• Екологічна панорама

_{ЧАЕС тривоги нашої}

Олена БЕГМА.

ВЧЕНІ стурбовані збільшенням викидів нейтронів, які все ще мають місце під недоступними частинами зруйнованого реактора Чорнобильської АЕС. Так, за словами Анатолія Дорошенка, представника Інституту проблем безпеки атомних електростанцій у м. Києві, з 2016 року викиди нейтронів під реактором збільшилися на 40%. На сьогодні він і його колеги вивчають уранове паливо з підреакторної кімнати 305/2, щоб зрозуміти, чи стабілізується воно само по собі, чи буде потрібне втручання. Науковець не виключає такої імовірності: для того, аби зрозуміти більш чітку картину того, що відбувається, необхідно буде застосувати буріння, дістатись урану і окропити його нітратом гадолінію. Це призведе до «всмоктування» нейтронів і припинення реакції поділу.

Тим часом спеціаліст з утилізації ядерних відходів з Університету Шеффілда Ніл Хаят порівняв реакції, які проходять у реакторі, з «тлінням вугілля барбекю». Але, на його думку, йдеться про дуже низькі показники ділення. За його оцінками, вірогідність несподіваного викиду ядерної енергії або вибуху вкрай низька.

_{Де жити безпечніше}

МАСШТАБНІ сміттєзвалища просто неба, забруднені неконтрольованими скидами водойми і така ж питна вода у кранах, отруєні агрохімією ґрунти, видобуток урану, численні шахтні гори-відвали, тотальне вирубування лісів… Чи є сьогодні в Україні бодай десь екологічно чисте і незаймане місце, де можна жити і дихати спокійно?

На жаль, повноцінного екологічного моніторингу в режимі реального часу в нас досі нема. Дані про якість повітря, відходи, забруднення річок неочищеними стоками довго обробляються, щоб зрештою увійти до звітів Держстату. І все ж за ними можна скласти певну карту екобезпеки країни. Ситуація на Правобережній Україні значно краща, ніж на лівому березі Дніпра. Це легко пояснюється концентрацією заводів-гігантів у південно-східних областях. Загалом лідером рейтингу екологічної безпеки є Чернівецька область. До першої трійки також увійшли Житомирська область і Закарпаття. Антилідер — Київ, Дніпропетровська та Донецька області.

_{Шкода неоціненна, штрафи мізерні}

ДЕРЖАВНА екологічна інспекція України опублікувала звіт, в якому назвала три найнагальніші на сьогодні природоохоронні проблеми в нашій державі. Це нестача (а водночас і дефіцит) доброякісної питної води, забруднення атмосферного повітря та неконтрольоване нагромадження побутових і промислових відходів. Відповідальність за ці проблеми українці здебільшого покладають на місцеву владу. І справді, в багатьох питаннях вона наразі діє неефективно. Наприклад, зараз 22% населення не мають доступу до системи централізованого вивозу сміття, яку повинні організовувати органи місцевого самоврядування. Крім того, Держекоінспекція неодноразово фіксувала кричущі випадки недотримання природоохоронного законодавства, які допускаються саме органами місцевої влади.

Чи не тому, хочеться спитати, має місце подібне, що в Україні досі чинні штрафи за шкоду довкіллю у розмірі «аж» 85 гривень? Такі мізерні суми не можуть утримати посадових осіб від порушень. Щоб ситуація змінилась і влада на місцях стала діяти ефективніше, необхідно збільшувати штрафні санкції за порушення природоохоронного законодавства.

_{Безгосподарні водовідводи}

ЗА останні 25 років в Україні зникло близько сотні річок. Однак причина не тільки в зміні клімату, а й у порушеннях природоохоронного законодавства, а саме у забрудненні, засміченні водойм, нераціональному використанні водних ресурсів. Як наголосив голова Державної екологічної інспекції Андрій Мальований, забруднення річок відбувається в тому числі через те, що у великої кількості водовідводів нема закріпленого власника. Тільки у Києві є понад 3 тис. км таких мереж без власника. Це дає підприємствам можливість зливати в Дніпро відходи без очищення.

Так, промислові підприємства, які не мають сучасного очисного обладнання, зливають у річки відходи, що містять ртуть, залізо і навіть радіоактивні частки. Незаконна сільськогосподарська діяльність також призводить до того, що в підземні води потрапляють рештки добрив, хімікатів та інше. Водночас із несанкціонованих звалищ у воду потрапляє пластик, що також спричиняє забруднення річок. Через це, за словами А. Мальованого, вже до 2050 року в Україні може гостро постати проблема браку чистої води.

_{Міндовкілля на зв’язку}

ІЩЕ торік у грудні Міністерство довкілля запустило гарячу лінію для громадян на базі існуючої системи урядового контактного центру. Оператори приймають дзвінки в робочий час із понеділка по п’ятницю. Зателефонувавши на безкоштовний номер 0800 500 115, кожен зможе одержати, скажімо, загальну інформацію: про стан навколишнього середовища, як перевірити, чи є у підприємства дозвіл на викиди в повітря або ліцензія на поводження з небезпечними відходами, як діяти при виявленні несанкціонованого сміттєзвалища, які документи необхідні для отримання адміністративної послуги, що надається міндовкілля.

Оператори також оформлюватимуть скарги та повідомлення про порушення природоохоронного законодавства. Якщо питання є дотичним до охорони довкілля, однак не належить до повноважень Міндовкілля чи підпорядкованих органів виконавчої влади, запитувачу підкажуть, куди необхідно звернутися.

Гаряча лінія набула популярності. Як ідеться у повідомленні відомства, дедалі частіше громадяни телефонують, щоби заявити про факти порушення екологічного законодавства у своєму селі чи місті.

_{Кліматичне передбачення невтішне}

НОВА доповідь міжурядової групи експертів зі зміни клімату ООН містить невтішні прогнози. Кліматологи констатують, що людство саме спровокувало безпрецедентні зміни й уже втратило шанс зберегти кліматичний баланс на Землі. Наскільки на Україну впливає зміна клімату? Свою думку висловила завідувачка лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Держслужби з надзвичайних ситуацій НАНУ Світлана Краковська:

— Те, що в Україні відбуваються схожі на тропічні зливи, — це теж є частина висновків цього звіту стосовно того, що пришвидшується колообіг води, і саме через те він пришвидшується, що у нас іде потепління і, звичайно, з цим потеплінням атмосфера може утримати більше водяної пари. А це означає, що хмари можуть ставати більш потужними і, відповідно, зливи сильнішими. І це, знову ж таки, посилення екстремальних погодних явищ, які пов’язані саме з цим водним циклом.

_{Рослини-чужинці наступають}

ОСТАННІМ десятиліттям в Україні гостро постала проблема поширення чужорідної флори. Це такі рослини, поява яких у певній місцевості пов’язана не з природними чинниками, а здебільшого із занесенням їх людиною з первинного місця зростання в інші регіони або на континенти у процесі господарської діяльності. В Україні їх уже дуже багато. Поширення частини з них вийшло з-під контролю та набуло характеру справжньої біологічної експансії. Найвідоміша — амброзія полинолиста, найбільш агресивна у рослинному світі рослина, період цвітіння якої досить довгий — з кінця липня і аж до кінця жовтня. Саме в цей час вона і є дуже небезпечною, бо її пилок спричинює у людей важку форму алергії. Щороку в цей період відбувається всеукраїнська екологічна акція «Амброзія — небезпечна рослина», мета якої — знищення цього зеленого окупанта й широка просвітницька діяльність про його шкоду та методи боротьби із подальшим розповсюдженням.