• Від Афін-1896 до Токіо-2021

Бенефіс українського гопака

Микола МОТОРНИЙ.

На право проведення Олімпіади-1976 претендували Лос-Анджелес, Москва і Монреаль. Фаворитами вважалися перші два міста.

В ПЕРШОМУ раунді Москва лідирувала з 28 голосами проти 25 за Монреаль і 17 — за Лос-Анджелес. Мав відбутися другий тур. Радянська делегація була настільки впевнена в перемозі, що навіть ТАРС оголосив про перемогу Москви за дві години до оголошення остаточного рішення. Та несподівано делегація Лос-Анджелеса відмовилася від участі у другому турі. У підсумку: Монреаль — 41 голос проти 28 у Москви.

Після перемоги мер Монреаля Жан Драпо заявляв, що це будуть «скромні Ігри, на яких пануватимуть простота і гідність у традиціях величі людини». Це було сказано з урахуванням досвіду (і збитків!) минулої мюнхенської Олімпіади. Але незабаром почалася олімпійська «лихоманка». Витрати на «прості» споруди у багато разів перевищили попередній кошторис: планували 310 мільйонів доларів, а витратили майже п’ять мільярдів. У підсумку монреальська Олімпіада аж до проведення Олімпійських ігор у Пекіні 2008 року була найдорожчою за історію. Місто розплачувалося за олімпійські борги аж до 2006-го.

Талісманом XXI літніх Олімпійських ігор став бобер Амік. Тривалий час боброве хутро було одним із найважливіших промислів у Північній Америці. Бобрами називають і канадських лісорубів. Крім того, бобер вважається символом працьовитості, сили волі, наполегливості. Ім’я Амік на мові корінного населення Канади також означає «бобер».

У змаганнях взяла участь рекордна кількість спортсменів — 7121 учасник із 121 країни.

Олімпіада 1976 року стала тріумфальною для збірної СРСР, яка завоювала 49 золотих, 41 срібну і 35 бронзових медалей. Друге місце дісталося також країні соціалістичного табору: спортсмени з НДР завоювали 40 золотих, 25 срібних і 25 бронзових нагород. На третє місце вийшли олімпійці зі США із 34 золотими, 35 срібними і 25 бронзовими нагородами. Всього медалі завоювали представники 20 країн. Несподівано слабким виявився виступ команди Канади, господарі Ігор не виграли жодного золота.

Найбільше медалей у скарбничку збірної СРСР принесли гімнасти, борці та важкоатлети. Героями Ігор стали радянські гімнасти Микола Андріанов і Неллі Кім.

Студент із Владимира Андріанов у Монреалі зібрав цілу колекцію нагород: чотири «золота», два «срібла» та одну «бронзу». Неллі Кім завоювала три золоті (опорний стрибок — вищий бал 10.0, вільні вправи і в командній першості) та одну срібну (багатоборство) медалі.

Успішно виступили в Монреалі-1976 українські спортсмени. Зокрема, олімпійськими чемпіонами стали: гандболістки Людмила Бобрусь, Любов Одинокова, Тетяна Глущенко, Галина Захарова, Лариса Карлова, Тетяна Макарець (Кочергіна), Марія Літошенко, Ніна Лобова, Людмила Панчук, Наталія Тимошкіна (Шерстюк), Зінаїда Турчина; гандболісти Валерій Гассій, Михайло Іщенко, Сергій Кушнірюк, Юрій Лагутін, Олександр Рєзанов, Микола Томін. «Золотом» порадували баскетболістки Наталія Климова (Назембло) і Раїса Курв’якова. Крім того, із золотими медалями повернулися додому Олександр Колчинський (греко-римська боротьба), Петро Король (важка атлетика), Сергій Нагорний (веслування на байдарці-двійці), Сергій Петренко (веслування на каное-двійці), Сергій Чухрай (веслування на байдарці-четвірці), Сергій Новиков (дзюдо), Павло Пінігін (вільна боротьба), Юрій Сєдих (метання молота), Юрій Філатов, Анатолій Чуканов (велоспорт — шосе, командна гонка).

Радянська збірна з футболу фінішувала третьою. Вагомий внесок у бронзовий успіх зробили українські футболісти Віктор Звягінцев, Віктор Матвієнко, Стефан Решко, Володимир Трошкін, Михайло Фоменко, Анатолій Коньков, Леонід Буряк, Володимир Веремєєв, Віктор Колотов, Володимир Онищенко, Олег Блохін.

Під час футбольного матчу між збірними СРСР та НДР (за вихід до фіналу наші програли —1:2, а в матчі за «бронзу» перемогли бразильців — 2:0) на поле вибіг 20-річний канадець українського походження Данило Мигаль (на фото). Він був одягнений у вишиванку і джинси, а в руках тримав жовто-блакитний прапор. Коли Данило добіг до центрального кола, то почав танцювати гопак. Після виконання танцю його вивела поліція. Публіка оцінила танок Мигаля бурхливими оплесками. Матч на територію СРСР транслювався у запису, а тому цей скандальний епізод, звичайно ж, був вирізаний радянською цензурою.

Не обійшлося і без гучних скандалів. Так, фаворитом Олімпіади-1976 із сучасного п’ятиборства в командних змаганнях вважалася збірна СРСР. Її лідером був Борис Онищенко, який уже мав на своєму рахунку три олімпійські медалі — золоту в командному заліку і срібну в особистій першості Мюнхена-72, а також срібну нагороду в командному заліку Мехіко-68. Уявіть, у Монреалі Онищенко був викритий у махінації під час змагань із фехтування: судді виявили потаємне технічне пристосування, що давало змогу Онищенкові натисканням прихованої кнопки на рукоятці шпаги запалювати лампочку на приладі, що фіксує уколи, хоча насправді шпага не торкалася суперника! Радянський спортсмен випадково натиснув на кнопку в той момент, коли перебував за декілька метрів од суперника. Спортсмен був назавжди дискваліфікований, а збірна СРСР втратила шанси на перемогу в командній першості.

Результати цієї Олімпіади оцінюються по-різному. З одного боку, спортсмени вчергове продемонстрували майстерність і силу духу, встановивши низку нових світових рекордів. З іншого — вони відчували себе дуже незатишно під дуже щільною охороною співробітників служб безпеки. Телеглядачів дуже дратувала нав’язлива реклама, з допомогою якої організатори намагалися покрити величезні витрати. Незважаючи на всі ці напасті, літні Олімпійські ігри в Монреалі закінчилися і назавжди увійшли в історію олімпійського руху.