Вівторок, 23 березня 2021 року № 21 (19869)
http://silskivisti.kiev.ua/19869/print.php?n=48328

  • Конфлікт

То засипали, то розривали...

Віктор ЗЕЛЕНЮК.

Вінницька область.

Уже другий місяць позбавлений спокою директор рибницького підприємства СТОВ «Прогрес» колишнього Барського району Микола Мельник. Через десятки років експлуатації орендованої державної дамби у вершині ставка Гармацький свої претензії на гідроспоруду несподівано висловила Деражнянська громада Хмельниччини.

СУСІДИ, посилаючись начебто на висновки Державної екологічної інспекції Хмельницької області, звинуватили СТОВ «Прогрес», що саме з його вини «у гідрологічному заказнику місцевого значення «Шиїнецький» зникли унікальні вільхові насадження, чимало водно-болотних птахів, а також земноводних тварин, гризунів та інших. Загальна сума всіх збитків склала понад 145 тисяч гривень».

— Нічого не пропало і не зникло, це надумані звинувачення, задля того щоб налаштувати громадськість проти нас, — стверджує Микола Мельник. — Все там, як було раніше, так і залишилося — невелика заплава не обезводніла. Просто комусь із сусідів захотілося створити у ній ставок, і вони закидали землею водоспуск, який регулює потоки води на каскаді водойм річки Рів. На чуже ми не зазіхаємо, а наше хочуть відібрати…

Першими на стежку протистояння стали хмельничани. Ще у листопаді минулого року, коли став Гармацький був спущений, у його вершині хтось перекрив воду. Про це дізналися барські рибники і негайно вжили заходів щодо розчищення земельного валу для пропуску очікуваних паводкових вод.

«Після цього зловмисники знову бульдозером перегородили водоспуск, і ми змушені були вдруге розчистити його, — пише у листі до голови Вінницької обласної ради В’ячеслава Соколового Микола Мельник. — Тим часом дамба регулює потік води до наших ставків і виконує захисну функцію в разі раптового її збільшення в ставу Гармацький і можливого підтоплення міста Бар та інших населених пунктів району…».

Став Гармацький займає 186-гектарну площу, а після нього по руслу розташовані водосховища Барське, Спиртозаводське, Антонівське і Токарівське. Згідно з Дозволом на спеціальне водокористування, «обробка і підготовка ложа ставків, каналів в осінньо-зимовий період з відхиленням від діючих інструкцій, погоджених органами охорони природи, санітарної служби, ветслужби та інших заінтересованих організацій», не допускається. Тобто винними особами порушено чинне законодавство.

— Нам стало відомо, що одним із виконавців цих злочинних дій є житель села Гармаки Безсмертний Микола Володимирович, який власним бульдозером другий раз 16 січня 2021 року навмисно нагорнув вал землі на водоспуск, тим самим свідомо створив аварійну ситуацію… Тому ми звернулися до органів державної влади з проханням вжити заходів стосовно недопущення, запобігання лиху та відшкодування нам заподіяних матеріальних збитків, — продовжує Микола Мельник.

Він переконаний, що «ноги» цього конфлікту ростуть від обіцянки новообраного голови Деражнянської ОТГ Андрія Ковпака, який начебто запевнив своїх виборців, що створить для них новий ставок за рахунок «відшматування» частини території ставу Гармацький. До цього ніхто з його попередників на посаді голови Шиїнецької сільради не псував таким чином відносин із сусідами.

— Пан Ковпак користується публічною картою, у якій недостовірно вказані кадастрові номери земельних ділянок, — повідомив начальник відділу в Барському районі Головного управління Держгеокадастру Вінницької області Василь Рощук. — Свого часу на підставі індексно-кадастрових карт між Вінниччиною і Хмельниччиною було погоджено межі областей, про що складено відповідні протоколи. Дана територія була передана в постійне користування тодішньому Вінницькому рибгоспу згідно з державним актом та перебуває в адміністративних межах Барського району. Так що територіальні претензії сусідів до СТОВ «Прогрес» безпідставні і не мають під собою юридичної основи...».

На цьому наголошує і Микола Мельник: «У нас є весь пакет документів на право користування всім ставом Гармацький, включаючи і його верхів’я, де ще 1932 року була побудована дамба, яку орендуємо у Фонду держмайна України. До речі, відтоді й бере початок наше теперішнє підприємство».