|
Версія для друку На головну Стежками «Зачарованого краю» Василь САДОВИЙ. Закарпатська область. В
Іршавському районі Закарпатської області є унікальний куточок природи —
Національний природний парк «Зачарований край». За його створення місцеві
ентузіасти невпинно боролися 15 років. Натиск і спротив ПІД ЧАС суцільної кризи 1990-х намагання
вивезти на продаж за кордон усе, що мало цінність, сягнуло апогею. Ліс не став
винятком. Відділи держлісгоспів не мали змоги здійснювати контроль за
лісовідведенням, покладений на них. «Розпорядниками» лісоресурсів стали обласні
та районні лісівники. Першим забив
на сполох і став на захист лісових багатств краю голова Ільницької сільради
Василь Павлище, якого підтримав закарпатський учений професор Василь Комендар.
Вони закликали взяти під державну охорону унікальну територію в Іршавському
районі, створивши тут Національний природний парк. Опір
чиновників від влади і представників лісових підприємств був шалений. Кілька
років депутати Іршавської райради гальмували створення заповідної зони. Тільки
під тиском громадськості й науковців районна сесія була змушена затвердити
положення про охорону пралісу, а обласна рада його узаконила. Це було
половинчасте рішення: таким чином створений Іршавський регіональний природний
ландшафтний парк мав підпорядковуватися управлінню лісового господарства й
екології. Переломним
став 2009 рік, коли після зустрічі Василя Павлище з тодішнім президентом
України Віктором Ющенком останній підписав указ про створення НПП «Зачарований
край» площею понад шість тисяч гектарів. Старожили заповідника ЗА словами
кандидата сільськогосподарських наук заступника директора НПП «Зачарований
край» Івана Шашканинця, завдяки охоронному статусу у заповіднику невпинно
зростає кількість його давніх і постійних мешканців: поголів’я звірів і птахів.
Років 30-40 тому, тобто до тотального вирубування лісів, тут водилися ведмеді й
рисі. Можливо, вони ще повернуться, а поки що тваринний світ парку
представляють олені, козулі, кабани, дикі коти, борсуки, зайці, лисиці та інші.
Взимку сюди у пошуках поживи заходять вовки. У парку гніздиться понад 10 видів
птахів. Із земноводних тут є карпатський та альпійський тритони, саламандра
плямиста тощо. У гірських річках і протоках Іршавки збереглися рідкісні види
риб — форель і харіус. Щодо флори,
то її появу в Закарпатті відносять до третинного періоду, тобто історичного
проміжку, який почався 66 мільйонів років тому. Чимало її видів збереглося до
наших днів у западинах Карпатського прогину. Тут є рідкісні, раритетні,
рослини, більшість із яких занесено до Червоної книги України. Світова спадщина ЮНЕСКО УНІКАЛЬНИМИ
і цінними об’єктами парку є геологічний заказник «Зачарована долина»;
гідрологічна пам’ятка природи — болото «Чорне багно», внесене до переліку
водно-болотних угідь міжнародного значення. А праліси й старовікові букові ліси
належать до об’єктів Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО. У 2016 році
парк першим в Україні отримав визнання Європейського товариства дикої природи
як частина мережі «Європейської дикої природи». Заповідник — учасник багатьох
проєктів у сфері рекреаційної та еколого-освітньої діяльності, його працівники
плідно співпрацюють із колегами з Грайфсвальдського університету (Німеччина). Цей куточок
природи зберігає ще одну унікальність: виходи на поверхню вулканічних порід у
вигляді мальовничо-химерних скель. Це чудернацькі нагромадження, які у народі
називають Розколотий Камінь, Одинак Старший, Одинак Молодший, Тронний Камінь,
Кам’яна Фортеця, Новий Масив... Найбільший із них — витік давнього вулкана
Смерековий Камінь (на фото). Літні сонячні промені створюють казкову
феєрію світла й тіней, являючи фантастичні химери з казок, прадавніх історичних
епох, а можливо, й далеких планет Всесвіту. Помилуватися
всім цим може кожен. Для туристів у заповіднику прокладено шість маршрутів
загальною протяжністю понад 46 кілометрів. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Почервоніємо ЧитатиУЖЕ
півтора місяця українці насолоджуються відносною свободою повсякдення: на
початку червня країна перейшла в зелену зону і з карантинних обов’язків
залишилися хіба що маски та миття рук. Однак вірус не дрімає. Новий,
небезпечніший, штам «Дельта» захопив сотню країн, спричинивши там спалахи
захворюваності, добрався він і до нас. Відтак головний санітарний лікар І.
Кузін прогнозує, що Україна точно повернеться в червону зону, «це лише питання
часу». Він радить співвітчизникам «сфокусувати зараз усі зусилля на тому, щоб
вакцинуватися, і восени вже мати свій імунітет» і сподівається до кінця літа
щепити 10 млн осіб. Тим часом поки що одну ін’єкцію вакцини отримали понад три
мільйони українців (станом на 23 липня повністю імунізовані 62 603 людини).
Стартував 5-й етап — вакцинуватися може кожен охочий із можливістю вибрати
вакцину. За добу, 25 липня, в Україні діагноз COVID-19 поставлено 213 особам
(із них 11 дітей і жодного медпрацівника). Померло двоє хворих, одужали 170. За
весь час коронавірус виявили у 2 248 663 громадян, побороли його 2 184 365
осіб, померли 52 849.
Хімічно небезпечна столиця ЧитатиАВАРІЯ
на «Рівнеазоті» добряче налякала не лише рівнян, а й усіх українців, особливо в
містах, де працює багато різних підприємств. Зокрема, у Києві, за словами
командира комунальної аварійно-рятувальної служби «Київська служба порятунку»
Д. Піхала, функціонує приблизно 18 хімічно небезпечних об’єктів, на яких
здебільшого використовуються хлор і аміак, і кілька азотних підприємств. У разі
аварії провадиться оповіщення населення. Якщо люди, котрі живуть у зоні
можливого ураження, почують сирену, вони повинні зачинитися по домівках та
увімкнути радіо, телевізор, щоб отримувати інформацію.
Неофіційно — кожен п’ятий ЧитатиУПРОДОВЖ
перших трьох тижнів кампанії з легалізації праці виявили 3216 працівників, із
якими не було укладено трудових договорів. Найбільше у Запорізькій (397 осіб),
Вінницькій (344) та Хмельницькій (221) областях. Після перевірок роботодавці
уклали договори з 1219 працівниками, причому найактивніше це відбувалося у
готельній (зростання легалізації на 142%) та ресторанній (на 36%) сферах,
галузях сільського господарства (на 9%) і торгівлі (на 6%). За інформацією
Держслужби України з питань праці, нині кожен п’ятий українець працює в тіні.
Надра в приватну розробку ЧитатиДЕРЖГЕОНАДРА
продали дозволи на користування чотирма ділянками з покладами кварцового піску,
підземних мінеральних лікувально-столових вод, піщано-гравійної сировини,
вторгувавши на аукціонах близько 18 мільйонів гривень. Найбільше заплатили за
Коломацьку ділянку (кварцовий пісок). ПП «Таргет Актив» підвищило ціну лота у
148 разів — зі стартової 20 236 гривень до фінальних трьох мільйонів, перемігши
п’ятьох конкурентів. За родовище мінеральних лікувально-столових вод
«Свалява-1» (свердловина №4) ФОП «Танинець Надія Іллівна» заплатила 9 500 100
гривень (стартова ціна 204 807 грн, зростання — у 46 разів), запропонувавши
більше, ніж п’ятеро інших учасників. ФОП «Батир Діана Анроніківна» отримала
дозвіл на родовище «Молниця» (піщано-гравійна сировина). Фінальна ціна — 5,16 мільйона
гривень, що в 10,5 разу перевищує стартову. Також продали право на користування
ділянкою «Ріна» (мінеральні лікувально-столові води, свердловина №1997)
українсько-грузинському ТОВ «Чарте».
Камер на автошляхах побільшало ЧитатиНА КІЛЬКОХ ділянках доріг Житомирщини та
Кіровоградщини, а також у Кропивницькому і Харкові (досі серед міст вони функціонували
лише в Києві) з понеділка запрацювали системи автоматичної фіксації
правопорушень. У цих місцях виявлено багато порушень швидкісного режиму, які
призводили до ДТП, зокрема з тяжкими наслідками. Міністерство внутрішніх справ
стверджує, що система, пропрацювавши рік, сприяла зниженню майже в 10 разів
кількості зафіксованих правопорушень, а дорожньо-транспортних пригод — утричі.
Попри загальну картину ЧитатиЯК ВІДОМО, третина осіб, які складали ЗНО
з математики, не здолали пороговий рівень. Із царицею наук суцільна біда, треба
терміново щось реформувати, бо далеко з таким невіглаством ми не заїдемо. Хоча
й зауважимо, що це питання комплексне і «чарівна паличка» у вигляді збільшення
математичного навантаження в школах чи чогось на кшталт навряд чи спрацює.
Натомість повідомимо: команда українських школярів виборола шосте місце в
загальному заліку на міжнародній олімпіаді з математики, на якій змагалися
учасники зі 107 країн. Українці заробили три «золота» (Захар Наумець, Андрій
Коврігін та Ігор Пиляєв), два «срібла» (Святослав Денисков і Климентій
Золотарьов) та одну «бронзу» (Микита Харін). Наша держава бере участь у Міжнародній
математичній олімпіаді з 1993 року. Загалом в активі України 42 золоті медалі,
71 срібна й 46 бронзових і дев’ять почесних відзнак.
|