• Економічна панорама

_{Галопуючі енерготарифи}

Олена КОЩЕНКО.

НЕПРИЄМНА новина: з 1 січня в Україні відразу на 17,6% зросте тариф на передачу електроенергії, за яким надає послуги НЕК «Укренерго». Таке рішення затвердила Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Таким чином, вартість передачі електрики у 2022 році становитиме 345,64 грн/МВт-годин (без ПДВ) проти цьогорічних 293,93 грн/МВт-годин.

Щоправда, якщо послухати пояснення (чи, радше, виправдання) регулятора, то виходить, що нам іще треба сказати йому «спасибі». Бо Укренерго хотіло підвищити тариф на свої послуги наступного року до 458,83 грн/МВт-год. Однак у НКРЕКП визнали таку ціну завищеною і зменшили її.

_{Урожайний рік для ломбардів}

ЗА три квартали поточного року українські ломбарди отримали 131 мільйон гривень чистого прибутку. При цьому їхні доходи перевищили 3 мільярди гривень, повідомив Мінфін. Так, за названий період ці установи видали 7 мільйонів ​​позик загалом на 13 мільярдів гривень. При цьому середній чек швидкої позики в одні руки становив 1,8 тисячі гривень. Найпопулярніші предмети застави — золото (70% усіх застав) і побутова техніка, електроніка та будінструменти (30%). Із золотих прикрас це каблучки, сережки, ланцюжки та браслети. Що стосується побутових приладів, то найчастіше співвітчизники несуть у ломбарди мобільні телефони, ноутбуки, планшети, перфоратори і дрилі. В основному все це було придбане у, сказати б, допандемічні, більш хлібні, ніж нині, для народу часи.

Цільова аудиторія ломбардів: люди у віці від 26 до 35 років (40% усіх клієнтів) і від 36 до 45 років (27%). Найрідше до установ фінансового кредитування звертаються пенсіонери віком від 65 років і старше (сукупно близько 1%).

_{Новий податок для власників паїв}

ДЛЯ тих, хто має у власності земельні паї, готують «сюрприз» — новий податок. Про це йдеться у «ресурсному» законі, вже остаточно ухваленому парламентом.

Так, із сільськогосподарських земельних ділянок, які розташовані за межами населених пунктів, доведеться платити щороку не менше мінімальної суми податку, або приблизно 1,5 тисячі гривень із кожного гектара. Великим агрохолдингам боятися нема чого: вони не є власниками землі, тож новація влади вдарить по невеликих фермерах і селянах, які мають землю.

Фіксований податок доведеться сплачувати навіть у разі, якщо людина має город площею 0,5 га (50 соток) поза межами свого села чи селища. І в тому випадку, коли вирощує на цьому городі продукцію виключно для власного споживання, не продаючи її на ринку.

Втім, вищеозначені норми закону ще не набули чинності. Їх має підписати Президент. Коли це станеться, невідомо.

_{Продовольство продовжує дорожчати}

СВІТОВІ ціни на харчі зростають уже п’ятий місяць поспіль. Надто на зернові (особливо пшеницю твердих сортів), набіл (як от вершкове масло і сухе молоко), цукор, на які істотно збільшився попит. Про це йдеться у звіті Міжнародної організації з питань продовольства та сільського господарства при ООН (ФАО). В ньому зазначається, що у листопаді порівняно з аналогічним періодом минулого року ціни на збіжжя збільшилися майже на чверть, на набіл — практично на третину, а на цукор — аж майже на 40%.

Щоправда, дещо «просіли» ціни на рослинну олію та м’ясо, що є наслідком зниженого попиту на них одночасно на різних континентах.

_{Прожитковий мінімум-2022: як на нього прожити?}

ГОЛОВНИЙ кошторис країни на наступний рік ухвалено. Отже, на 2022-й установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2393 грн (з 1 січня), 2508 грн (з 1 липня), 2589 грн (з 1 грудня). Прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років з нового року становитиме 2100 грн, з 1 липня — 2201 грн, з 1 грудня — 2272 грн; для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня — 2618 грн, з 1 липня — 2744 грн, з 1 грудня — 2833 грн; для працездатних осіб: з 1 січня — 2481 грн, з 1 липня — 2600 грн, з 1 грудня — 2684 грн.

За економічним змістом прожитковий мінімум показує, скільки грошей потрібно заробляти людині, аби утримувати себе чи непрацездатних рідних, щоб не опинитися за межею бідності. Проте чи виконує цей визначений владою показник головну функцію — забезпечення існування громадян в Україні? Відповідь однозначно заперечна. Навіть з огляду на мінімальну пенсію, традиційно прив’язану до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Нині найменша пенсія становить 1854 гривні. Не врятують ситуації навіть законодавчі показники її зростання: з 1 грудня 2021 року — до 1934 гривень; з 1 липня 2022 року — до 2027 гривень; з 1 грудня 2022-го — до 2093 гривні. Суми просто сміховинні навіть на сьогодні.

_{Про субсидію у «червоній» зоні}

ЧИМАЛО читачів хотіли б знати, яку субсидію дають у «червоній» зоні. Ось яке роз’яснення щодо цього опублікувало Міністерство соціальної політики.

Споживачі одержують субсидію на оплату того обсягу комунальних послуг, який не перевищує соціальних нормативів. У регіонах, де було впроваджено «червоний» рівень карантину, ці нормативи автоматично збільшуються на 50%. Ідеться про соціальні норми на оплату води і каналізації, електроенергії і природного газу для приготування їжі та підігріву води. Нормативи даються на увесь календарний місяць, незалежно від кількості днів дії карантину «червоного» рівня в цьому місяці. Як тільки з населеного пункту статус найвищого рівня епідемічної небезпеки буде знято, із наступного ж календарного місяця почнуть діяти звичайні соціальні нормативи.

_{Штрафи для ФОПів}

У НАС буде посилено адміністративну відповідальність за невчасне подання податкової та аудиторської звітності. Відповідний законопроєкт схвалив Кабмін. Зокрема, за порушення порядку подання податкової звітності наразі штраф становить від 85 до 255 гривень. Документ передбачає збільшення його до 1700-2550 гривень за перше порушення, а в разі повторного протягом року — до 2550-4250 грн. Таким чином, розмір штрафів «злетить» більш ніж у 15 разів. Штрафуватимуть за порушення порядку подання податкової звітності як підприємства, установи, організації, так і ФОПівців.