|
Версія для друку На головну Далеко вже не поїдеш Підготував
Антоній КОЛЯДА. Скраплений
газ уже багато років популярний у нашій країні. Через його помітно меншу, ніж у
бензину, ціну чимало водіїв переобладнали своє авто. Вкладені гроші швидко
виправдовували себе і давали змогу економити. Однак «казочці» настав кінець:
вартість газу карколомно підскочила і навіть установила рекорд. А багато
українців збиралися на відпочинок на автомобілі, сподіваючись зекономити саме
завдяки газовому обладнанню на ньому. СЕРЕДНЯ ціна
пального нині перебуває на позначці 16,42 грн/л. Якщо розглядати конкретні
мережі АЗС, то WOG підвищила вартість літра на 10 коп. — до 17,38 грн, AMIC на
31 коп. — до 16,08 грн, UPG на 38 коп. — до 16,53 грн, «БРСМ-Нафта» на 24 коп.
— до 16,27 грн, Motto на 10 коп. — до 15,91 грн. Загалом, як повідомляє
Держстат, від червня минулого року по червень нинішнього скраплений газ, який
займає близько 25% у структурі моторного пального, здорожчав на 42,1%. При
цьому левова його частка імпортується з Росії, Білорусі, Казахстану та інших країн.
Наші виробники («Укргазвидобування», «Укрнафта», «Укртатнафта» і приватні
компанії) покривають не більше 20% потреб ринку. Ціновий
стрибок експерти пояснюють здорожчанням автогазу в Європі. Крім того, у
страшенну спеку, яка панувала нещодавно, було дуже дорого зберігати пальне у
великих об’ємах, ще й за умови, що в Україні бракує спеціальних станцій. Отож
виник ситуативний дефіцит. Утім, експерти вважають, що населенню не треба
панікувати, а уряду — терміново «влізати» на ринок із держрегулюванням. Мовляв,
усе вирішиться і без втручання. Адже якщо ціна скрапленого газу підніметься на
понад 55% вартості бензину, то його популярність як альтернативного моторного
пального втратиться. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Почервоніємо ЧитатиУЖЕ
півтора місяця українці насолоджуються відносною свободою повсякдення: на
початку червня країна перейшла в зелену зону і з карантинних обов’язків
залишилися хіба що маски та миття рук. Однак вірус не дрімає. Новий,
небезпечніший, штам «Дельта» захопив сотню країн, спричинивши там спалахи
захворюваності, добрався він і до нас. Відтак головний санітарний лікар І.
Кузін прогнозує, що Україна точно повернеться в червону зону, «це лише питання
часу». Він радить співвітчизникам «сфокусувати зараз усі зусилля на тому, щоб
вакцинуватися, і восени вже мати свій імунітет» і сподівається до кінця літа
щепити 10 млн осіб. Тим часом поки що одну ін’єкцію вакцини отримали понад три
мільйони українців (станом на 23 липня повністю імунізовані 62 603 людини).
Стартував 5-й етап — вакцинуватися може кожен охочий із можливістю вибрати
вакцину. За добу, 25 липня, в Україні діагноз COVID-19 поставлено 213 особам
(із них 11 дітей і жодного медпрацівника). Померло двоє хворих, одужали 170. За
весь час коронавірус виявили у 2 248 663 громадян, побороли його 2 184 365
осіб, померли 52 849.
Хімічно небезпечна столиця ЧитатиАВАРІЯ
на «Рівнеазоті» добряче налякала не лише рівнян, а й усіх українців, особливо в
містах, де працює багато різних підприємств. Зокрема, у Києві, за словами
командира комунальної аварійно-рятувальної служби «Київська служба порятунку»
Д. Піхала, функціонує приблизно 18 хімічно небезпечних об’єктів, на яких
здебільшого використовуються хлор і аміак, і кілька азотних підприємств. У разі
аварії провадиться оповіщення населення. Якщо люди, котрі живуть у зоні
можливого ураження, почують сирену, вони повинні зачинитися по домівках та
увімкнути радіо, телевізор, щоб отримувати інформацію.
Неофіційно — кожен п’ятий ЧитатиУПРОДОВЖ
перших трьох тижнів кампанії з легалізації праці виявили 3216 працівників, із
якими не було укладено трудових договорів. Найбільше у Запорізькій (397 осіб),
Вінницькій (344) та Хмельницькій (221) областях. Після перевірок роботодавці
уклали договори з 1219 працівниками, причому найактивніше це відбувалося у
готельній (зростання легалізації на 142%) та ресторанній (на 36%) сферах,
галузях сільського господарства (на 9%) і торгівлі (на 6%). За інформацією
Держслужби України з питань праці, нині кожен п’ятий українець працює в тіні.
Надра в приватну розробку ЧитатиДЕРЖГЕОНАДРА
продали дозволи на користування чотирма ділянками з покладами кварцового піску,
підземних мінеральних лікувально-столових вод, піщано-гравійної сировини,
вторгувавши на аукціонах близько 18 мільйонів гривень. Найбільше заплатили за
Коломацьку ділянку (кварцовий пісок). ПП «Таргет Актив» підвищило ціну лота у
148 разів — зі стартової 20 236 гривень до фінальних трьох мільйонів, перемігши
п’ятьох конкурентів. За родовище мінеральних лікувально-столових вод
«Свалява-1» (свердловина №4) ФОП «Танинець Надія Іллівна» заплатила 9 500 100
гривень (стартова ціна 204 807 грн, зростання — у 46 разів), запропонувавши
більше, ніж п’ятеро інших учасників. ФОП «Батир Діана Анроніківна» отримала
дозвіл на родовище «Молниця» (піщано-гравійна сировина). Фінальна ціна — 5,16 мільйона
гривень, що в 10,5 разу перевищує стартову. Також продали право на користування
ділянкою «Ріна» (мінеральні лікувально-столові води, свердловина №1997)
українсько-грузинському ТОВ «Чарте».
Камер на автошляхах побільшало ЧитатиНА КІЛЬКОХ ділянках доріг Житомирщини та
Кіровоградщини, а також у Кропивницькому і Харкові (досі серед міст вони функціонували
лише в Києві) з понеділка запрацювали системи автоматичної фіксації
правопорушень. У цих місцях виявлено багато порушень швидкісного режиму, які
призводили до ДТП, зокрема з тяжкими наслідками. Міністерство внутрішніх справ
стверджує, що система, пропрацювавши рік, сприяла зниженню майже в 10 разів
кількості зафіксованих правопорушень, а дорожньо-транспортних пригод — утричі.
Попри загальну картину ЧитатиЯК ВІДОМО, третина осіб, які складали ЗНО
з математики, не здолали пороговий рівень. Із царицею наук суцільна біда, треба
терміново щось реформувати, бо далеко з таким невіглаством ми не заїдемо. Хоча
й зауважимо, що це питання комплексне і «чарівна паличка» у вигляді збільшення
математичного навантаження в школах чи чогось на кшталт навряд чи спрацює.
Натомість повідомимо: команда українських школярів виборола шосте місце в
загальному заліку на міжнародній олімпіаді з математики, на якій змагалися
учасники зі 107 країн. Українці заробили три «золота» (Захар Наумець, Андрій
Коврігін та Ігор Пиляєв), два «срібла» (Святослав Денисков і Климентій
Золотарьов) та одну «бронзу» (Микита Харін). Наша держава бере участь у Міжнародній
математичній олімпіаді з 1993 року. Загалом в активі України 42 золоті медалі,
71 срібна й 46 бронзових і дев’ять почесних відзнак.
|