• З літопису наших днів

Боротьба для галочки

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

Невгодним — ярлик корупціонера, справжнім корупціонерам — безкарність і вседозволеність! Після чергової заміни очільника прокуратура Чернігівщини абсолютно не змінила підходів та методів діяльності, продовжуючи «зливати» гучні корупційні справи в золотий унітаз української Феміди. Розмах суддівсько-прокурорського свавілля вражає! Справи гальмують — які впливові покровителі й суми стоять за цим, можна лише здогадуватися. Зрозуміло тільки одне: сьогодні самоправство панує над Законом і справедливістю. Уся ця «солянка» підкріплена ще й скелетами в шафі обласного прокурора.

_{За початком діло зупиняється}

14 ВЕРЕСНЯ минув рівно рік відтоді, як Сергій Василина обійняв нинішню посаду. Були надії на позитивні зміни: молодий, енергійний і, головне, не має корупційних зв’язків із місцевими кланами. Втім, свіже враження виявилося хибним. Перші ластівки — це пресинг торфозаводів і висмоктані з пальця карні провадження, які не мають жодної судової перспективи. Обласна прокуратура відразу ж повісила на торфодобувників ярлик корупціонерів, натомість заяви з переконливою доказовою базою про заподіяння багатомільйонних збитків міністерськими призначенцями в ДП «Чернігівторф» та щодо застосування корупційних схем з участю приватних осіб із числа колишніх правоохоронців і досі припадають пилом.

Наступним сигналом стала замовна справа проти невгодного нинішній владі голови райради, якого після блискавичного оголошення підозри і не менш блискавичного рішення суду саджають під домашній арешт. Щоправда, потім він успішно оскаржить рішення, але ж головне — затаврувати його як корупціонера. А нещодавній скандал із піском, через який фактично зупинилась будівельна галузь у Чернігові та великій частині області? І хоча в «піщаній» справі дійсно є за що зачепитись, однак певні комерційні нюанси з родинним ухилом натякають, що прокуратура зайнялася піском недарма.

Небажаним — карні провадження, корупціонерам — свободу! І ця начеб гіперболізація, на жаль, гірка правда. Хоч і не за Василини, але все та ж прокуратура «злила» провадження проти ексголови Бобровицької РДА Миколи Супруна. Нагадаю, правоохоронці затримали чоловіка «на гарячому» з 45 тисячами гривень на руках. Справу проти нього закрили «у зв’язку з не встановленням достатніх підстав для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливостей їх отримання». У перекладі з суддівської мови на людську — прокурори не змогли довести наміру в діях пана Супруна. Гроші взяв, але «ненавмисно»! Ну не абсурд? Проте факт: колишній голова РДА Микола Супрун, який, до речі, визнав у суді, що взяв гроші, спокійно розгулює на волі, насміхаючись з вітчизняної правоохоронної системи та судів.

_{З чим боровся, те й очолив?}

ЩЕ ОДИН кандидат на «відмазання» — ексочільник Новобасанської сільради Володимир Левченко, якого не можуть посадити вже чотири роки. Суть справи: за п’ять днів до виборів, 24 жовтня 2017-го, чиновника піймали в момент передачі йому хабара і прямісінько в робочому кабінеті вилучили з кишень піджака, що був на ньому, 68 тисяч гривень трьома пачками помічених банкнот. Тоді ж Володимирові Левченку було пред’явлено звинувачення за шістьма(!) карними статтями. За рік суд у Бобровиці, дослідивши всі докази, провівши допити та дебати між прокурорами й адвокатами, виносить вирок — шість років за ґратами з позбавленням права обіймати певні посади строком на три роки та конфіскацією майна. Однак уже в червні 2019-го Чернігівський апеляційний суд скасовує вирок районного «у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону» і призначає новий розгляд, який на цей час здійснюється Прилуцьким міськрайонним судом.

В історії з Володимиром Левченком простежується аналогія із провадженням Миколи Супруна. Захист першого спирається на процесуальні помилки, немовби не помічаючи факту затримання «на гарячому» підозрюваного. Зокрема, це стосується похибок у складанні протоколів обшуку та вручення ідентифікованих грошей. Якщо їх припустилися слідчі, то аргументація стосовно порушення порядку відкриття матеріалів стороні захисту — це вже недогляд прокурора.

Апеляційна інстанція у своїй ухвалі звернула увагу «на відсутність у вироку належного обґрунтування підбурювання до надання неправомірної вимоги» і зазначила, що Прилуцькому суду належить виконати вказівки та «ухвалити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, навівши докладні мотиви». Така однозначна декламація колегії суддів говорить про те, що справа, найімовірніше, буде вирішена на користь Володимира Левченка. Знову ж таки, за відсутності активної позиції з боку прокуратури. Такий собі корупційно-судовий прецедент: гроші, знайдені в кишені посадовця, вже не є аргументом.

І якщо у вищеописаних провадженнях існувала хоча б видимість боротьби з корупцією, то у справі з бобровицьким військкомом третій місяць і близько нема просвітлення. Нагадаю, 9 липня Департамент стратегічних розслідувань Нацполіції повідомив про затримання на хабарі начальника Бобровицького військкомату Олега Олешка, який вимагав у місцевої жительки 1200 доларів за владнання питання щодо непризову її сина на строкову службу.

Як установили оперативники та слідчі, кошти воєнком отримував через посередника у два етапи — по 600 доларів. Комісарові інкримінують злочин, вчинений за ч. 3-ю ст. 368-ї Кримінального кодексу, яким передбачене позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади до трьох років та конфіскацією майна. Втім, досі Чернігівська спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері навіть не оголосила підозри, не кажучи вже про обрання запобіжного заходу. Створюється стійке враження, що і цю справу намагаються спустити на гальмах.

Привертає увагу до гучних корупційних скандалів і покровительства корупціонерів Герой України Леонід Яковишин. Гендиректор ТОВ «Земля і Воля» — підприємства, яке сплачує багатомільйонні податки до бюджетів усіх рівнів, — надіслав офіційного листа очільниці Генпрокуратури І. Венедіктовій. І що зробила ця пані? Переклала тягар відповіді на плечі обласного прокурора Сергія Василини, а той відписав, що «на викладене підстав для вжиття заходів прокурорського реагування не встановлено».

Чи можна собі уявити, щоб у правовій державі подібну ахінею надіслали людині, яка має звання Героя цієї країни? Що тоді говорити про звичайного громадянина? Де шукати правди простим смертним?

Стосовно цього хотілося б нагадати керівникові Чернігівської прокуратури про його старт у юридичній кар’єрі. В Запоріжжі молодий адвокат Сергій Василина спеціалізувався на оскарженні рішень, дій і бездіяльності прокуратури. Нині ж його підлеглі фактично вчиняють у судах те, проти чого він раніше боровся. Втім, хочеться вірити, що хабарники та корупціонери все ж дістануть по заслузі.