|
|
|||||||
|
||||||||
|
||||||||
| ||||||||
Криниця |
Версія для друку До списку статтей «Останнiй шлях», «Діти Голодомору», «Дорога скорботи»... Григір РУДЬ. ТАКІ назви полотен, створених, а радше вистражданих заслуженим художником України Ніною Марченко. Ці твори — з приватного зібрання економіста з американського штату Канзас, колекціонера Моргана Вільямса. В інтерв’ю радіостанції «Голос Америки» він завважив: небагато знайдеться охочих купувати картини про Голодомор — грошей на цьому не заробиш. Часто буваючи в Україні за програмою уряду США із сільськогосподарського розвитку, іноземний гість почав вивчати правдиву українську історію. Із неї і дізнавався про десятиліттями утаємничуваний комуністичним режимом Великий голод у «хлібному кошику» Європи. У колекції Моргана Вільямса — близько сотні творів живопису, графіки, плакатів. Серед них і реалістичний триптих київської художниці Ніни Марченко «Останній шлях», «Діти голодомору», «Дорога скорботи». Переживаючи в душі і серці трагедію нашого народу, колекціонер висловив справедливе побажання: «Я хотів би, щоб українці були більш патріотично налаштовані, більш зацікавлені в своїй історії, чесніші самі з собою стосовно тих тяжких часів, які вони пережили, і репресій, яких зазнали. Люди, як я, котрі не мають жодного українського походження, приїздять сюди і жахаються, дізнаючись про те, що сталося. І я не можу збагнути, чому не стає більше патріотизму в українцях, які нарешті стали незалежними, звільнилися від усіх своїх гнобителів!». А й справді — чому?.. Версія для друку До списку статтей | Із джерела мудрості Микола СЯДРИСТИЙ, видатний майстер мікромініатюри, Колись я з матір’ю ішов Колись я з матір’ю ішов 1967 р.
|