|
Версія для друку На головну Заробітчани рятують гривню Олена КОЩЕНКО. Нині
ми спостерігаємо нехай і незначну, а все ж позитивну тенденцію на вітчизняному
фінансовому ринку: зміцнення курсу гривні до долара. Однією з причин Нацбанк
України називає зростання приватних переказів із-за кордону. ЗОКРЕМА, в
опублікованому ним днями черговому звіті вказано, що за перше півріччя
нинішнього року грошові перекази від співвітчизників із-за кордону додому, в
Україну, зросли на понад 11%. Так, із січня по червень 2021-го надійшло 6,205
млрд доларів (за минулорічний аналогічний період було 5,559 млрд доларів). При
цьому НБУ зауважив, що у своїй статистиці врахував як офіційні перекази через
різні платіжні системи, так і потенційні неофіційні канали. «За нашим
прогнозом, загалом цього року перекази трудових мігрантів збільшаться на 11% —
до майже 13,3 млрд доларів за рахунок відновлення економік країн призначення
трудових мігрантів і спрощення умов перетину кордону завдяки прискоренню темпів
вакцинації», — заявив в інтерв’ю ЗМІ заступник голови НБУ Юрій Гелетій. Тобто
НБУ передбачає, що надходження від українських мігрантів цього року можуть
навіть перевищити 10% номінального ВВП країни, заявленого у Держбюджеті-2021,
який становить 4 505,9 млрд гривень. Поза
сумнівом, заробітчани сьогодні є найбільшими донорами вітчизняної економіки на
тлі того, що більшість іноземних інвесторів зареклися мати справу з Україною
через корупційні ризики та недоброчесність судової системи. Нагадаємо,
що, за даними Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАНУ,
за кордоном працюють від 3 до 5 мільйонів українців. Як відомо, ми є найбільшим
постачальником польського ринку праці, що, наче чорна діра, «поглинає»
працездатне населення України. Лише торік ця сусідня країна видала нашим
громадянам 1 мільйон 800 тисяч запрошень на роботу. Порівняно з 2014-м
українських трудових мігрантів там побільшало в 2,5 разу. І ці люди, між іншим,
реально розвивають польську економіку. Тоді як вітчизняна, позбавлена робочих
рук і кваліфікованих кадрів, тримається на плаву хіба що за рахунок «доларових
ін’єкцій» із-за кордону. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Не витримало серце Читати5 СЕРПНЯ на 81-му році життя помер
державний діяч, перший голова Служби безпеки України Євген Марчук. Причина
смерті — гостра серцево-легенева недостатність унаслідок ускладнення від коронавірусу.
Він обіймав посади міністра оборони (брав участь у залагодженні конфлікту
навколо острова Тузла) та глави уряду за президентства Л. Кучми, балотувався в
президенти на виборах 1999 року, в першому турі набравши 2 138 356 голосів
(8,13%, 5-те місце з 13 претендентів). Із травня 2015 року представляв Україну
у підгрупі з питань безпеки Тристоронньої контактної групи на Мінських
переговорах, з 21 листопада 2018-го по 19 травня 2019-го очолював українську
групу замість Л. Кучми, здійснюючи цю діяльність на громадських засадах.
«Привітання» до річниці ЧитатиВАРТІСТЬ електрики вже стала для українців
проблемною нарівні з газом. Влада різних гілок постійно дає обіцянки
врегулювати це питання, й ось прессекретар Президента С. Никифоров заявив, що
оновлять модель покладання спеціальних обов’язків на учасників ринку
електроенергії, яка визначить новий принцип формування тарифів для населення.
Репрезентувати її мають «до Дня Незалежності — точно побачимо, хто і скільки
має платити». При цьому С. Никифоров наголосив — різкого зростання цін не
відбудеться. Мабуть, слід розуміти, що буде плавне… І на тому спасибі, як то
кажуть.
Знай наших ЧитатиКРІМ Олімпійських ігор, Японія цього
року проводить ще й 55-ту Міжнародну хімічну олімпіаду, в якій узяли участь 300
школярів із 80 країн. Українці гідно показали себе та свою державу. Призерами
стали троє учнів: срібну медаль здобув Олександр Запорожець (Черкаси), бронзові
нагороди — Ігор Холомєєв (Київ) та Юрій Окіс (Львів). Дарія Клименко з Харкова
удостоїлась почесної відзнаки.
Скарбниця міліє ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Державної казначейської
служби, на Єдиному казначейському рахунку станом на 1 серпня 2021 року
зберігалося 9,88 мільярда гривень, що на 522 мільйони менше, ніж на початок
липня (10,4 млрд грн). 1 червня там було 23,18 млрд грн (на 0,11 млрд грн
більше, ніж 1 травня). Для порівняння, станом на 1 серпня минулого року на
Єдиному казначейському рахунку налічувалося 51,69 млрд грн, позаминулого —
48,96 млрд грн, 2018-го — 1,99 млрд грн, 2017-го — 44,07 млрд грн.
Книговидавництво в кризі ЧитатиУПОВНОВАЖЕНИЙ із захисту державної мови Т.
Кремінь повідомив, що торік припинили роботу 343 видавництва та 48 книгарень.
Українськомовної літератури вкрай не вистачає у книгарнях у південно-східному
регіоні та в сільській місцевості. Асоціація видавців і книгорозповсюджувачів
інформує, що через кризу минулого року галузь зменшила обсяги виробництва
порівняно з позаминулим за назвами — на 23,3% і за сумарним накладом — на
34,3%. Т. Кремінь нагадав, що з 16 липня не менш як 50% книжок має видаватися
та продаватися державною мовою. «Для української книжки нині нелегкі часи. Але
давайте не забувати, що в сучасному світі книга — це інтелектуальні інвестиції
в наше майбутнє», — наголосив посадовець.
Аварія дається взнаки ЧитатиНЕЩОДАВНО на заводі «Рівнеазот» стався витік
нітрозних газів: жителі Рівного та сіл поблизу підприємства бачили в небі
«лисячі хвости» і неабияк були налякані. Місцева влада запевнила, що поріг
шкідливих речовин у повітрі не перевищено і загрози для населення нема. Однак і
безслідно не минулось. У Держекоінспекції поінформували про результати проб
ґрунту, які були відібрані одразу після викиду, а також наступного дня з
урахуванням переміщення хмари на 11 пробних майданчиках площею 100 кв. м.
Поблизу заводу перевищення рівня нітратів сягає 10 разів. Біля села Зелений Гай
— 4,3 разу, біля Грушвиці, Верхівська, Городка — від 1,7 до 1,9 разу. В
інспекції вважають, що високий рівень забруднення може бути спричинений не лише
аварією, а й незадовільним веденням господарської діяльності.
Святкуймо ЧитатиЦЬОГО року нашій сучасній державі
виповнюється 30 років. Відлік її становлення ведеться з 24 серпня 1991 року,
коли було ухвалено Акт проголошення незалежності України, і відтоді цей день —
найголовніше державне свято й вихідний водночас. Нині він припадає на вівторок,
відтак вирішено понеділок теж зробити неробочим. Отож відпочиватимемо й
святкуватимемо чотири дні: з 21-го, суботи, по 24 серпня. Робочий день
натомість переноситься на 28-ме число.
|