|
Версія для друку На головну Добровільно, але з примусу Руслана ЗІНЧЕНКО.
В УРЯДІ замислюються над запровадженням
обов’язкового ПЛР-тестування для всіх працюючих громадян, не вакцинованих од
коронавірусу. Днями про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко. «Ніхто
нікого не примушує, проте люди повинні нести відповідальність, — сказав він в
інтерв’ю «Українському радіо». — Якщо вони не хочуть вакцинуватися, тоді нехай
сидять удома. Ми вивчаємо можливість запровадження обов’язкового ПЛР-тестування
для невакцинованих працівників. Відбуватися воно буде за їхній рахунок». При
цьому посадовець посилався на інформацію головного державного санітарного
лікаря країни Ігоря Кузіна, що 98,1% тих, хто потрапляє з ускладненнями від
COVID-19 до лікарень, — не вакциновані. Тим часом
студенти дедалі частіше скаржаться, що керівництво навчальних закладів примушує
їх зробити щеплення від коронавірусу, погрожуючи в разі відмови виселенням із
гуртожитків. «Згідно з рекомендаціями МОН, у гуртожитку повинні проживати
тільки вакциновані студенти. Хто не бажає вакцинуватися, повинен підійти до
завідуючого гуртожитку для розірвання договору на проживання…» — фото такого
оголошення виклали у соціальній мережі студенти Державного університету
телекомунікацій. Подібні «листи щастя» отримали слухачі деяких інших київських,
а також харківських і одеських вишів. А студенти
Національного медичного університету імені О. Богомольця стверджують, що там не
щепленим взагалі хочуть заборонити відвідувати пари. Водночас начебто
попередили: хто пропустить 25% занять, буде відрахований. Щоправда, в закладі
виправдовуються, мовляв, про відрахування мови не було. «МОЗ встановило
обмеження, і НМУ має виконувати наказ. Для студентів, які не пройшли
вакцинацію, буде доступне онлайн навчання, як і торік, — ідеться у дописі
ректора НМУ ім. О. Богомольця Юрія Кучина. — Практичні заняття також будуть
доступні за наявності або вакцинації, або ПЛР-тесту, або ж онлайн. Щодо
обов’язковості щеплення або тестування при проживанні в гуртожитках — це
виключно рішення студентської ради». Нагадаємо,
щеплення проти коронавірусу в Україні, як і в більшості країн, офіційно є
добровільним. Обов’язкова вакцинація дорослого населення запроваджена в
Саудівській Аравії, Індонезії, Туркменістані, а окремих груп населення — в
Австралії, Греції, Великій Британії, Франції, Італії. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Мінус 200 тисяч субсидіантів ЧитатиЗА ДАНИМИ Мінсоцполітики, після опалювального
сезону було 3 млн домогосподарств, котрі одержували субсидії. 2,5 млн передали
на автоматичну верифікацію Мінфіну, решта мали підтвердити перед відповідними
органами місце проживання за фактом реєстрації. 200 тисяч домогосподарств перевірки
не пройшли. За словами очільниці міністерства М. Лазебної, вони не відповідали
критеріям, за якими призначається субсидія.
Паперові лікарняні, прощавайте ЧитатиСЬОГОДНІ, 1 жовтня, країна переходить на
оформлення листків непрацездатності лише в електронному форматі. Паперових
лікарняних уже не видаватимуть, але виписані до цієї дати ще будуть дійсні. Щоб
отримати електронний листок непрацездатності, треба прийти до лікаря. Він
створить висновок про тимчасову непрацездатність у системі, і цей документ
потрапить до реєстру Пенсійного фонду (ПФУ). А вже там сформують електронний
лікарняний, за яким, власне, нараховують виплати. Повідомлення про це надійде
пацієнтові на телефон від фонду. Діагноз ні роботодавцю, ні ПФУ не
повідомлятиметься. До речі, в Україні щороку видають у середньому п’ять із
половиною мільйонів листків непрацездатності. За вісім місяців нинішнього року
за ними було виплачено 10 млрд гривень.
Покарання не буде? ЧитатиДЕРЖАВНА продовольча зернова корпорація час
від часу гримить скандалами. Ще б пак, люди, які обіймають там високі посади,
мають доступ багато до чого, відтак і спокуса велика. Ось так колишнього в. о.
голови корпорації В. Томіленка та директорів елеваторів Г. Шквирю і Ю.
Селюченка звинуватили в розтраті 88 млн грн компанії. За версією слідства, 2015
року керівник підписав два договори щодо поставок кукурудзи з ПАТ
«Рокитнянський комбінат хлібопродуктів» та з «Васильківхлібпродуктом». За ними
перерахували 50 млн грн та 38,5 млн грн передоплати. Товар не надійшов, але
керівництво корпорації задекларувало отримання прибутку. В. Томіленка затримали
ще 2016 року. І ось стало відомо, що Вищий антикорупційний суд вищезазначених
фігурантів справи виправдав. Служителі Феміди вирішили, що Спеціалізована
антикорупційна прокуратура не змогла довести їхньої вини. Також знято арешт із
помешкань та авто обвинувачених і повернуто заставу в розмірі 2,5 млн грн.
Прокуратура не згодна і збирається оскаржувати рішення.
Призвуть трохи менше ЧитатиУ ЖОВТНІ стартує осінній призов на строкову
військову службу. Заплановано забрати до війська 13 575 чоловіків — на 671
особу менше, ніж у рамках весняного призову. Втім, у Збройні сили візьмуть
незмінну кількість новобранців — 6500 чоловік. Перше відправлення до війська
почнеться вже 5 жовтня, останнє — 21 грудня. Найбільше новобранців призвуть із
Дніпропетровщини — 1300 чоловік і Харківщини — 972. Між іншим, це вже четверта
призовна кампанія, яка проходитиме під час карантину.
Відновлюватися важко ЧитатиКОРОНАВІРУС завдав сильного удару по
малому та середньому бізнесу. Чимало підприємців не можуть оговтатися від
наслідків локдаунів та карантинних обмежень досі (особливо якщо вони регулярно
повторюються). Європейська Бізнес-асоціація провела опитування серед ФОПів і
з’ясувала, що 28% із них наразі не вдалося досягти докарантинного рівня
доходів. Частково відновилися 48% підприємців. Лише 7% збільшили рівень доходу.
17% опитаних, однак, повідомили, що загалом хвилі карантинних обмежень на їхні
фінансові показники ніяк не вплинули. При цьому на запитання щодо готовності до
можливого осіннього локдауну ствердно відповіли 34%, решта 41% сподіваються, що
обмежень не буде (25% не змогли визначитись із відповіддю). 48% респондентів
також заявили, що в разі посилення карантину підтримки від держави не
потребуватимуть, адже вважають найліпшою допомогою ту ситуацію, коли вона не
втручається у справи бізнесу.
Є потреба в нових суднах ЧитатиСТАНОМ на сьогодні у складі
Військово-морського флоту налічується 18 суден. Відповідно до рішення Ради
нацбезпеки та оборони (РНБО), планується збудувати патрульні й артилерійські
катери, ракетні катери, корвети та фрегат. Загалом для задоволення потреб у
плавзасобах потрібно 240 нових суден. Обсяги вантажних перевезень внутрішніми
водними шляхами нашої країни до 2030-го можливо збільшити до 30 млн т на рік,
що сприятиме приросту 7500 нових робочих місць та збільшенню надходжень у
бюджет на 16 470 млн грн. Про це йдеться у репрезентованій Укроборонпромом
стратегії розвитку суднобудівної промисловості до 2030 року. Але, щоб
реалізувати плани, треба внести зміни до Митного та Податкового кодексів,
ухвалити рішення РНБО про заборону використання російських суден і продовжити
чинність закону про держпідтримку суднобудівної промисловості. В Укроборонпромі
також пропонують тимчасово звільнити від оподаткування товари, вироблені за
кордоном, які використовуються у суднобудуванні, та провести реструктуризацію
боргів відповідних підприємств.
|