|
Версія для друку На головну Рукописи свідчать Леонід ЛОГВИНЕНКО. |
На
фото автора: Ганна Горобець передає книги директору бібліотеки імені
Короленка Валентині Ракитянській. |
У
Харківській державній науковій бібліотеці імені В.Г. Короленка відбулося
представлення факсиміле рукопису «Віденський октоїх». КИЇВСЬКЕ видавництво «Горобець» розшукує стародавні
рукописні видання, на високому поліграфічному рівні друкує їх і передає
бібліотекам та музеям України. За словами директорки Ганни Горобець, 2009 року
вони започаткували проєкт «Повертаємо культурну спадщину». Працівники видавництва
розшукують українські середньовічні рукописні пам’ятки, що перебувають за
межами країни, та роблять їх високоякісну факсимільну копію. Вже видано шість
факсиміле неоціненних рукописів. Окрім того, видаються книжки з публікаціями
вчених, які досліджували раритети. З колись
багатющої рукописної спадщини Руси-України нам залишилося не більше одного
відсотка того, що створили у цій царині наші предки. Оригінали книг різними
шляхами потрапили до Франції, Америки, Австрії, Польщі, Німеччини, Ватикану...
За тим місцем, де зберігаються манускрипти, їх так і називають — «Віденський
октоїх», «Луцький псалтир», «Реймське Євангеліє», «Римське Євангеліє»...
Найбільше ж наших рукописів та першодруків — у Росії. І не дивно, адже за Петра
І та Катерини ІІ, згідно з царськими указами, книги, написані на території
України, вилучалися з монастирів та звозилися до Московії. На сторінках
раритетів невигідні факти підчищались, а вписувалися ті, які мали показати
давню історію Росії, якої насправді геть і не було. Деякі рукописи взагалі
знищили, натомість створили фальшивки. Перед
«октоїхом», тексти якого призначені для церковного співу, «Горобець» видав
факсиміле «Реймського Євангелія», відомого як «Біблія Анни Ярославни». Ця книга
належала київській княжні, доньці Ярослава Мудрого, яка стала королевою
Франції, на ній складали присягу французькі королі, сходячи на престол. Раритети
цінні не лише тим, що дають невичерпний матеріал для досліджень, чи гравюрами
із зображенням історичних постатей. Вони унікальні ще й через свою мову.
Здебільшого мова рукописів — книжна руська, утім, створювали їх живі люди. А
отже, траплялось, хтось із писарів, скажімо, замислився-замріявся чи з іншої
причини зробив «помилку» і вписав питомо українське слово. І це допомагає нашим
вченим довести, що писалася книга, приміром, не в Білорусі, а на українській
Волині. Такі помилки та примітки на берегах сторінок свідчать, що в XI, а тим
паче XIV-XVI століттях жива українська мова вже побутувала. Нею не тільки
спілкувалися, а й використовували у письмі. Відповідно існував і український
етнос. Усім відомі
українські слова з графіті на стінах святої Софії, а тепер цей словник
поповнюється мовним фактажем стародавніх рукописів. Кажуть, що разом із
дослідженнями з цієї проблематики він може становити дюжину томів. Аби
переконатися в цьому і зрозуміти, що українці та росіяни не один народ,
путінцям потрібно тільки глянути на українські рукописи, які попередні
керманичі вкрали в нашої нації й котрі просяться на волю із похмурих сховищ.
Та, зрозуміло, це їм якраз і не треба. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Тільки добровільно ЧитатиМІНЕКОНОМІКИ наголошує, що роботодавці не
мають права примушувати працівників вакцинуватися від коронавірусу і притягати
їх до дисциплінарної відповідальності за відмову це робити чи звільняти. Адже
відповідно до статті 284-ї Цивільного кодексу надання медичної допомоги
фізичній особі, яка досягла чотирнадцяти років, провадиться лише за її згоди,
вона має право відмовитися від лікування. Тим часом головний санітарний лікар
І. Кузін припускає, що пандемія триватиме ще 2-5 років, допоки не напрацюють
загальної світової стратегії профілактики (універсальне щеплення чи лікування).
А Національна академія наук України прогнозує збільшення випадків зараження
COVID-19 за добу на початку місяця. Що вже підтверджується: 1 вересня
зафіксували 2477 нових хворих (із них 179 дітей і 36 медпрацівників). Одужали
889 осіб, померли 44.
Поки що паперові ЧитатиІЗ 1 ВЕРЕСНЯ країна мала повністю перейти
на електронні лікарняні — це, мовляв, зручно і сучасно. Однак, як казав герой
відомого радянського фільму, треба, щоб наші бажання збігалися з нашими
можливостями. За даними МОЗ, нині формувати електронні лікарняні можуть більш
ніж дві тисячі медзакладів. Проте близько тисячі їх ще не опанували цифрової
системи, крім того, не всі лікарі мають доступ до необхідних цифрових
комунікацій. Отож невідкладну цифровізацію, даруйте за каламбур, відклали до 1
жовтня.
Розбіжності у вартості великі ЧитатиМІНАГРОПОЛІТИКИ повідомляє, що станом на 1
вересня укладено 11 499 земельних угод. За площею проданих угідь лідирують
Полтавська (2873,6 га) та Харківська (2747,4 га) області. Загалом заяв надійшло
5431, із них погоджено 4797, відмову дістали 629. При цьому Київська школа
економіки повідомляє, що зафіксовано ціни в Реєстрі майнових прав тільки у 54%
випадках земельних угод, хоча законодавством передбачено стовідсоткову
фіксацію. Середня ціна за гектар становить 31,5 тис. грн, але розбіжності на
ринку доволі великі. Утім, поки що угод укладено небагато. Тому, вважають
експерти, робити висновки слід дуже обережно.
Викрадають проукраїнських активістів ЧитатиОКУПАНТИ в Криму максимально «зачищають»
територію від усього українського, зокрема й активістів. За даними Офісу
уповноваженого Верховної Ради із прав людини, за час анексії півострова
щонайменше 44 особи там стали жертвами насильницьких зникнень. Доля 15 з них
досі не відома. Більшість — проукраїнські активісти, які відкрито висловлювалися
проти російської окупації. Також, за інформацією Міністерства закордонних
справ, зниклими безвісти на тимчасово окупованих територіях Донецької та
Луганської областей вважаються 258 осіб, зокрема 67 військовослужбовців та резервістів.
В Україні розслідуються 173 факти насильницького зникнення, позбавлення волі та
викрадення людей, здебільшого факти свідчать про причетність до злочинів
російської окупаційної адміністрації. Також зайди залякують родичів зниклих та
свідків.
Житлова проблема залишається ЧитатиЗГІДНО із соціологічними дослідженнями,
проведеними в Києві, обласних центрах та містах-мільйонниках, 45% їхніх жителів
хочуть придбати нове помешкання. Але торік тільки приблизно 3% охочих змогли це
зробити. Утім, унаслідок локдаунів 2020-2021 років, що є негативним, та запуску
програми іпотечного кредитування під 7%, а це, звісно, позитив, кількість
покупців квартир первинного ринку зрівнялася зі вторинним. Таким чином, загалом
близько 6% мешканців міст торік мали фінансову змогу переїхати в нове
помешкання. На жаль, у дослідження не включили сіл, адже й там багато людей,
особливо молоді сім’ї, не лише хочуть, а й потребують поліпшення житлових умов,
та на відміну від містян мають менший вибір місць роботи.
Чи уникнемо вугільної кризи ЧитатиЯК ІНФОРМУЄ міністр енергетики Г.
Галущенко, Україні необхідно імпортувати 3,5 млн тонн енергетичного вугілля
впродовж майбутнього опалювального сезону. Генеруючі компанії (ДТЕК і
«Центренерго») вже почали укладати контракти на імпорт палива. «Ми
розраховуємо, що стабілізуємо ситуацію з вугіллям», — заявив міністр. При
цьому, за даними «Укренерго», ситуація з накопиченням палива на складах ТЕС
залишається критичною. Газового вугілля там у 2,4 разу менше, ніж передбачено
графіком, антрацитового — в 1,7 разу.
|