• Як воно в людей

Казкова країна

Любов ПОПОВИЧ.

Кропивницький — Таллінн.

Фото автора.

Центр сімейної медицини.

В естонському дитячому садку.

Таллінн — одне з найкрасивіших міст Східної Європи.

Типовий кабінет сімейного лікаря.

Саме таке перше враження створюється про Естонію. Її територія становить понад 45 тисяч квадратних кілометрів. До її складу входять 222 острови у Балтійському морі. В країні живе 1 мільйон 300 тисяч жителів. Це трохи більше, ніж у Кіровоградській області. Естонія має одні з найвищих рівнів доходів на душу населення у Центральній Європі, внутрішнього валового продукту, найбільший індекс легкості ведення бізнесу і найнижчий рівень інфляції. Який шлях розвитку місцевого самоврядування вона обрала, як вдалося досягти такого економічного рівня, як живуть, працюють, навчаються, лікуються і відпочивають звичайні естонці, мала можливість дізнатися і побачити під час робочої поїздки.

_{Краще і не порівнювати}

ДВІ години літаком із Борисполя — і ви вже в Таллінні, одному з найкращих міст Східної Європи. Дихати там легко, як і пересуватися вулицями. Перше, що вразило, — на міських вулицях зовсім мало машин і громадського транспорту, ще менше перехожих. Одразу відчувається спокійний і розмірений ритм життя. В якому куточку Естонії ви не побували б — скрізь впадають в око чистота, бережливе ставлення до довкілля й історичних цінностей.

Порівнювати життя в Естонії й Україні цікаво, хоча здебільшого це порівняння, на жаль, не на користь нашої країни. Звісно, у нас є багато спільного, зокрема й радянське минуле. В Естонії воно теж помітне, але там цього і не приховують. Пам’ятники радянської доби прибрали в музеї історії, а написи «Слава КПСС» досі прикрашають будівлі. Як і українці, естонці теж святкують День Незалежності. Вони свою вважають відновленою, бо до 1940 року (початку радянської окупації) країна вже була незалежна.

Середня зарплата в Естонії 1600-1800 євро. Соціальна допомога при безробітті може становити 500-700 євро, приблизно такою ж є і мінімальна пенсія. В цій країні найкраща в Європі підтримка материнства: при народженні малюка мамі півтора року виплачують її щомісячну зарплату. Проїзд у громадському транспорті Таллінна для місцевих жителів безкоштовний.

Житло в столиці Естонії дуже дороге навіть для самих естонців. Середня ціна на квартиру — 350-400 тисяч євро. Будинки тут дуже гарні і побудовані в одному стилі. В цій країні законом заборонено на власний розсуд склити балкони і змінювати архітектуру. Проте у глибинці на хуторі будинок можна купити навіть за 3-5 тисяч євро. Ці хати здебільшого дерев’яні і збудовані багато років тому. Їх не осучаснюють, бо вважають, що в цьому їхня родзинка.

Якою дорогою не їхали б у країні — скрізь вони ідеальні. Звісно, їх ремонтують, є об’їзди і тимчасові незручності, проте роблять це там дуже якісно. А ще при будівництві доріг зводять і мости через них — це для лосів, які вільно мігрують лісами, а під мостами — жолобки для жаб. Ці рівчачки рятують земноводних під час міграції, щоб вони не гинули під колесами автівок.

_{Голосування одним кліком}

В ЕСТОНІЇ 99% адміністративних послуг надаються в електронному форматі. Чому там пішли цим шляхом? Відповідь у ментальності народу — естонці не дуже люблять спілкуватися один з одним. Крім того, це дало змогу вирішити багато проблем — знизити рівень корупції, значно прискорити і здешевити процеси. Першу електронну послугу в країні запровадили ще 1999 року, вже за кілька років усі установи перевели документообіг у цифрову форму. Тут навіть на виборах голосують онлайн.

Естонія — парламентська республіка. Президента країни обирають депутати парламенту, і в його повноваження входить тільки зовнішня політика. Про парламент — рійгікогу — варто сказати окремо. Він розташований в історичному приміщенні, яке ще у 13-14 століттях звели данці, потім добудовувала російська цариця Катерина ІІ. В різні часи приміщення удосконалювали, зміцнювали. Фортечну оборону тримали чотири башти, які увінчували кожен кут. Нині їх залишилося три, найвища з них — башта Довгого Германа — тримає державний стяг Естонії.

Сьогодні парламент вражає стриманістю і скромністю. Він відкритий для відвідувачів і туристів, охочі навіть можуть безперешкодно бути присутніми на засіданнях депутатів у гостьовій ложі. До нього входить 101 депутат, хоча парламентських місць 120. Кількість обранців зменшилась після вступу Естонії до Євросоюзу. Про стабільну роботу парламенту і політичну витримку депутатів свідчить той факт, що перша і поки що остання бійка тут сталася ще 1929 року, коли один обранець поштурхав міністра сільського господарства.

Внутрішніми справами країни займаються уряд, державні органи управління, повітові ради самоуправління. Місцеві вибори відбуваються раз на чотири роки, жителі обирають виборчі збори, а їхні депутати — мера населеного пункту. Якщо це велике місто, там діє два органи самоуправління — міські департаменти і районні управи. Депутати ради районної управи обирають старійшину (в українському форматі — голову ради).

Роботу одного з таких районів міста Таллінна — Ласнамяе —— мені вдалося побачити. Це найбільша територіально-адміністративна одиниця столиці, тут мешкають в основному російськомовні естонці, які народилися в родинах колишніх фахівців, котрі приїхали сюди свого часу за розподілом з усіх куточків колишнього Союзу. Власне, цей район дуже схожий на багато міст в Україні, бо тут здебільшого типові радянські багатоповерхівки. Лише будівлі, що зводилися пізніше, за часів незалежності Естонії, відрізняються архітектурно. Про життя району розповів його старійшина — 29-річний Володимир Світло. Цю посаду він обіймає вже вдруге. Як розділяються повноваження між міською адміністрацією і районною?

Володимир Світло пояснює, що в Естонії вважається поганим тоном відправляти людину з її зверненням від однієї адміністрації до іншої, важливо одразу вирішити проблему, куди та не звернулася б. Бюджет району складається з податків на доходи фізичних осіб і дотацій із державного бюджету. Цікаво, що галузі житлово-комунального господарства ні в Таллінні, ні в його районах немає. За житловий фонд відповідають квартирні товариства, які збирають комунальну плату і витрачають на нагальні потреби. Якщо потрібна більша сума, скажімо, на ремонт доріг чи комунікацій, — діє міська програма «Двори до порядку», з якої можна отримати дотацію. Підприємства, які надають послуги з електро-, водо-, газопостачання, належать до комунальної власності. Місто може тільки передати ці комунальні підприємства у підрядне управління.

_{Медичний комунізм}

ТАК називають свою систему охорони здоров’я і жителі країни, і лікарі. Лише 10 відсотків медичних закладів приватні, решта — державні. Всі, хто працює і сплачує податки, мають медичну страховку, яка покриває всі витрати на лікування, незалежно від того, де живе громадянин — у місті чи на віддаленому хуторі. Як і в Україні, тут перший візит до сімейного лікаря. Звернутися за порадою до нього можна й онлайн. Пацієнтові визначають першочерговість надання медичної допомоги — невідкладна чи планова. Якщо допомога потрібна негайно — за направленням від сімейного лікаря пацієнт потрапляє до вузьких спеціалістів. Якщо потрібна медична порада — тоді з хворим поспілкується сестра душевного здоров’я. Саме цей медичний працівник в лікарнях Естонії найпопулярніший, бо зазвичай більшість проблем зі здоров’ям вирішуються після спілкування з сестрою. Важливо вислухати пацієнта і виписати рецепт на ліки, бо без нього купити в аптеці можна лише вітаміни. Будь-який подарунок лікареві, навіть букет квітів, що може вплинути на ставлення медпрацівника до пацієнта, вважається корупцією. За це можна навіть втратити роботу. Середня зарплата лікаря — 1800 євро на місяць.

_{Естонський пріоритет}

ЕСТОНІЯ — країна, де найшвидше будують нові садочки і школи. У тому, що виховання дітей і освіта — пріоритет для естонців, я пересвідчилась у містечку Рае. Воно розташоване недалеко від столиці, тож багато людей їздить туди на роботу, проте жити неподалік у тихішому населеному пункті вважається престижно. За останні кілька років тут активно почали будувати житлові будинки, відповідно значно збільшилася кількість дітей. Для них тут будують нові садочки і школи. Навчально-виховні заклади в Естонії сучасні, гарні, комфортні. В дитячому садку діти багато часу проводять на вулиці, сплять, їдять і граються. А ще там можна побачити, як малеча пиляє пилкою дошку, забиває в неї цвяхи, а звичними іграшками для неї слугує кухонний посуд. Таким чином дітей привчають до життя в реальних умовах. Хоча, звісно, є в них і сучасні іграшки.

Естонські школи — це місце для розвитку. Тут немає традиційного навчання в класах. Учитель може працювати з дітьми де завгодно — на вулиці, в холі, бібліотеці, їдальні. В класах шкільні меблі мобільні, щоб у будь-який момент змінити обстановку уроку. До сьомого класу учням не виставляють оцінки, а предмети вивчаються за темами. Вчителі кажуть, така система освіти дає змогу дітям пізнавати світ і розвиває вміння вчитися. З 7-го по 9-й класи вивчають профільні предмети, і це обов’язкова середня освіта, яку мають здобути всі діти. Далі — вибір школяра: або продовжувати навчання в гімназії і далі здобувати вищу освіту, або йти до профтехучилища. Охочих на робітничі професії в цій країні багато, бо вони затребувані на ринку праці, а зарплата вища за середню по країні.

Це безпечна і заможна держава, досвід якої можна запозичити багатьом країнам-сусідам, яких об’єднує спільне історичне минуле.