|
Версія для друку На головну Дослівно Кирило Сазонов, політолог. У 2020 році
в польській системі охорони здоров’я і соціальної допомоги було зайнято понад
4,2 тис. працівників з України. Після запровадженої наприкінці минулого року
спрощеної процедури отримання доз-волів на роботу для медпрацівників з-за меж
Європейського Союзу очікується, що ця цифра значно збільшиться. Пандемія
принципово змінила правила життя. Стало зрозуміло, що системи штучної
вентиляції легень та інша апаратура без кваліфікованих фахівців — просто купа
красивого заліза та пластику. Лікарів не вистачає всюди. Попит перевищує
пропозицію, така ситуація. І вона не зміниться швидко, бо занадто багато часу
потрібно на підготовку кваліфікованого лікаря. Україна в
цій ситуації взагалі «ідеальний донор» медиків для багатих країн. Тож або ми
просто зараз почнемо платити лікарям, фельдшерам і медсестрам нормальну
зарплату, або скоро платити буде нікому. Виїдуть. Не можу не
сказати і про таке. Вивчити лікаря не просто довго, а й дуже дорого. Все
працездатне населення України скидається податками, щоб сім років безкоштовно
навчати студента в медичному ВНЗ. Наскільки логічна ситуація, що ми фактично
сім років оплачуємо навчання польського лікаря. Можливо, варто щось із цим
робити? Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Ціни різні ЧитатиОБМЕЖЕННЯ ціни на газ для населення на рівні
6,99 грн за кубометр завершує свою дію завтра. Відповідно далі має повернутися
так званий ринок. Газопостачальні компанії вже почали публікувати квітневі ціни
на паливо. Багато хто залишив вартість на тому ж рівні, деякі навіть встановили
нижчу. Найдешевший газ продаватимуть «Нафтогаз» і «Галнафтогаз» — по 6,86
грн/кубометр. Два постачальники визначили тариф на рівні 6,75 грн/кубометр,
один — 6,88 грн/кубометр. Проте є й охочі гнатися за великим прибутком:
«Маргаз» опублікував ціну 8,25 грн та «Азовгаз» — 8,85 грн за кубометр.
Хвали мене, губонько, бо тебе роздеру ЧитатиМІНІСТР освіти С. Шкарлет налаштований
бадьоро: на брифінгу з нагоди 100 днів роботи на посаді похвалився, що
міністерство за час його ним керування забезпечило високоякісний перехід на дистанційне
та змішане навчання. А як же оцінює це все учнівська та батьківська спільнота?
Згідно із соціологічними опитуваннями, 20-30% жителів невеликих міст (до 100
тисяч мешканців) повідомляли про брак технічних засобів для дистанційного
навчання, а в селах із цим біда й поготів. Про всі нюанси коронавірусної
шкільної науки неодноразово писали «Сільські вісті». Водночас відсутність
можливостей не звільняє од відповідальності: на Тернопільщині судили жінку за те,
що її син пропускав дистанційне навчання. Вона визнала провину і пояснила, що
вдома не було Інтернету. Іншу маму віддали під суд за відсутність належних умов
для навчання дітям: у жінки зламався телефон — очевидно, єдиний у сім’ї
пристрій, яким могли користуватися для доступу до уроків…
Які ж вибори без резонансу ЧитатиУ НЕДІЛЮ, 28 березня, на округах №50 на
Донеччині та №87 на Івано-Франківщині відбулися довибори до Верховної Ради. За даними
Центрвиборчкому, явка виборців становила 20,99 і 35,05% відповідно. За
попередніми даними, у Донецькій області впевнено перемагає міський голова
Добропілля А. Аксьонов. Цей потенційний депутат відомий тим, що 2014 року
організовував «референдум ДНР» у селищі Новодонецьке (околиця Добропілля), де
тоді був головою. Причому заїжджих бойовиків на той час у населених пунктах не
було, їх не пустили проукраїнськи налаштовані місцеві, тож про примус говорити не
доводиться. Потім Аксьонов утік в окупований Крим і отримав там російський
паспорт. На Івано-Франківщині високі шанси пройти до парламенту має силач В.
Вірастюк, котрий віднедавна почав політичне співробітництво зі «слугами»
(Комітет виборців України повідомив, що Президент В. Зеленський вів приховану
агітацію з використанням адмінресурсу: запросив В. Вірастюка на нараду з питань
COVID-19). Однак тут зберігається інтрига: мер Івано-Франківська Р. Марцінків
заявив про паралельний підрахунок голосів, згідно з яким перемагає засновник
«Буковелю» О. Шевченко.
Чи дочекаються гірники заробленого? ЧитатиНА ЖАЛЬ, уже давно не викликає здивування
новина про те, що шахтарям заборгували зарплатню, — така ситуація стала
звичною. Що ж маємо станом на сьогодні? За даними Міненерго, сукупна
заборгованість державних шахт із зарплати з нарахуваннями за 2015-2020 роки
становить 1186,5 млн грн, у тому числі за два місяці цього року — 782,3
мільйона гривень. Станом на 22 березня на виплату спрямовано 526 мільйонів
гривень, що становить 40,2% від нарахованої гірникам суми. У міністерстві
кажуть, що фінансовий стан державних шахт не дає змоги погасити борги перед
працівниками, відтак Прем’єру Д. Шмигалю та Мінфіну надіслано звернення з
проханням внести зміни до помісячного розпису асигнувань загального фонду
держбюджету-2021.
Компенсація зросте ЧитатиУРЯД ухвалив постанову про перерахунок
із 1 березня щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності,
та особам, які мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого. При
обчисленні сум застосовуватиметься коефіцієнт 1,11. Як обіцяють в уряді, в
результаті цього понад 200 тисяч чоловік одержуватимуть у середньому на 437,5
грн більше (розмір виплати зросте із 3976,8 до 4414,3 грн). Кажуть, кошти для
реалізації постанови є: у бюджеті Фонду соціального страхування на цей рік
передбачено 789 млн грн.
Телефонні мінери не вгамовуються ЧитатиПРОТЯГОМ позаминулого року слідчі почали
розслідування близько 2 тис. проваджень стосовно псевдомінувань, що вдвічі
більше, ніж 2018-го. Кожне таке повідомлення завдає значних збитків і
незручностей: виклик фахівців для обстеження, обмеження руху транспорту,
перекриття будівель, евакуація людей... Оскільки телефонні мінери не
вгамовуються, парламент ухвалив закон про посилення покарання для них. Минулого
четверга цей документ підписав Президент В. Зеленський. Закон вносить зміни до
статті 259-ї Кримінального кодексу. Відповідно до них, за псевдомінування, якщо
воно вчинене вперше і без тяжких наслідків, передбачається від 4 до 8 років
ув’язнення (раніше було від 2 до 6 років).
|