• Актуально

I вмиє руки. Як Пілат...

Михайло ГУБАШ.

У понеділок, 19 квітня, відбулася зустріч радників лідерів «нормандської четвірки». Її результат, як і передрікали скептики, виявився майже нульовим. Хіба що вкотре «домовилися домовлятися». Що далі?

НА СЬОГОДНІ ситуація, якщо коротко, має такий вигляд. Бачачи, що переговори у мінському форматі зайшли в глухий кут, бо ні Росія, ні Україна не бажають поступатися, Німеччина і Франція напрацювали свій варіант мінських домовленостей, який, судячи з усього, нічим від оригіналу не відрізняється. Вони просто впорядкували пункти «мінських», тобто створили своєрідну «дорожню карту»: який пункт і коли має виконувати кожна з конфліктуючих сторін. І назвали ці пункти кластерами. Після цього надали ці «кластерні угоди» на розгляд Росії та України, щоб вони внесли свої пропозиції.

Робилося все це ще з минулої осені й досить утаємничено. Ні українська, ні російська сторони змісту оцих так званих кластерів не розкривали. Начебто на прохання Німеччини, Франції та ОБСЄ.

Водночас саме ця утаємниченість процесу не могла не насторожити громадськість. Щоб її заспокоїти, причетні до перемовин високопоставлені «слуги», зокрема і Президент, періодично робили патріотичні заяви, мовляв, хай там як, а «червоних ліній» українська сторона не перетне, тобто зради не буде.

І це працювало. Принаймні тривожних застережень навіть від «Руху опору капітуляції» не було чути. І ось нарешті дійшли фіналу. Під час спілкування зі ЗМІ у Парижі після переговорів із президентом Франції Еммануелем Макроном та канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель Президент Володимир Зеленський заявив, що вважає можливим новий саміт «Нормандського формату» й анонсував на 19 квітня зустріч радників лідерів «нормандської четвірки». За його словами, радники мали узгодити позиції щодо розроблених Францією і Німеччиною кластерів, а Україна й Росія —— подати свої доповнення.

Ця зустріч радників відбулася. На ній, повторюся, вчергове «домовилися домовлятися».

Тим часом керівник Офісу президента Андрій Єрмак зазначав, що у рамках переговорів щодо встановлення миру на Сході України російські ЗМІ поширюють вигідну російській стороні версію подій. Ну, а в чому проблема? Що заважає тому ж Офісу президента оприлюднити правду? Або поширювати версію, вигідну українській стороні?

Але ж усе тримається в секреті. Начебто з волі наших європартнерів і союзників. Тому й існує побоювання, що раптом одного «чудового» ранку чи вечора нам, а заразом і всьому світу оголосять вердикт «Норманді» з «вигідною російській стороні версією». Тобто з неприйнятними для України рішеннями про внесення змін до Конституції щодо автономії Донбасу та контроль України за власним кордоном після проведення виборів в ОРДЛО.

При цьому влада на чолі з Зеленським тільки розведе руками: мовляв, це ж не ми погодилися на капітуляцію, це Європа так вирішила — Німеччина та Франція разом з ОБСЄ. А якщо так уважають наші союзники, які на нашому боці, виправдовувалися б, то це не капітуляція, а мир, який і обіцяв українському народу Володимир Зеленський.

І вмиє руки. Як Пілат…

Саме через такі побоювання днями з’явилося застереження спільноти ветеранів, волонтерів, громадських діячів: «Якщо наслідком переговорів буде капітуляція України, як би її не назвали — «гібридною», «кластерною» чи «поступовою», громадянське суспільство дасть відсіч, а зрадники неминуче будуть покарані».

У зв’язку з усією цією нормандсько-мінською «миротворчою» тяганиною пригадалися слова нашого земляка «в екзилі» — автора історичних книжок колишнього резидента ГРУ СРСР у Великій Британії Віктора Суворова. Коментуючи недотримання Будапештського меморандуму про гарантування Україні безпеки після її ядерного роззброєння в 1994 році («Вибачте, але США, Велика Британія і Росія відверто «кинули» Україну»), він дійшов висновку: «Український народ має раз і назавжди засвоїти один урок: нікому із західних або східних партнерів більше довіряти ніколи не можна. Треба боятися не коли ми самі, а коли ми — нуль. Україна не нуль, це країна зі світлим майбутнім».

І додав: «До речі, Україна має повне моральне право відновити свій ядерний потенціал. Тільки не потрібно дзвонити про це на весь світ… Ми давно живемо в жахливому світі, коли окремі держави, не довіряючи сусідам і не афішуючи, вже створили ядерну зброю! Наприклад Ізраїль. Він ніколи офіційно не визнавав себе ядерною державою, але в тому, що мудрі євреї дещо ядерне мають, навіть не сумнівайтеся. Чим же мудрі українці гірші?».

Фактично те саме днями заявив посол України в Німеччині Андрій Мельник. У розмові з «Німецьким радіо» він припустив, що у разі, якщо Захід залишить Україну наодинці з Росією як державою-агресором та якщо Києву відмовлять у швидкому вступі до НАТО, то тоді не залишатиметься іншого вибору, як нарощувати озброєння, «а також, можливо, знову замислитися над ядерним статусом».

Ніхто у світі не має права позбавляти нашу Батьківщину світлого майбутнього.