|
Версія для друку На головну Лікарняні виплачувати нічим Олена БЕГМА. Дохазяйнувались:
у розпал епідемії вирішили урізати українцям виплати за лікарняними листками. В УРЯДІ
підготували нові правила їх нарахування. Розроблений Мінсоцполітики
законопроєкт уже найближчим часом буде подано на розгляд Верховної Ради.
Причина до болю банальна: у Фонді соціального страхування утворилася така
величезна бюджетна дірка, що її неможливо залатати. На виплати вже закритих
лікарняних листків бракує майже 2 мільярди гривень. Ситуація значно погіршилася
через збільшення кількості хворих і скорочення надходжень унаслідок
коронавірусних обмежень для бізнесу. Наприклад, у лютому в Україні виписали
лікарняних на 1,27 млрд, а торік у цей самий період — на 0,8 млрд грн. Отже, що
буде з лікарняними? Передовсім
хочуть істотно урізати розмір їхньої виплати. Пропонується жорстко прив’язати
його до страхового стажу працівника: 50% середньої заробітної плати — якщо
стажу до 5 років (зараз до 3 років); 60% середньої заробітної плати — від 5 до
10 років (зараз від 3 до 5 років); 70% середньої заробітної плати — від 10 до
15 років (зараз від 5 до 8 років); 80% середньої заробітної плати — від 15 до
20 років; 100% середньої заробітної плати — від 20 років (зараз од 8 років). Це означає:
якщо сьогодні з вісьмома роками стажу та офіційною зарплатою, наприклад, у
розмірі 8 тисяч гривень на лікарняному можна отримувати повну зарплату, то за
новими правилами відповідну виплату рахуватимуть із зарплати 5,6 тисячі
гривень. Це 70% від 8 тисяч — навіть менш як дві третини. Відчуйте різницю.
Зрештою, чи в усіх співвітчизників сьогодні наберуться повні 20 років стажу,
необхідні для 100-відсоткової оплати лікарняного? В Україні, яку вже не перше
десятиліття економічно штормить, багато людей не з власної вини тривалий час
перебивались без роботи. І це ще не
все. У цій сфері також є полум’яний «привіт» від урядовців роботодавцям. Як
відомо, нині перші п’ять днів хвороби оплачує роботодавець, а кожний наступний
— Фонд соціального страхування, якому працівники сплачують внески із зарплат.
Якщо монобільшість проголосує за законопроєкт, то роботодавцям доведеться
оплачувати не перші п’ять, а 10 днів лікарняного. Фактично це призведе до того,
що за рахунок соціального страхування будуть оплачувати тільки серйозні
захворювання, а основний фінансовий тягар виплат ляже саме на роботодавців. Запровадження
такої новації, підрахували урядовці, зменшить витрати бюджету Фонду соціального
страхування орієнтовно на 30%. Проте такий нібито фінансовий виграш для вкрай
змілілої скарбниці Фонду вже незабаром загрожує «віддачею» у вигляді збільшення
зарплат у конвертах та безробіття. І нині не надто полюбляють працівників, які
кілька разів на рік вимушені брати лікарняний, а тепер їх намагатимуться
позбутись… Проте від Кабміну про це — жодного слова. Треба думати, це вже не
проблема урядовців? Уряд просить
парламентарів якнайшвидше ухвалити розроблений документ, оскільки
Мінсоцполітики хоче, аби закон набув чинності із 1 серпня 2021 року. Крім норм
щодо виплати лікарняних коштом Фонду соцстраху із 11-го дня непрацездатності,
які набирають чинності з 1 січня 2022 року. Виправдовуючи
такі новації, в уряді посилаються на світовий досвід. Мовляв, і в інших
країнах, навіть набагато багатших за нашу, трапляється, що бракує коштів на
соціальне страхування. Але експерти зауважують: але ж там брак коштів
соціального страхування компенсують із державного бюджету! А українцям же
пропонують, навпаки, скоротити розмір виплат. Такого в нас не було навіть у чи
не найскладніший період — в 2014-2015 роках. Тоді утворилась катастрофічна
ситуація, війна, пішов процес девальвації, втратили 20% економіки, але на
державному рівні все одно якось вирішувалося це питання і не допускалося
значних затримок із виплатами лікарняних листків. «Дохазяйнувались:
уже нічим оплачувати лікарняні. Зе-влада, либонь, тільки й уміє «пиляти»
бюджет», — так відреагували соціальні мережі на це повідомлення. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Субсидіантів «просіюватимуть» ретельніше Читати1 ТРАВНЯ має відбуватись планове
перепризначення субсидій. У зв’язку з цим у Мінсоцполітики повідомили про
посилення контролю за наданням допомоги на оплату житлово-комунальних послуг.
Згідно з новими правилами, при розгляді домогосподарства-претендента
враховуватимуть доходи від депозитів та дивідендів, досліджуватимуть, хто їздив
за кордон, купував валюту та банківські метали, перевірятимуть, чи
здійснювалися вартісні покупки і які саме. «Субсидії — це адресна соціальна
допомога тим, хто не може, а не тим, хто не хоче оплачувати комунальні
послуги», — зазначив заступник міністра соцполітики В. Музиченко. Чиновник
також наголосив, що після нової верифікації цю допомогу втратять лиш кілька
відсотків громадян.
Призов резервістів — без мобілізації ЧитатиПРЕЗИДЕНТ В. Зеленський підписав закон, який
змінює вимоги щодо комплектування Збройних сил та інших військових формувань.
Запроваджується новий вид військової служби — за призовом осіб із числа
резервістів в особливий період. Цю категорію громадян відтепер мають право
призивати без оголошення мобілізації. На них поширюватимуться ті самі трудові,
соціально-правові та освітні гарантії, які передбачені для мобілізованих. Також
запроваджується кримінальна відповідальність за ухилення від призову в
особливий період, од військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів.
Зазначається, що такі заходи мають дати змогу оперативно доукомплектувати
резервістами військові частини, і це підвищить їх боєздатність під час
військової агресії, що стрімко наростає, та дасть змогу швидко збільшити
бойовий потенціал і вчасно реагувати на раптові загрози національній безпеці.
Травень — час відпочивати. Але обережно ЧитатиЦЬОГО року День праці (1 травня) і
Великдень (2 травня) припадають на суботу та неділю, відтак вихідні
переносяться на понеділок і вівторок. Таким чином, українці відпочиватимуть
чотири дні — з 1-го до 4 травня. Наступне державне свято — 9 Травня, День
перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Він припадає на неділю, відтак
вихідні триватимуть із 8-го по 10 травня. Хоча напередодні глава МОЗ М.
Степанов заявляв, нічого не уточнюючи, що у травневі й великодні свята діятиме
особливий режим. Утім, днями запевнив: ніяких додаткових обмежень не
запроваджуватимуть. За його словами, у цей період загальноукраїнські вимоги
будуть ті самі, що й нині. Але все ж маємо пам’ятати: свідоме ставлення до свят
і карантину є запорукою збереження здоров’я чи й життя.
Невтішна статистика ЧитатиЗА ДАНИМИ Держстату, в лютому померли 51,39
тис. українців. Це на 9% більше, ніж торік. Для порівняння, в серпні 2020-го
число померлих на 3,9% перевищувало позаторішній показник, у вересні — на
15,4%, в жовтні — на 17,5%, у листопаді — 35%, у грудні — на 42,9%, а в січні
2021-го — на 7,7%. Кількість новонароджених у нинішньому лютому скоротилася на
6% порівняно з торішнім (до 21,76 тис., що лише трохи нижче січневого показника
21,93 тис.). Загалом станом на 1 березня число населення України становило 41
млн 527,21 тис. осіб — на 330,9 тис. ( 0,8%) менше, ніж роком раніше.
Смертність від коронавірусу має знизитися ЧитатиПРИНАЙМНІ таку тенденцію на найближчі дні
прогнозують у Національній академії наук України. Як інформують учені, протягом
останнього тижня спостерігається зменшення кількості нових виявлень (середня
кількість знизилася до 12 743 осіб на день), смертність від COVID-19 перебуває
у завершальній фазі плато (середня кількість летальних випадків дорівнює 372 смертям
на день за останній тиждень). А в МОЗ заявили, що завдяки карантину Україна
пройшла пік третьої хвилі захворюваності. Тим часом за добу, 21 квітня,
діагностовано 16 235 нових випадків коронавірусної хвороби (з них 663 дитини та
319 медпрацівників), госпіталізовано 3904 особи, померли 470 хворих, одужали 18
831. Із 24 лютого зроблено 491 877 щеплень: першу дозу отримали 491 875 осіб,
обидві дози — п’ять.
На морі без моря ЧитатиАНЕКСІЯ Росією Криму позбавила Україну
багатьох важливих активів. Під це поняття підпадають, зокрема, Чорне та
Азовське моря. За інформацією Українського інституту морського права і безпеки,
останнє наша держава практично не контролює, оперуючи в невеликих ділянках —
акваторіях портів Бердянськ і Маріуполь. Держгідрографія уже кілька років не
робить гідрографічних зйомок далеко від берега Азовського моря — здійснює
заміри і дослідницьку діяльність в акваторіях, і все. Наголошено, що своїми
діями Росія порушила принцип свободи судноплавства, правила транзитного проходу
міжнародними протоками, гарантії, які вона надала Україні у 2003 році (нашим
суднам, як військовим, так і комерційним, забезпечувалися безперешкодний прохід
Керченською протокою і використання акваторії).
|