• Екологічна панорама

_{Як забруднив, то плати}

Михайло ГУБАШ.

У МІНФІНІ стверджують, що Україна потребує збільшення чинних ставок екологічних податків. Виявляється, викиди двоокису вуглецю (СО₂) на території нашої країни найдешевші у світі. Мовляв, навіть у Польщі, яка має мінімальну ставку в Європі, беруть один повноцінний євро за кожну тонну «брудного» СО₂. У нас — лише 10 грн за тонну, тобто втричі менше.

Ситуацію планують виправити найближчим часом. Якщо Верховна Рада внесе зміни до Податкового кодексу, то на забруднювачів чекає низка неприємних новацій. Зокрема, законопроєкт №5600 обіцяє підвищити ставки екологічного податку за скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти в 1,6 разу. Далі, до 2029 року, ставка поступово збільшиться у вісім разів. Очікується, що бюджети отримають від цього додатково 100 млн грн. Для підприємств гірничої промисловості ставка за відходи зросте з 0,49 грн до 1,5 грн/т. Додатковий фінансовий ресурс — 300 млн грн. Але найбільші надходження до держскарбниці — 2,1 млрд грн — обіцяє вже згадана ставка за викиди СО₂. Замість 10 грн/т, як зараз, доведеться платити 30 грн/т.

До речі, екологічний податок, за винятком податку з радіоактивних відходів, ділиться так: частка держави становить 45%, місцевої влади — 55%.

_{Побачити, аби запобігти}

БІЛЬШОГО лиха для природи, аніж лісова пожежа спекотної пори, мабуть, годі й уявити. Житомирщина досі пам’ятає, як у квітні минулого року на півночі регіону вигоріло понад 43 тисячі гектарів лісів і як тоді було важко впоратись із цією бідою.

Аби допомогти лісівникам заздалегідь побачити можливу пожежу, в Житомирській області запровадили нову систему контролю за лісами, а саме: на пожежних вежах в усіх лісництвах встановили 62 камери відеоспостереження.

Усе, що «бачить» кожна камера, передається до лісгоспу, а потім інформацію дістає центральний спостережний пункт.

Про загрозу терміново повідомляють найближчу оперативну групу, яка може якнайшвидше виїхати до місця пожежі. За встановленими правилами, від початку виявлення найменшого задимлення до того моменту, коли рушає техніка, повинно минати менше 5 хвилин. Щодо місць дислокації протипожежних сил, то їх розмістили таким чином, аби навіть до найвіддаленіших лісових кварталів можна було домчати за 20 хвилин.

_{Культура закладається змалку}

На ЗАКАРПАТТІ, де у понад 40% населених пунктів, особливо в горах, досі не налагоджено централізованого вивозу непотребу, чимдалі загострюється «сміттєва» проблема. Під час паводків подекуди хоч греблю гати всім тим брудом, який пливе річками з нелегальних звалищ.

Звичайно, культура закладається змалку, тому важливою складовою розв’язання проблеми вважають шкільне виховання. Зокрема міркують, чи не запровадити у школах систему уроків про сортування та поводження зі сміттям? Фахівці комунальної сфери готові координувати цей процес. Адже потрібно буде задіяти й органи влади, і школи, і бізнес, і громадські організації. Якщо профільні комісії обласної ради ухвалять відповідні рішення, можна буде підготувати вчителів та розробити «дорожню карту» нововведення. Щоправда, за попередніми підрахунками, баки для сортування коштуватимуть області чималих грошей — приблизно 20 млн грн. Для кожної школи (яких у Закарпатті 668) треба буде знайти 30 тис. грн, аби закупити по два комплекти «навчальних» баків для роздільного збору відходів: великих об’ємом тисяча літрів та малих — на 50 літрів кожний.

_{Чи зміліють Дніпро та Дністер?}

ЧЕРЕЗ зміни клімату басейни найбільших українських рік можуть втратити значну частину води, занепокоєні фахівці. Проєкції клімату на ХХІ століття, з урахуванням даних щодо обсягів парникових газів, невтішні: водних ресурсів в Україні може поменшати. Не виключено, що протягом найближчих десятиліть у басейнах Дніпра, Прип’яті та Дністра річковий стік знизиться у середньому на 20%.

Моделювання прогнозує наростання дефіциту водних ресурсів передусім у зоні нестійкого землеробства, тобто в південних регіонах України. Водночас водний сектор наразиться на проблему руйнівного впливу вод у зв’язку з посиленням паводкового режиму річок, надто у Карпатському регіоні (басейни Дунаю, Дністра).

Раніше в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів заявляли, що через зміни клімату наша країна переходить до зони надвисоких температур та катаклізмів. А взагалі зменшення водних ресурсів у поточному столітті може призвести не тільки до обмеження водопостачання населення. Воно сильно позначиться на енергетиці, металургії, АПК, водному транспорті, рибному та комунальному господарствах. Усе це потребуватиме заходів адаптації та впровадження нових технологій.

_{Перша пляшка із паперу}

ПЛАСТИКОВА тара для напоїв, контейнери для побутової хімії, різноманітний одноразовий посуд, ті ж таки поліетиленові пакети… Нині навіть немовлята, яких годують із пляшечки, споживають з молоком мільйони мікрочасток пластику.

Недивно, що виробники харчових продуктів замислюються над альтернативою. Вже цього літа Coca-Cola буде тестувати пляшки для води, виготовлені з паперу. Перші зразки їх, над якими кілька років працювала данська компанія, зроблені повністю з паперового волокна, за винятком пластикових кришечок і внутрішньої мембрани, що захищає папір від зіткнення з рідиною. Випробування пройдуть в Угорщині, де у місцевих мережах роздрібної торгівлі планують продати 2 тис. пляшок фірмового фруктового напою Adez. Кінцева мета експерименту — виготовляти пляшки з матеріалу, що переробляється на 100%, не містить пластику і може витримувати тиск газованих напоїв. Завдання складне, але кілька гігантів харчової індустрії підтримали цей план, а Coca-Cola (між іншим, один із найбільших генераторів пластикового сміття у світі) й поготів планує перейти на безвідходне виробництво до 2030 року.