|
Версія для друку На головну Про повернення Криму Михайло ГУБАШ. Напередодні
святкування 30-ї річниці Незалежності в Україні відбувся саміт Кримської
платформи. Необхідність такого заходу не викликає сумнівів, адже якщо тема
Донбасу ще «на слуху», зокрема й через загибель людей унаслідок обстрілів, то
про анексований Росією Крим світ поступово забуває. У ЗАХОДІ
взяли участь представники 46 країн. Серед учасників — 13 глав держав
(президентів і прем’єрів), 17 міністрів, решта — на рівні послів. Участь також
брали делегати ЄС, НАТО, Ради Європи і ГУАМ. Ухвалили спільну декларацію задля
«мирного припинення тимчасової окупації РФ території Криму і міста
Севастополя». Крім того, МЗС кожної з держав-учасниць має створити «контактні
підрозділи» щодо Криму. Приєднатися до цієї заяви має змогу будь-яка країна.
Навіть Росія… Щоправда,
остання на таке запрошення відреагувала очікувано: прессекретарка МЗС РФ Марія
Захарова заявила, що Москва не братиме участі в «даній політичній дії», тому що
Кримська платформа має «цинічну антиросійську спрямованість». А ще до початку
саміту глава зовнішньополітичного відомства Росії Сергій Лавров називав цей
захід «шабашем». Підспівав хазяїну і віцепрем’єр російського окупаційного
уряду, постійний представник Криму при президенті РФ Георгій Мурадов, який
пригрозив учасникам Кримської платформи арештом активів та забороною в’їзду на
територію РФ. Хай там як,
але захід мав певний позитив, адже з подачі України тема повернення загарбаного
країною-агресоркою українського півострова знову в міжнародному політичному
порядку денному. Втім, п’ятий
президент, лідер партії «Європейська Солідарність» Петро Порошенко з трибуни
Верховної Ради нагадав, що за Крим Україна боролася з перших днів окупації 2014
року: «Тоді на майданчику ООН було ухвалено резолюцію Генасамблеї про підтримку
територіальної цілісності нашої держави. І 100 країн світу в Генасамблеї нас
підтримали». Згадав і про щорічні резолюції Генеральної асамблеї про стан із
правами людини в Криму, і про ухвали Міжнародного суду ООН, «де Росія має нести
відповідальність». Порошенко
зазначив, що міжнародна коаліція була створена до Кримської платформи, і тепер
потребує додаткового розвитку на її базі: «Кремлю не вдасться зіскочити з гачка
міжнародної відповідальності за спробу анексії Криму». М’яко
сказав, дипломатично. Але натяк дуже прозорий: мовляв, за нього Україну в
питанні Криму підтримало сто держав, а при Зеленському — вдвічі менше. Куди
поділася підтримка понад 50 країн? До речі,
серед тих, хто не послав на саміт офіційних представників, дві важливі для нас
країни — Китай та Азербайджан. Останнього торік на Банковій, ухвалюючи
Стратегію національної безпеки України, записали у стратегічні(!) партнери
України. Чим керувалися лідери «слуг народу», коли визначали коло стратегічних
союзників, невідомо. Відомо тільки, що таке їхнє рішення викликало подив і
нерозуміння у багатьох експертів-міжнародників. Та й не тільки в них. Це вкотре
свідчить про «фаховість» як самих «слуг», так і тих, кого вони наймають своїми
прислужниками як фахівців. Та це вже й не дивує… Свого часу
Путін неодноразово заявляв, що питання Криму вирішено однозначно і остаточно —
мовляв, він належить Україні. Зокрема, в інтерв’ю німецькому телеканалу ARD
2008-го Путін сказав, що Москва «давно визнала кордони сьогоднішньої України» і
що Крим «не є спірною територією». Та вже за кілька років ситуація змінилась, і
очільник Кремля, скориставшись обставинами, анексував український півострів. І
тепер знову голосні заяви, але вже протилежного змісту в другій частині:
питання Криму вирішено раз і назавжди — він російський. Проте ситуація може
змінитися, тому ці його заяви нічого не варті. Це як із Латвією, Литвою та
Естонією, факт окупації яких Радянським Союзом не визнавався деякими країнами
Заходу. Минув час, ситуація на міжнародній арені стала іншою, і ці балтійські
держави знову стали незалежними. Подібних прикладів в історії людства чимало.
Тому не варто втрачати віру в те, що наш, український, Крим повернеться в
материнське лоно. І не тільки у це вірити, а й робити відповідні кроки. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Широке і високе світове представництво ЧитатиНА СВЯТКУВАННІ 30-річчя Незалежності свою
повагу та підтримку України виявила світова спільнота. Під час проведення
військового параду в Києві на трибуні були присутні глави держав, очільники
зовнішньополітичних відомств багатьох країн. Зокрема, до Києва прибули
архієпископ Константинополя — Нового Риму і Вселенський патріарх Варфоломій,
президент Європейської ради, президенти Польщі, Литви, Естонії, Латвії,
Північної Македонії… Хрещатиком крокували військові підрозділи з Великої
Британії, Канади, США, Грузії, Словаччини, Фінляндії, Данії, Латвії, Литви,
Естонії. Також у параді брала участь авіація НАТО, зокрема польські винищувачі
F-16 та британські «Тайфуни». Одночасно урочисті заходи пройшли і в Одесі, де відбувся
військовий парад з участю кораблів України та Альянсу… Між іншим, чимало
світових інформаційних агентств при цьому провели аналогію з нещодавнім
військовим парадом на 9 Травня у Москві, який ушанував своєю присутністю «аж»
один високопредставницький іноземний гість — президент Таджикистану.
Коментарі зайві ЧитатиПОПРИ офіційне запрошення ніхто з вищого
керівництва Ізраїлю не прибув до нашої столиці на святкові заходи. «Президент
Герцог готується до візиту на роковини трагедії Бабиного Яру. Прем’єр Беннет
відлітає на більш важливу зустріч із Байденом. Глава МЗС Лапід просто
відмовився летіти до Києва. Спікер Кнесету спочатку збирався летіти, але
відмовився, коли уряд Ізраїлю з 8 серпня вніс Україну до «помаранчевого списку»
з вимогою тижневого карантину після повернення», — йдеться у повідомленні
Телеграм-каналу «Шахар-Ізраїль». Нагадаємо: Держава Ізраїль досі не визнала
голодомор в Україні геноцидом.
Велике святкування ЧитатиЮВІЛЕЙНИЙ
День Незалежності Україна відсвяткувала з розмахом. За даними порталу
громадського контролю державних закупівель Dozorro, нинішнє відзначення стало
безпрецедентним за бюджетними витратами — 5,4 млрд грн. Раніше на подібні
заходи йшли суми в десятки разів менші: 4 млн грн 2020 року; 10 млн 2019-го;
870 тис. грн 2016-го… Ось деякі цифри. На проєкт зі встановлення найбільшого
прапора України в кожній області витратили сукупно 170 млн грн. Ще 4,6 млн грн
коштувала сама церемонія урочистого підняття прапорів. Зйомка параду Збройних
сил України в Києві та Одесі компанією «Спецекспотрейд» обійшлись у 20 млн
гривень, концерт італійського оперного співака Андреа Бочеллі — у 19,5 млн
гривень. Вручення відзнак «Національна легенда України» (серед лауреатів — Софія
Ротару, яка успішно гастролює в Росії та досі не оприлюднила своєї позиції щодо
окупації Криму) коштувало бюджету 6,8 млн гривень. А ДП «Гарант-Сервіс» за
майже 140 тис. грн накрило святковий стіл для учасників заходу…
Собі й подарували ЧитатиУКРАЇНА
одержала на свій рахунок у Міжнародному валютному фонді 2,7 млрд доларів у
рамках розподілу 650 млрд дол. між країнами-членами. Це так звані безповоротні
— подарункові, так би мовити, кошти, які за певних умов не треба буде
повертати. Президент Володимир Зеленський назвав їх «гарним подарунком до
30-річчя незалежності». Щоправда, Україна його хіба що потримає в руках, а
потім віддасть усе тому ж МВФ, уже як погашення раніше взятого у цієї ж
фінансової інституції ООН кредиту. Як відомо, вже у вересні Україні слід буде
заплатити за зовнішніми боргами 3 млрд дол., а до кінця року — 3,9 млрд дол.
загалом. Таких грошей у держскарбниці просто нема. А тепер з’явилися. Така ось
«подарункова арифметика» від МВФ.
Гроші на субсидії закінчуються ЧитатиФІНАНСУВАННЯ
субсидій у жовтні та листопаді вимагає коректив у держбюджеті на цей рік. Таку
заяву зробив міністр фінансів Сергій Марченко. І всім добре зрозуміло, про що
йдеться: гроші на допомогу певним категоріям населення для оплати компослуг
закінчуються. У держбюджеті-2021 на виплату пільг і житлових субсидій
передбачена сума 35,2 млрд грн, з якої станом на 24 серпня фактично спрямовано
пільговикам 32 млрд грн, або 90% від річного плану. Тож якщо негайно не зробити
цього «коригування», пообсмикавши інші статті соціальних видатків, то уразливі
верстви населення залишаться без державної допомоги на оплату послуг ЖКГ.
Не наводьте жах на бізнес ЧитатиПІД ЗАВІСУ минулої парламентської сесії
депутати ухвалили в першому читанні законопроєкт «Про державний екологічний
контроль». Він, як заявлено, покликаний оновити вітчизняне законодавство у царині
екології та запровадити європейські підходи держнагляду за станом довкілля.
Днями, напередодні нової сесії Верховної Ради, Українська асоціація бізнесу і
торгівлі звернулася до парламентського комітету з питань екополітики і
природокористування із проханням відхилити проєкт документа через суттєві
недоліки та розробити інший. Провокативними вважають норми, якими пропонується
таке: дозволити проведення екологічного контролю без участі керівника суб’єкта
господарювання; запровадити нову форму — рейдові перевірки, зокрема й нічні,
які не визначені жодним нормативно-правовим актом; зупиняти виробництво чи
реалізацію продукції, виконання робіт; встановити надвисокі штрафи за недопуск
на підприємство — 1,5 млн грн (водночас за порушення норм природоохоронного
законодавства санкція лише 140-280 тис. грн). В асоціації наголошують:
екологічний контроль не повинен створювати підстави для корупційних зловживань,
а нова екологічна інспекція не має стати органом тиску на підприємців.
|