|
Версія для друку На головну Глухий кут переговорного процесу Михайло ГУБАШ. Уже
не перший рік тверезомислячі експерти визнають, що Мінські угоди в тому
вигляді, як вони були підписані у вересні 2014-го і в лютому 2015-го, виконати
неможливо. Точніше, можливо, але тоді це буде угода не про мир, а про
капітуляцію. Повну і фактично беззастережну капітуляцію України. АДЖЕ
обтяжена автономним Донбасом, який матиме право вето на рішення вседержавного
рівня, це буде вже не незалежна і суверенна Україна, а васальна держава,
повністю залежна від країни-агресора. Навряд чи
така перспектива задовольнить більшість українських громадян. Чому ж тоді ми не
заявляємо про це у повний голос, на офіційному рівні? Чому продовжуємо брати
участь у перемовинах на рівні як Тристоронньої контактної групи (ТКГ), так і у
нормандському форматі? До речі, нагадаємо, що ТКГ — це три суб’єкти: Україна,
Росія і ОБСЄ, а «Норманді» — чотири: Україна, Росія, Німеччина і Франція. Зрозуміло,
що у виконанні мінських домовленостей у незмінній (початковій) редакції
зацікавлена Російська Федерація. Щодо Німеччини та Франції, то їм, за великим
рахунком, байдуже, який пункт угод виконуватиметься насамперед, а який —
пізніше, для них головним є те, щоб на Сході України «не гриміло». А яким
конкретно чином це буде досягнуто і хто в результаті матиме тактичну (а
фактично — стратегічну) перевагу — Кремль чи Київ, не так уже й важливо. Так,
Київ — це принципи, але й Москва має вагу, бо газ постачає і ядерною зброєю не
брязкає. Це як журавель у небі й синиця у жмені. І тільки
Україна, розуміючи всю небезпеку буквального виконання цих угод для власної
державності, кровно зацікавлена у їх невиконанні, або ж у виконанні в іншій,
менш небезпечній для країни редакції. Зрозуміли це
і на Заході. Ну, а як не зрозуміти, коли у мінських документах записані явно
дискримінаційні щодо України речі. Сама лише ситуація з виборами чого варта!
Нагадаємо: спершу пропонується провести в окремих районах Донецької і
Луганської областей вибори, і тільки потім передати контроль над держкордоном
українським силовикам. Тобто голосувати виборцям доведеться у присутності
озброєних бойовиків (так званої народної міліції), а виборчі комісії
утворюватимуть під пильним оком колабораціоністських адміністрацій. Та й деякі
інші пункти мінських угод здоровим глуздом не сприймаються, бо компромісом там
і не пахне. Тож не
відразу, але з часом і завдяки «просвітницькій» роботі наших дипломатів та
політиків і на Заході зрозуміли всю підступність і несправедливість нав’язаного
Кремлем «мирного плану». Тому і
зробили крок назустріч Україні. На «нормандському» саміті в Парижі у грудні
2019-го канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що «Мінськ» не є чимсь
непорушним, і деякі його положення можуть бути доповнені й скореговані. Це
справді було для України цінним подарунком. Відтоді з’явилися можливості для
маневрування і висування нових мирних ініціатив, зокрема й тих, які будуть на
користь України. Крім того,
торік у листопаді радники президента Франції і канцлерки Німеччини надали
колегам по «нормандському формату» Дмитру Козаку й Андрію Єрмаку перший проєкт
«Ключових кластерів з реалізації Мінських угод». Почався новий етап
переговорного марафону. В наступні місяці цей документ доповнювавсь і
перероблявся на основі пропозицій з усіх сторін. Утім, жодного прогресу не
сталось, а переговори зайшли у глухий кут. І це визнають усі сторони. Можна
сказати, що це єдине, в чому їхні позиції пов-ністю збігаються. Ну, а причини
такого ступору кожен пояснює по-своєму. Росія разом із «підшефними» їй «ЛДНР»
звинувачує Україну в небажанні виконувати мінські угоди. Київ у цьому ж
звинувачує Москву. Днями
міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в одному з інтерв’ю заявив: «Якщо Росія
погодиться зробити це (вивести свої війська з Донбасу. — Ред.) завтра,
конфлікт буде завершений за тиждень». А якщо не погодиться? Тут головне,
щоб нинішня українська влада, прикриваючись нібито тиском з боку західних
партнерів і союзників (як це звикли робити у випадках із МВФ), тишком-нишком не
наробила непоправного. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Ціни різні ЧитатиОБМЕЖЕННЯ ціни на газ для населення на рівні
6,99 грн за кубометр завершує свою дію завтра. Відповідно далі має повернутися
так званий ринок. Газопостачальні компанії вже почали публікувати квітневі ціни
на паливо. Багато хто залишив вартість на тому ж рівні, деякі навіть встановили
нижчу. Найдешевший газ продаватимуть «Нафтогаз» і «Галнафтогаз» — по 6,86
грн/кубометр. Два постачальники визначили тариф на рівні 6,75 грн/кубометр,
один — 6,88 грн/кубометр. Проте є й охочі гнатися за великим прибутком:
«Маргаз» опублікував ціну 8,25 грн та «Азовгаз» — 8,85 грн за кубометр.
Хвали мене, губонько, бо тебе роздеру ЧитатиМІНІСТР освіти С. Шкарлет налаштований
бадьоро: на брифінгу з нагоди 100 днів роботи на посаді похвалився, що
міністерство за час його ним керування забезпечило високоякісний перехід на дистанційне
та змішане навчання. А як же оцінює це все учнівська та батьківська спільнота?
Згідно із соціологічними опитуваннями, 20-30% жителів невеликих міст (до 100
тисяч мешканців) повідомляли про брак технічних засобів для дистанційного
навчання, а в селах із цим біда й поготів. Про всі нюанси коронавірусної
шкільної науки неодноразово писали «Сільські вісті». Водночас відсутність
можливостей не звільняє од відповідальності: на Тернопільщині судили жінку за те,
що її син пропускав дистанційне навчання. Вона визнала провину і пояснила, що
вдома не було Інтернету. Іншу маму віддали під суд за відсутність належних умов
для навчання дітям: у жінки зламався телефон — очевидно, єдиний у сім’ї
пристрій, яким могли користуватися для доступу до уроків…
Які ж вибори без резонансу ЧитатиУ НЕДІЛЮ, 28 березня, на округах №50 на
Донеччині та №87 на Івано-Франківщині відбулися довибори до Верховної Ради. За даними
Центрвиборчкому, явка виборців становила 20,99 і 35,05% відповідно. За
попередніми даними, у Донецькій області впевнено перемагає міський голова
Добропілля А. Аксьонов. Цей потенційний депутат відомий тим, що 2014 року
організовував «референдум ДНР» у селищі Новодонецьке (околиця Добропілля), де
тоді був головою. Причому заїжджих бойовиків на той час у населених пунктах не
було, їх не пустили проукраїнськи налаштовані місцеві, тож про примус говорити не
доводиться. Потім Аксьонов утік в окупований Крим і отримав там російський
паспорт. На Івано-Франківщині високі шанси пройти до парламенту має силач В.
Вірастюк, котрий віднедавна почав політичне співробітництво зі «слугами»
(Комітет виборців України повідомив, що Президент В. Зеленський вів приховану
агітацію з використанням адмінресурсу: запросив В. Вірастюка на нараду з питань
COVID-19). Однак тут зберігається інтрига: мер Івано-Франківська Р. Марцінків
заявив про паралельний підрахунок голосів, згідно з яким перемагає засновник
«Буковелю» О. Шевченко.
Чи дочекаються гірники заробленого? ЧитатиНА ЖАЛЬ, уже давно не викликає здивування
новина про те, що шахтарям заборгували зарплатню, — така ситуація стала
звичною. Що ж маємо станом на сьогодні? За даними Міненерго, сукупна
заборгованість державних шахт із зарплати з нарахуваннями за 2015-2020 роки
становить 1186,5 млн грн, у тому числі за два місяці цього року — 782,3
мільйона гривень. Станом на 22 березня на виплату спрямовано 526 мільйонів
гривень, що становить 40,2% від нарахованої гірникам суми. У міністерстві
кажуть, що фінансовий стан державних шахт не дає змоги погасити борги перед
працівниками, відтак Прем’єру Д. Шмигалю та Мінфіну надіслано звернення з
проханням внести зміни до помісячного розпису асигнувань загального фонду
держбюджету-2021.
Компенсація зросте ЧитатиУРЯД ухвалив постанову про перерахунок
із 1 березня щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності,
та особам, які мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого. При
обчисленні сум застосовуватиметься коефіцієнт 1,11. Як обіцяють в уряді, в
результаті цього понад 200 тисяч чоловік одержуватимуть у середньому на 437,5
грн більше (розмір виплати зросте із 3976,8 до 4414,3 грн). Кажуть, кошти для
реалізації постанови є: у бюджеті Фонду соціального страхування на цей рік
передбачено 789 млн грн.
Телефонні мінери не вгамовуються ЧитатиПРОТЯГОМ позаминулого року слідчі почали
розслідування близько 2 тис. проваджень стосовно псевдомінувань, що вдвічі
більше, ніж 2018-го. Кожне таке повідомлення завдає значних збитків і
незручностей: виклик фахівців для обстеження, обмеження руху транспорту,
перекриття будівель, евакуація людей... Оскільки телефонні мінери не
вгамовуються, парламент ухвалив закон про посилення покарання для них. Минулого
четверга цей документ підписав Президент В. Зеленський. Закон вносить зміни до
статті 259-ї Кримінального кодексу. Відповідно до них, за псевдомінування, якщо
воно вчинене вперше і без тяжких наслідків, передбачається від 4 до 8 років
ув’язнення (раніше було від 2 до 6 років).
|