Невитребувані паї: селянам чи агрохолдингам?

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

Депутат Комарівської сільради Ігор Блоха пояснює позицію фермерів.

Лише четвертий місяць минув відтоді, як Комарівська ОТГ живе з новими головою та бюджетом, а гроші вже закінчилися. Місцеві депутати обурюються: нинішній очільник Віктор Бондаренко прийшов у громаду, яка мала кошти на розвиток, а нині навіть нема чим платити зарплату працівникам. Щоб заповнити фінансову прогалину, голова пропонує здавати в оренду агрохолдингам невитребувані паї. Разом із тим місцевим фермерам ці землі не пропонують. У результаті нещодавнього громадського аудиту виявилося, що сотні гектарів угідь у громаді обробляють «самозахопленці». Ось вони, гроші: збирай комісію, фіксуй правопорушення, виявляй винуватця, встановлюй збитки. Але ж ні…

_{Самозахоплення є, а винних нема}

У КОМАРІВСЬКІЙ громаді працює три агрохолдинги — ТОВ «Українська молочна компанія» (9 тис. га в обробітку), група «Агротрейд» (5 тис. га) та СТОВ «Дружба-Нова» (6 тис. га). Депутат Ніжинської райради і житель села Берестовець Комарівської громади Микола Шкарупа виявив кілька фактів самозахоплення земельних ділянок. Це так звані невитребувані паї, якими розпоряджається сільрада. Одна з таких ділянок площею понад 100 га розташована в межах Прохорського старостинського округу і нині засіяна озиминою. Право оренди на землю не оформлене.

— За цим фактом активісти та депутати викликали слідчо-оперативну групу і написали заяву про вчинення кримінального злочину, — розповідає Микола Степанович. — Підозрюємо, землі впродовж досить тривалого терміну самовільно обробляє ТОВ «Прохорське», кластер холдингу «Агротрейд». Маємо інформацію, що голова громади Віктор Бондаренко має намір по-тихому віддати вгіддя в оренду без зобов’язань сплати збитків за всі ті роки, які підприємство користувалося ними незаконно.

За словами депутата райради, нещодавно був прецедент із наданням в оренду земель площею 100 га СТОВ «Дружба-Нова» у селі Берестовець. Агрохолдинг, стверджує М. Шкарупа, так само впродовж багатьох років обробляв невитребувані паї без договорів оренди. Депутат Комарівської громади Микола Пирковський не вірить у те, що ніхто з влади не знав про незаконний обробіток. «Пропрацювавши багато років керівником агропідприємства, я не можу зрозуміти простого: як це так, коли сто з лишком гектарів засіяно на полі в Прохорах, а ніхто не знає, чиє? — обурюється чоловік. — Мені соромно приїжджати на сесію і слухати подібну ахінею. Не треба робити нас дурнями і гнути через коліно».

Підозри Миколи Шкарупи виявилися небезпідставними. Одним із питань останньої сесії Комарівської сільради був проєкт рішення про надання цієї землі ТОВ «Прохорське». Однак на вимогу депутатів його все ж зняли з розгляду. М. Шкарупа запропонував надати вгіддя в оренду селянам, які хочуть започаткувати фермерську справу. Під фермерство у громади навіть прописана програма, щоправда, на її фінансування цього року грошей не заклали.

Таких охочих, за словами депутата Комарівської сільради від Берестовця фермера Ігоря Блохи, у громаді набереться чимало. Тут навіть недавно створили місцеву асоціацію, покликану згуртувати всіх дрібних господарів. «Було б неправильно з мого боку претендувати на ці наділи, — розважливо каже Ігор Іванович. — Так само неправильно надавати землю агрохолдингам, які й так мають в обробітку тисячі гектарів. Треба підтримати тих, хто починає».

_{«Крематорію» не хочуть}

ДО СТОВ «Дружба-Нова» у голови ОТГ від «Нашого краю» особливо прихильне ставлення. Після того як у сусідній Крутівській громаді холдингу заборонили розгортати вузол із виробництва хімдобрив (див. «Сільські вісті» за 6 квітня, матеріал «Козацьке село повстало проти агрохолдингу»), він вирішив спробувати реалізувати проєкт у Берестовці. Тутешні люди, щойно дізнавшись про такі наміри, забили на сполох. За короткий час активісти з громади зібрали близько півтори тисячі підписів жителів різних сіл. Рішуче проти будівництва вузла виступили й усі три депутати від Берестовця, які домоглися поставити питання на розгляд сесії.

— Це моя принципова позиція. За це фермерів через коліно ламають, а землі не дають, — говорить Ігор Блоха.

Селяни вже охрестили хімічний проєкт латифундистів «крематорієм». Називають дві небезпеки від такого будівництва — забруднення довкілля та зникнення питної води. «Ви всі балакаєте про якісь кошти. А ви про дітей подумали? — не стримує емоцій багатодітна мати Оксана Бальченко. — Якщо вони проб’ють свердловину, то нам хоч на вулицю не виходь! У наших дітей за два-три роки здоров’я угробиться. Тому нам у селі цей «крематорій» не треба. На словах ми боремось за питну воду, а тут віддаємо її кому завгодно. У нас у колодязях на дні вже давно трава поросла».

Головну небезпеку від виробництва люди вбачають у виснаженні водних горизонтів. Кажуть, у їхній місцевості раніше було п’ять підземних озер. Це основні джерела питної води для селян. З п’яти три вже вичерпані. «Води у Прохорах нема, її всю вивезли», — нарікають люди. «Ніхто не сказав, що в них немає дозволу на спецводокористування», — кинувся виправдовуватись Віктор Бондаренко. Подібну позицію керівника громади, який мав би відстоювати інтереси виборців, деякі депутати вважають щонайменше дивною. «На земельній комісії хтось із вашої команди розкидав агітаційні листочки про те, яке це хороше виробництво, — парирує Микола Пирковський. — Воду беруть без лічильників. Для мене це дико. Ніякий харківський шар води нас не спасе».

Своєю чергою голова Комарівської сільради у розміщенні вузла з виробництва хімдобрив бачить тільки позитив. «Дружба-Нова» платить 300 тисяч гривень соціальної угоди й обіцяє ще 300 тисяч. До того ж свердловину в селі Берестовець і п’ять колонок із трубою 110-го діаметру з можливістю продовжувати водогони», — змальовує перспективу пан Бондаренко.

Втім, подібні аргументи не переконали депутатів. Усі проголосували за заборону розміщення вузла з виробництва добрив на території громади. Віктор Бондаренко красномовно утримався.

_{Що буде із землею?}

ЗАГАЛОМ лобізм інтересів агрохолдингів був би зрозумілим із позиції наповнюваності бюджету, адже як-не-як вони є найбільшими платниками податків. Утім, 200 га невитребуваних паїв, які можна було б віддати фермерам під соцзобов’язання і ті ж таки 12 відсотків, — крапля в морі. Половину цих земель сільрада вже передала в оренду агрохолдингу, решту депутати вчасно заблокували. Звісно, це обурило голову.

— Зняттям із порядку денного і ненаданням в оренду «Агротрейду» невитребуваних паїв ми продовжуємо відтягування надходжень до бюджету, який і так не дуже наповнений, — каже Бондаренко. — Сьогодні ви перекриваєте кисень, а кажете, що думаєте про людей».

Говорить голова громади начебто і правильно, однак у такому разі виникає запитання: чому він не зібрав комісії і не зафіксував самозахоплення, а замість нього це роблять активісти і депутати?

Микола Шкарупа додає, що 200 гектарів пшениці — це мінімум 4-5 мільйонів гривень прямих надходжень до бюджету. «Ця земля розташована на території громади, вона безгоспна, — констатує він. — Її слід дати людям, які хочуть фермерувати на своїй землі. Вони мають знати, що влада їх підтримує. Наші опоненти — це великі агрохолдинги, але за нами люди і, я сподіваюсь, наша сільська рада».

Втім, схоже, що тут Микола Степанович таки помиляється. Віктор Бондаренко, очевидно, не збирається віддавати самозахоплені землі фермерам. У Берестовці «Дружба-Нова» вже одержала невитребувані паї під 12%...

Хочеться вірити, що фермери об’єднаються і все ж доб’ються свого. До речі, сьогодні значне навантаження з утримання інфраструктури лежить на їхніх плечах.