|
Версія для друку На головну Нездоланне ЗНО з математики Олег ГРИГОРЕНКО. Завершився
прийом електронних заяв від абітурієнтів, які вступають до закладів вищої
освіти. Які спеціальності та виші цьогоріч стали найпопулярнішими? ЯК ПОВІДОМИЛО Міністерство освіти і науки
із посиланням на дані державного підприємства «Інфоресурс», абітурієнти
створили 190 тисяч 777 електронних кабінетів в єдиній базі та подали 886 тисяч
164 електронні заяви. Це, до речі, на 3% е-кабінетів та на 18% е-заяв більше,
ніж за аналогічний період минулого року. Втім, 2021-го і випускників шкіл на 4,8%
більше, ніж було торік. Тим часом
загальний обсяг державного замовлення 2021 року становить 188 тисяч 938
фахівців. Зокрема, навчатись коштом держави матимуть можливість понад 37 тисяч
фахових молодших і молодших бакалаврів, понад 87 тисяч вступників на бакалаврат
та майже 60 тисяч вступників до магістратури. Якщо подивитися на загальну
кількість учасників цьогорічної вступної кампанії, то виходить, що не такий уже
й високий конкурс доводитиметься на одне бюджетне місце. Втім, не все так
просто. Справа у пріоритетах української молоді, які розходяться із визначеним
урядом держзамовленням… Найпопулярнішими
серед вступників цьогоріч стали філологія, право та менеджмент (фахівець із
продажу). Загалом же топовий «десяток» пріоритетів має такий вигляд: філологія
— 59 202 подані заяви, право — 58 824, менеджмент — 49 929, комп’ютерні науки —
47 172, середня освіта — 34 993, журналістика — 34 726, інженерія програмного
забезпечення — 33 676, психологія — 31 362, маркетинг — 28 847, економіка — 28 128. Як бачимо,
оголошений урядом курс-заклик для української молоді обирати для вступу
технічні спеціальності та природничі і високоточні науки поки що не знайшов
масового відгуку. Хоча… Може, багато хто й хотів здобути найбільш затребувану
на вітчизняному ринку праці спеціальність, проте реалізувати ці плани завадили
провальні прогалини у знаннях. Як відомо, найпопулярнішими предметами
зовнішнього незалежного оцінювання-2021 стали українська мова і література,
історія України та математика. Проте якраз останній предмет, найпотрібніший для
вступу на технічні та природничі спеціальності, не склали близько 32%
абітурієнтів. Це рекордно провальний для вітчизняної освіти показник. Надто з
огляду на те, що цього року через пандемію коронавірусу ще й скасували
заплановане загальнообов’язкове для всіх випускників шкіл складання державної
підсумкової атестації з математики у формі зовнішнього незалежного оцінювання.
Так що не впорались із ЗНО з математики саме ті випускники шкіл, які свідомо
запланували вступити саме до технічних вишів. Уявіть, які результати ЗНО з
математики були б тоді, якби загальнообов’язковий тест із цього предмета не
скасували… Тим часом
серед вищих навчальних закладів найбільший попит мають Київський національний
університет імені Тараса Шевченка — 38 878 поданих заяв, Львівський
національний університет імені Івана Франка — 36 039, Національний технічний
університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
— 33 038, Національний авіаційний університет — 27 779, Національний університет
«Львівська політехніка» — 27 696, Харківський національний університет імені В.
Н. Каразіна — 24 927, Київський національний торговельно-економічний
університет — 24 103, Київський національний економічний університет імені
Вадима Гетьмана — 18 994, Національний педагогічний університет імені М. П.
Драгоманова — 15 377, Київський університет імені Бориса Грінченка — 14 445. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Почервоніємо ЧитатиУЖЕ
півтора місяця українці насолоджуються відносною свободою повсякдення: на
початку червня країна перейшла в зелену зону і з карантинних обов’язків
залишилися хіба що маски та миття рук. Однак вірус не дрімає. Новий,
небезпечніший, штам «Дельта» захопив сотню країн, спричинивши там спалахи
захворюваності, добрався він і до нас. Відтак головний санітарний лікар І.
Кузін прогнозує, що Україна точно повернеться в червону зону, «це лише питання
часу». Він радить співвітчизникам «сфокусувати зараз усі зусилля на тому, щоб
вакцинуватися, і восени вже мати свій імунітет» і сподівається до кінця літа
щепити 10 млн осіб. Тим часом поки що одну ін’єкцію вакцини отримали понад три
мільйони українців (станом на 23 липня повністю імунізовані 62 603 людини).
Стартував 5-й етап — вакцинуватися може кожен охочий із можливістю вибрати
вакцину. За добу, 25 липня, в Україні діагноз COVID-19 поставлено 213 особам
(із них 11 дітей і жодного медпрацівника). Померло двоє хворих, одужали 170. За
весь час коронавірус виявили у 2 248 663 громадян, побороли його 2 184 365
осіб, померли 52 849.
Хімічно небезпечна столиця ЧитатиАВАРІЯ
на «Рівнеазоті» добряче налякала не лише рівнян, а й усіх українців, особливо в
містах, де працює багато різних підприємств. Зокрема, у Києві, за словами
командира комунальної аварійно-рятувальної служби «Київська служба порятунку»
Д. Піхала, функціонує приблизно 18 хімічно небезпечних об’єктів, на яких
здебільшого використовуються хлор і аміак, і кілька азотних підприємств. У разі
аварії провадиться оповіщення населення. Якщо люди, котрі живуть у зоні
можливого ураження, почують сирену, вони повинні зачинитися по домівках та
увімкнути радіо, телевізор, щоб отримувати інформацію.
Неофіційно — кожен п’ятий ЧитатиУПРОДОВЖ
перших трьох тижнів кампанії з легалізації праці виявили 3216 працівників, із
якими не було укладено трудових договорів. Найбільше у Запорізькій (397 осіб),
Вінницькій (344) та Хмельницькій (221) областях. Після перевірок роботодавці
уклали договори з 1219 працівниками, причому найактивніше це відбувалося у
готельній (зростання легалізації на 142%) та ресторанній (на 36%) сферах,
галузях сільського господарства (на 9%) і торгівлі (на 6%). За інформацією
Держслужби України з питань праці, нині кожен п’ятий українець працює в тіні.
Надра в приватну розробку ЧитатиДЕРЖГЕОНАДРА
продали дозволи на користування чотирма ділянками з покладами кварцового піску,
підземних мінеральних лікувально-столових вод, піщано-гравійної сировини,
вторгувавши на аукціонах близько 18 мільйонів гривень. Найбільше заплатили за
Коломацьку ділянку (кварцовий пісок). ПП «Таргет Актив» підвищило ціну лота у
148 разів — зі стартової 20 236 гривень до фінальних трьох мільйонів, перемігши
п’ятьох конкурентів. За родовище мінеральних лікувально-столових вод
«Свалява-1» (свердловина №4) ФОП «Танинець Надія Іллівна» заплатила 9 500 100
гривень (стартова ціна 204 807 грн, зростання — у 46 разів), запропонувавши
більше, ніж п’ятеро інших учасників. ФОП «Батир Діана Анроніківна» отримала
дозвіл на родовище «Молниця» (піщано-гравійна сировина). Фінальна ціна — 5,16 мільйона
гривень, що в 10,5 разу перевищує стартову. Також продали право на користування
ділянкою «Ріна» (мінеральні лікувально-столові води, свердловина №1997)
українсько-грузинському ТОВ «Чарте».
Камер на автошляхах побільшало ЧитатиНА КІЛЬКОХ ділянках доріг Житомирщини та
Кіровоградщини, а також у Кропивницькому і Харкові (досі серед міст вони функціонували
лише в Києві) з понеділка запрацювали системи автоматичної фіксації
правопорушень. У цих місцях виявлено багато порушень швидкісного режиму, які
призводили до ДТП, зокрема з тяжкими наслідками. Міністерство внутрішніх справ
стверджує, що система, пропрацювавши рік, сприяла зниженню майже в 10 разів
кількості зафіксованих правопорушень, а дорожньо-транспортних пригод — утричі.
Попри загальну картину ЧитатиЯК ВІДОМО, третина осіб, які складали ЗНО
з математики, не здолали пороговий рівень. Із царицею наук суцільна біда, треба
терміново щось реформувати, бо далеко з таким невіглаством ми не заїдемо. Хоча
й зауважимо, що це питання комплексне і «чарівна паличка» у вигляді збільшення
математичного навантаження в школах чи чогось на кшталт навряд чи спрацює.
Натомість повідомимо: команда українських школярів виборола шосте місце в
загальному заліку на міжнародній олімпіаді з математики, на якій змагалися
учасники зі 107 країн. Українці заробили три «золота» (Захар Наумець, Андрій
Коврігін та Ігор Пиляєв), два «срібла» (Святослав Денисков і Климентій
Золотарьов) та одну «бронзу» (Микита Харін). Наша держава бере участь у Міжнародній
математичній олімпіаді з 1993 року. Загалом в активі України 42 золоті медалі,
71 срібна й 46 бронзових і дев’ять почесних відзнак.
|