• Про це говорять

Угорське газове загострення

Дмитро Тужанський,

директор Інституту центральноєвропейської стратегії.

Юрій Панченко,

редактор «Європейської правди».

eurointegration.com.ua

Днями між Києвом і Будапештом вибухнула нова, цього разу газова, суперечка. Що ж стало причиною чергового загострення у відносинах сусідніх країн, які безперервно сваряться останні чотири роки? І чи є потенціал для порозуміння?

_{Угода з українськими збитками}

27 ВЕРЕСНЯ в Будапешті заступник гендиректора «Газпром експорту» Д. Аверкін і головний виконавчий директор угорської енергокомпанії MVM Group Дьордь Ковор підписали новий газовий контракт терміном на 15 років. Згідно з ним, Угорщина має отримати з Росії 4,5 млрд кубометрів газу на рік, що становить приблизно половину від загальної потреби країни.

Але ключовим є не це, а те, що за новою угодою блакитне паливо йтиме в Угорщину в обхід України — через Австрію та Сербію, продовженням «Турецького потоку». Цей контракт із новою логістикою угорська та російська сторони готували ще з минулого року, але підписали за два дні до того, як у Будапешті мало відбутись п’яте засідання Спільної міжурядової українсько-угорської комісії з питань економічного співробітництва.

Про що могли б домовлятись урядовці країн-сусідів на цьому засіданні, якщо за два дні перед тим, можливо, у тій самій будівлі чи навіть кабінетах, Будапешт дав згоду на те, аби Україна втратила транзит 4,5 млрд кубометрів через свою територію? А це з 2014 року питання не стільки грошей, скільки безпеки та стримування просування російської агресії.

Закономірно, що Київ оголосив про демарш та переніс засідання комісії. Окрім того, звернувся до Єврокомісії з приводу відповідності нової угорсько-російської газової угоди європейському законодавству в галузі енергетики. «Вважаємо це виключно політичним, економічно необґрунтованим рішенням, прийнятим на догоду Кремлю та на шкоду національним інтересам України й українсько-угорським відносинам», — йдеться у першій заяві українського МЗС.

Реакція Будапешта не забарилася. Були й виклики послів, і погрози вкотре блокувати шлях України до НАТО, й емоційні заяви з обох боків — така собі «класика» відносин Будапешта та Києва.

_{Розворот Орбана}

В УГОРСЬКОМУ уряді переконані: гостра реакція Києва є втручанням у внутрішні справи Угорщини, що абсолютно неприпустимо. Тим більше, визнає голова МЗС цієї країни Петер Сіярто, через новий контракт його держава також втратить кошти від транзиту російського газу, адже з України паливо потрапляло до Угорщини, а вже звідти у Хорватію та інші країни Балканського регіону.

То навіщо ж Будапешт погодився на такий невигідний контракт? Тим паче, що цей крок суперечить попереднім планам держави. Нагадаємо, що ще нещодавно Угорщина прагнула скоротити ледь не до мінімуму залежність від російського енергоресурсу в обмін на постачання з Румунії (завдяки новому родовищу в Чорному морі об’ємом від 40 до 200 млрд кубометрів палива, яке планувалося розробляти з участю американської компанії Exxon) і навіть підписала угоду зі США на постачання скрапленого газу через LNG-термінал у Хорватії на острові Крк, який запрацював якраз на початку цього року. 2018-го Віктор Орбан навіть говорив про кінець російської газової монополії в Угорщині та загалом у Центрально-Східній Європі.

Хоча з румунським газом поки що не виходить. Але невже це привід для Будапешта так раптово відмовлятися від ідеї диверсифікації енергопостачання та щонайменше на 10 років заганяти себе у залежність від Росії? Варто нагадати, що країна вже тривалий час на 50-70% залежить саме від російського палива, при цьому старий газовий контракт, підписаний 1995 року, фактично завершився ще 2015-го, і його регулярно — мало не щороку — продовжували та модифікували на міжурядовому рівні. Відтак нову довготермінову угоду з «Газпромом» уряд Віктора Орбана закономірно вже назвав історичною перемогою в умовах загальної непередбачуваності та нестабільності.

Звісно, для правлячої команди Угорщини важливим є також той момент, що цей контракт підписано за кілька місяців до парламентських виборів, що тільки підсилює загальне патерналістське позиціювання партії «Фідес» та її лідера Орбана. Мовляв, поки на газових біржах шторм та нові рекорди цін, а у низці країн Європи — тривога через ризик залишитися без тепла взимку, угорський народ гарантовано буде забезпечений у найближчі 15 років, і цьому не завадить навіть війна в Україні.

Утім, усе ж залишається запитання, чому Будапешт вирішив укладати саме такий довготерміновий контракт, а не продовжувати старий, тим паче, щонайменше до 2024 року є гарантії транзиту російського газу через Україну.

Жодних сумнівів — Кремль запропонував Віктору Орбану таку ціну, від якої той просто не зміг відмовитися навіть в умовах складнішої логістики та втрат Угорщини від блокування транзиту за старим маршрутом. У такій ситуації напередодні вирішальних парламентських виборів, що відбудуться навесні 2022 року (тобто наприкінці нинішнього опалювального сезону), угорська влада зможе навіть зменшити комунальні тарифи, що має позитивно позначитись на рейтингах правлячої партії.

Також у Віктора Орбана не змогли відмовити «Газпрому», бо, мабуть, усе ж мають надію отримати від Москви близько 10 млрд євро на модернізацію АЕС «Пакш», що було анонсовано вже понад п’ять років тому, а особливого прогресу нема й досі.

_{Відповідь України}

ЧИ Є у Києва шанс хоч якось заблокувати чи скасувати вже укладений угорсько-російський газовий контракт? Прецеденти перегляду таких домовленостей під тиском Єврокомісії існують — принаймні у тих випадках, коли угоди порушують європейське законодавство. Наприклад, контракт, підписаний Польщею та РФ. Проте досі не зрозуміло, яке саме порушення європейського законодавства Київ може закинути Будапешту.

Ще один імовірний шлях — арбітраж у рамках Угоди про асоціацію з ЄС, у якій прямо зазначено, що сторони уникатимуть кроків, які завдають шкоди партнеру. Та чи вдасться нашій державі у разі доведення факту порушення домовленості змусити Угорщину піти на перегляд угоди з РФ? «В України є кілька інструментів, щоб довести неправомірні дії Угорщини. Окрім Угоди про асоціацію, можна звернутися до Енергетичного співтовариства, аби там перевірили відповідність контракту зобов’язанням Будапешта. Зрештою, можна звернутися до Договору про основи добросусідства та співробітництва від 1992 року. Інша справа, як змусити Орбана виконати це… Наразі це видається можливим лише у разі активного втручання Єврокомісії — якщо у Брюсселі не обмежаться черговими «стурбованостями», а вирішать додатково покарати Орбана, скориставшись наданою Києвом можливістю, скажімо, зменшити Будапешту субвенції, які перевищують потенційні вигоди від російського контракту», — прокоментував ситуацію президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар.

Зрештою, велике питання, чи Київ прагне і чи повинен прагнути блокування нової газової угоди між Будапештом та Москвою. Хіба що в частині транзиту в обхід України, відновлення якого також буде в інтересах Угорщини. Очевидно, що не Будапешт, а саме Москва наполягала, аби в новому контракті Україна опинилася за бортом. І це підтверджує гучна і масова реакція рупорів Кремля на протести Києва щодо газової угоди. Пєсков, Захарова, Шарій — висловились усі…

Інша річ, чи усвідомлює Будапешт, що Кремль укотре маніпулює його амбіціями заради власних агресивних дій не тільки стосовно України, а й для того, щоб роз’єднати ЄС і НАТО зсередини? Чи, можливо, Віктор Орбан певен, що зможе переграти у цих «багатоходівках» Путіна й одночасно одержати додаткові преференції, зокрема від США чи Брюсселя?

Будапешту давно вже час дати Києву (і не лише) відповіді на ці запитання, пояснивши, яке місце у своїй грі Угорщина відводить Україні — чи партнера і сусіда, чи розмінної карти… Без цієї відвертої розмови, яка вже дуже давно назріла, сторонам навряд чи вдасться найближчим часом вийти з глухого кута протистояння, а такі суперечки, як газова чи освітня, виникатимуть постійно.