|
Версія для друку На головну Покарання за ощадливість Підготувала
Тетяна МАРИНКО. Згідно
зі змінами до правил призначення субсидії, ухваленими навесні, права
претендувати на державну допомогу позбавили людей, які мають на депозиті понад
100 тисяч гривень. Зроблено це було з метою відсіяти забезпечених, на думку
влади, українців, котрі з якихось причин подають заяву на отримання коштів для
оплати послуг ЖКГ. Але на ділі маємо зовсім не те. ДО ГАЗЕТИ
почали звертатися пенсіонери, обурюючись, що їх фактично покарали за ощадливість.
Історії подібні між собою: відкладали зі своїх виплат (часто мінімальних)
«гробові», але не у сховок, а на депозит, і от за десятки років у декого
назбиралося трохи більш як сто тисяч гривень — встановлена владою «стеля». А
перед опалювальним сезоном дістали «подарунок»: у субсидії відмовлено. Сказати,
що старенькі шоковані, — це нічого не сказати. Пенсіонер Володимир Криницький
із Хмельниччини, думаючи, як же перезимувати, звернувся в банк із проханням
бодай частково зняти гроші з рахунка, щоб «відповідати нормі» та мати змогу
оплатити комірне. Однак це виявилося неможливим, бо договір закінчується лише
наприкінці зими. Банківські працівники, аби підсолодити «пігулку»,
запропонували чоловікові натомість... оформити кредит. «Я в розпачі, — нарікає
пан Володимир. — Усю пенсію доведеться віддавати за комунальні. Як держава
могла забрати субсидію в таких, як я? Хіба це справедливо? Я ж відкладав гроші
не на заморські курорти, а на лікування та гідне поховання». Проте владі,
судячи з усього, ще маємо кланятись, адже за первісним варіантом депозитна
«стеля» мала становити 25 прожиткових мінімумів — 56 тисяч гривень… — На мою
думку, це ненормальна ситуація, особливо в умовах, коли тарифи зростають, —
зазначає експерт громадської спілки «Реанімаційний пакет реформ» Святослав
Павлюк. — Варто було або включити дохід від депозитів у сукупний дохід
домогосподарства при призначенні субсидії, або збільшити «планку» хоча б до
200-300 тисяч гривень. Карати пенсіонерів за ощадливість — немудро. Люди наші
привчені до подібних вивертів і вихід, певна річ, знайдуть. Зокрема ті, в кого
депозитний договір закінчився, наприклад, восени чи влітку, забрали кошти або
зняли частину, щоб на рахунку залишилося менше ста тисяч гривень і було
дотримано формальність. Але таким чином уряд змусив українців ховати гроші «під
матрац» замість пускати їх у діло. Від цього може постраждати і банківська
система країни. Існує й інша небезпека: імовірно, дізнавшись, що у пенсіонерів
масово з’явилася в домівках готівка, активізуються шахраї та злодії. Причому
приховати наявність депозиту не вийде. Згідно з правилами, особа, що
звертається по субсидію, повинна сама декларувати його наявність. І хоч органи
соцзахисту інформації про банківські вклади не бачать (вона конфіденційна), її
виявить верифікація (перевірка) Міністерства фінансів. Тоді буде ще гірше:
доведеться повертати призначені кошти. Працівники
управлінь соцзахисту виправдовуються, мовляв, ця норма була запроваджена, як
уже згадувалося, для зменшення кількості субсидіантів. Адже допомога населенню
на оплату компослуг — це таки значне «відщипування» від держбюджету. Нині,
скажімо, видатки на пільги та субсидії сягнуть понад 40 мільярдів гривень.
Утім, зменшення числа субсидіантів відбувається щороку. Для порівняння,
наприкінці 2017-го держдопомогу одержували майже сім мільйонів домогосподарств,
а вже навесні 2021-го — 2,5 мільйона. Нинішнього опалювального сезону їх буде
ще менше — два мільйони. При цьому раніше в певних випадках, винятках із
правил, субсидії могли призначати спеціальні комісії при органах місцевої
влади, однак їх ліквідували. Очевидно,
влада, не змігши «звести дебет із кредитом» у субсидійному питанні, йде простим
шляхом — відсіяти отримувачів допомоги жорсткішими правилами. І населення, і
багато експертів вважають такі підходи несправедливими. Мовляв, у країнах ЄС,
на які ми рівняємося, справді, субсидію на оплату житлово-комунальних послуг
отримують усього 10% малозабезпечених. Але ж пересічна європейська родина
витрачає на комірне 10-15% доходу, натомість українська в зимовий період —
близько 30%, а ще майже 50% — на харчування. Якби тарифи були посильними для
більшості українців, чи економіка стрімко розвивалась і відтак доходи населення
поступово збільшувались, то це одне діло. Однак позбавляти відповідної допомоги
(дуже скромної, втім) незаможні сім’ї в нашій жорсткій, щоб не сказати —
жорстокій, дійсності, видається не тільки недоречним, а й аморальним. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
I одяглися, і наїлися ЧитатиВЕРЕСНЕВА інфляція становить 11% у річному
вимірі, сягнувши найвищих із 2017 року показників, повідомляє Держстат.
Споживчі ціни першого осіннього місяця зросли на 1,2%, а від початку року — на
7,5%. Найбільше з усіх категорій подорожчали яйця — на 13,6% (загалом харчі
підскочили у ціні на 1,1%, при цьому олія(!), цукор та фрукти подешевшали),
також в інфляційних лідерах послуги освіти (+13,2%) та одяг і взуття (+7,9%).
Вартість алкогольних напоїв збільшилася на 0,8%, житлово-комунальних послуг та
побутової техніки — на 0,5%. Однак транспорт подешевшав на 0,6%. Натомість у річному
вимірі найбільше зросла вартість житла, води, електроенергії, газу та іншого
палива — аж на 25,1% (блакитне паливо — +68,6%, електрика — +36,6%). Інфляція
товарів та послуг збільшилась на 16,9%, продуктів — на 13,6% (цукор додав у
ціні 88%, олія — 71,7%, яйця — 60,7%).
Отруті біля заповідника не місце ЧитатиНИНІШНІЙ рік став погибельним для 2236
птахів, із яких 850 належать до червонокнижних. Їх убила отрута для гризунів із
використанням діючої речовини «бродіфакум», котрою було протруєне зерно,
розсипане на прилеглих до заповідника «Асканія-Нова» полях, якого вони своєю
чергою наїлися. Збитків унаслідок цього завдано на майже 10 мільйонів гривень,
а загалом шкода для екосистеми непоправна. Нині у ядрі заповідника ночують 2
тисячі журавлів та 7 тисяч огирів, які літають годуватися на 40 км за його
межі. На цій території працюють багато агропідприємств. Тому влада Херсонщини
заборонила застосування засобів проти гризунів небіологічного походження у
вказаній зоні. Обласна поліція запевнила, що контролюватиме сільгоспвиробників
у цьому питанні.
Невакцинованим — обмеження ЧитатиЗА ДОБУ, 11 жовтня, виявлено 11 996 випадків
захворювання на коронавірус (із них 1262 дитини і 227 медпрацівників). Одужали
5419 хворих, 352, на жаль, померли. За даними МОЗ, 97% госпіталізованих у
вересні — не вакциновані. Мотивувати населення щеплюватися якось треба, і
вирішили робити це таким чином: із 21 жовтня міжрегіональні перевезення
пасажирів у «жовтих», «помаранчевих» і «червоних» зонах здійснюватимуться за
умови наявності у всіх водіїв, екіпажу авіатранспорту та пасажирів
вакцинаційного сертифіката чи негативного ПЛР-тесту, зробленого не пізніш як за
72 години до цього (в межах населених пунктів та областей возитимуть, як і
раніше). Також Мінохорони здоров’я затвердило перелік професій з обов’язковою
вакцинацією — це держслужбовці та викладачі. Втім, список можуть розширити.
Навіщо було виокремлювати? Читати7 ЖОВТНЯ Президент В. Зеленський таки
підписав Закон «Про запобігання та протидію антисемітизму в Україні». Цим
документом узаконюється визначення антисемітизму — це «певне ставлення до осіб
єврейського походження, яке виражається в ненависті щодо них» (утім, графи
«національність» у наших паспортах нема, отож не зрозуміло, яким саме чином на
законодавчому рівні будуть ідентифікувати походження людей). Заборонено
заперечувати Голокост, поширювати друком чи в Інтернеті антисемітські
матеріали, вбивати чи бити євреїв на основі їхнього єврейства, руйнувати
синагоги, місця поховань, пам’ятники тощо і закликати до всього
вищеперерахованого. Хто ж насмілиться, того чекає адміністративна та
кримінальна відповідальність. Документ резонансний. Зокрема, чимало експертів
не розуміють, навіщо було його ухвалювати, адже він дублює інші закони, якими
давно заборонені будь-яка дискримінація не тільки євреїв, а й усіх інших людей,
вандалізм та вбивство і заподіяння тілесних ушкоджень… Але «моновладі», мабуть,
видніше.
Перевіряють їдальні ЧитатиНЕ ВСТИГ початися навчальний рік, а у
Хмельницькому отруїлися майже 100 дітей через наявність золотистого стафілокока
в харчах, що подавались у шкільній їдальні. У МОЗ по гарячих слідах заявили, що
розпочнуть раптові перевірки дотримання санітарно-епідемічного контролю,
зазначивши, що від січня 2021-го сталася вже низка спалахів гострих кишкових
інфекцій. І ось із 11 жовтня таки стартували рейди. Міністр охорони здоров’я В.
Ляшко розповів, що працівники, в яких виявлять інфекцію, будуть відсторонені
від роботи до повного одужання. Також він поділився припущенням, що медичні
огляди могли бути підроблені, й заявив, що ті особи, які виписуватимуть
«липові» довідки без досліджень, зазнають відповідного покарання.
Автомобілів побільшало ЧитатиАСОЦІАЦІЯ автовиробників України
«Укравтопром» повідомила, що у вересні з конвеєрів зійшло понад 900 одиниць
автотранспортних засобів (809 авто та 96 автобусів) — це на 6% більше, ніж
торік. А порівняно з серпнем показник підвищився на 64% (втім, усі ці дані —
без урахування АвтоКрАЗу, який не розкриває інформації про своє виробництво з
серпня 2016 року). Загалом від початку року виготовили 6710 автотранспортних
засобів — у 2,2 разу більше, ніж торік за цей же період. Також у вересні
2021-го українці зареєстрували 54,3 тис. ввезених із-за кордону вживаних машин.
Це в півтора разу більше, ніж торік. А від початку року таких авто стало 355,6
тис., що на 47% перевищує торішній показник. Крім того, вживаних машин у 4,7
разу більше, ніж куплених нових за той самий період.
|