Пост здоров’я

Cторінку підготував
Микола ЮРЧИШИН.

• На прийомі у спеціаліста

Підступний менінгіт

Микола ЮРЧИШИН.

Фото автора.

Дев’ятирічному Павликові вже кілька днів дуже боліла голова. Жодні пігулки не допомагали. «Тільки б не менінгіт», — хвилювалася молода мама, викликаючи «швидку»...

— ЛЮДИ часто з переляком і навіть жахом говорять про цю патологію, — розповідає лікар-інфекціоніст вищої категорії, старший викладач кафедри охорони здоров’я Національного університету «Києво-Могилянська академія» кандидат медичних наук Юрій Олександрович ЖИГАРЄВ. — І недаремно. Збудниками недуги є різні бактерії та віруси: менінгококова інфекція, ентеровіруси, гемофільна і туберкульозні палички тощо. Основні симптоми — сильний головний біль, висока температура, нудота, темний висип на тілі, неможливість нахилити голову до грудей і нестерпний біль при спробі розігнути ноги у колінах. У немовлят і дітей до року менінгіт супроводжується сильним плачем і неспокоєм, відмовою від їжі, появою висипу і рясним замочуванням пелюшок чи штанців. Для хвороби характерний несподіваний і гострий початок. Перші ознаки нагадують застуду чи грип. За температури понад 39 градусів розвивається лихоманка, слабкість, втрачається апетит, наростає біль у м’язах і суглобах. Крім того, можуть виникати сплутаність свідомості й навіть косоокість.

Це тяжке захворювання становить небезпеку для життя. Тому за перших його симптомів хворого слід якнайшвидше госпіталізувати, наголошує Юрій Жигарєв. Діагностикою і лікуванням менінгіту займаються невропатологи та інфекціоністи.

Лікар навів факти розповсюдження цієї недуги. Так, скажімо, в Африці зустрічається 200-300 випадків на 100 тисяч населення і смертність сягає 20 відсотків. У Європі найвищий рівень захворюваності у північних країнах — Ісландії та Ірландії. Протягом останніх сорока років частота випадків цієї недуги у дорослих і дітей у всьому світі істотно зросла. В останніх менінгіт трапляється частіше. В Україні середній рівень захворюваності дітей до 14 років становить близько десяти випадків на 100 тисяч населення. Зазвичай перебіг недуги важкий. Ризик летального наслідку залежить од віку дитини. Чим вона менша, тим вища ймовірність трагічного кінця.

За словами Юрія Олександровича, менінгіт може бути первинний і вторинний. Якщо відразу уражуються мозкові оболонки, то розвивається первинний менінгіт (страждає головний мозок). При вторинному на тлі основного захворювання (епідемічний паротит, лептоспіроз, отит та інші) інфекція поширюється й затим уражує мозкові оболонки. Менінгіт практично завжди має гострий перебіг — хвороба спалахує за кілька днів. Виняток становить лише туберкульозний менінгіт, який розвивається повільніше (кілька тижнів або навіть місяців).

Головний чинник первинного захворювання — менінгококова інфекція. Джерелом зараження є її носії — хворі на назофарингіт і кишкові розлади. Найчастіше інфекція передається повітряно-крапельним шляхом. Зустрічається здебільше серед міського населення. Скупченість людей у транспорті зумовлює її поширення холодної пори року. Не рідкісні й спалахи у дитячих колективах. Як наслідок, після менінгококового може розвинутися гнійний менінгіт.

Іншою причиною хвороби є віруси. Найчастіше це ентеровірусна інфекція, яка може виникнути і на тлі герпесу, червонички (краснухи), кору, паротиту (свинки).

Вторинний менінгіт іноді спричинюється навіть фурункулом на обличчі або шиї (особливо небезпечні фурункули, що розташовуються вище рівня губ), гострим або хронічним отитом, фронтитом, гайморитом, остеомієлітом кісток черепа та абсцесом легенів. У разі неправильного лікування цих захворювань інфекція може поширитися на мозкові оболонки.

Інфекціоніст розповів про основні методи діагностики. Це, насамперед, дослідження цереброспінальної рідини. Її отримують, зробивши поперекову пункцію. Визначають різні характеристики рідини (прозорість і колір, кількість і склад клітин, а також білка і глюкози, наявність мікрофлори), які дають змогу виявити зміни, характерні для менінгіту. А ще на озброєнні лікарів — рентгенографія черепа, огляд очного дна, комп’ютерна та ядерно-магнітно-резонансна томографія, електроенцефалографія. Діагноз цієї патології ставиться на підставі поєднання трьох ознак: наявність симптомів, ознаки інфекції, характерні зміни у цереброспінальній рідині.

Юрій Жигарєв застерігає: хворих необхідно госпіталізувати якомога швидше. Лікування в домашніх умовах неприпустиме, бо може закінчитися смертю. Чим раніше буде розпочато лікування, тим більше шансів на цілковите одужання. Заходи проводяться за кількома напрямами. Основним методом для дітей і дорослих є антибіотикотерапія. Більш ніж у 20 відсотках випадків визначити збудник менінгіту з аналізу крові не вдається. Зазвичай антибіотики за цієї недуги призначають емпірично (без того, щоб знати точну причину хвороби). Вибір препаратів диктується необхідністю перекрити весь спектр найімовірніших збудників. Антибіотики необхідно вводити не менше десяти діб і обов’язково не менше семи діб після нормалізації температури тіла. В разі появи гнійних вогнищ у порожнині черепа потрібна триваліша антибактеріальна терапія.

...А що ж із маленьким Павликом? У нього таки було діагностовано менінгіт. Але, на щастя, мама вчасно звернулася по кваліфіковану медичну допомогу. Нині хлопчика вже виписано зі стаціонару, і Юрій Олександрович певен: у нього буде все гаразд.