Новий «тест на злидні»

Олена КОЩЕНКО.

focus.ua

Недофінансований держ-бюджет на 2022 рік не зможе забезпечити субсидії всім українцям, які її потребують. А відтак робімо висновок: наближається чергова зачистка лав отримувачів цієї допомоги.

ЩЕ ЦЬОГОРІЧНОЇ осені, перед початком опалювального сезону, внаслідок верифікації і нових запроваджених урядом жорсткіших вимог до субсидіантів близько 200 тисяч домогосподарств були позбавлені відповідної допомоги. Однак у держави все одно гостро забракло грошей на виплату субсидій. Ще й чималої суми — 12 мільярдів гривень. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль попросив їх у Верховної Ради, яка 8 жовтня ухвалила відповідні зміни до бюджету на поточний рік.

Здавалося б, справу зроблено — 3 мільйони українських сімей, які одержують таку допомогу, могли зітхнути з полегшенням. Утім, уже на порозі новий рік, а в ухваленому законі про державний бюджет на 2022-й закладено видатки на житлові субсидії громадянам на рівні 38,4 млрд гривень. Це майже на 20% менше тієї суми, яка реально знадобилася українцям на ці потреби нині: 47,2 млрд гривень. А якщо врахувати ще й офіційний прогнозований показник інфляції на наступний рік, то видатки субсидіантам «згорять» ще на 6,2%. До того ж, передбачають експерти, наступного року інфляція, з високим відсотком імовірності, вдвічі перевищить прогнозований урядом показник…

Судячи з головного кошторису країни, наступного року так званий верифікаційний «тест на бідність» від уряду Дениса Шмигаля не пройде принаймні кожний п’ятий сьогоднішній субсидіант. Намір Кабміну переходити до більш жорстких вимог на право одержання названої соціальної допомоги очевидний і зрозумілий. Звичайно, навряд чи урядовці вирішили, що наша економіка реально піднялась, а народ став заможнішим, а значить, потребуватиме менше субсидій. Навпаки, внаслідок локдаунів чимало українців утратили роботу. Ще більше тих, чиї заробітки істотно зміліли. Тому співвітчизників, які потребують субсидії, дедалі більшає.

Просто «слуги народу» вирішили добряче заощадити на цій статті витрат. Що, втім, не завадило їм збільшити порівняно з нинішнім роком видатки на Кабмін (+22%), на Офіс Генпрокурора (+22%), Державну митну службу (+14%), Державну податкову службу (+5%). До того ж проти 2020 року видатки на урядовий секретаріат зросли майже в 1,5 разу, а на Офіс Генпрокурора — взагалі майже вдвічі. У той час як найнезахищенішим українським громадянам наступного року житиметься ще бідніше, ніж тепер. Антинародною видається така субсидійна політика нинішньої влади. До речі, попередні українські уряди чого-чого, а грошей на субсидії не шкодували. Хоча, якщо направду, то це був із їхнього боку такий собі своєрідний спосіб підкупу українців. Адже й тоді ціни зростали, економіка ледь дихала... Проте влада заспокоювала, мовляв, не хвилюйтеся, не обурюйтеся, ми вам субсидіями все компенсуємо. І з державної кишені (тобто за рахунок самих же громадян) можновладці компенсовували українцям фактично свою некомпетентність, неспроможність ту економіку підняти.

Але зараз мова вже не про попередників, а про тих, хто сьогодні стоїть біля керма країни і затіяв чергову верифікацію злиденних лав субсидіантів. Кажу «злиденних», бо, за даними Мінсоцполітики, серед усіх сьогоднішніх одержувачів житлової субсидії близько 40% становлять домогосподарства із середньомісячним доходом на одну особу, що не перевищує навіть розміру прожиткового мінімуму, який і без того традиційно є нижчим за затверджений ООН рівень «абсолютної бідності» — фізіологічного мінімуму, необхідного людині на життя (5 доларів на день відповідно до паритету купівельної спроможності для країн Центральної і Східної Європи). Ще майже 40% сьогоднішніх отримувачів субсидії — це домогосподарства з доходом на одну особу від одного до півтора прожиткових мінімумів, 17% — з доходом від півтора до двох прожиткових мінімумів.

Коли більшість українців ледь зводять кінці з кінцями, соціальні статті витрат держбюджету мали б бути у пріоритеті. Проте «слуги народу», певно, вважають інакше. Народу ж треба сподобатись якимись грандіозними справами, нехай позаочі це відбуватиметься його коштом.

Зокрема, експерти припускають, що уряд згортає фінансування соціальних статей, включаючи субсидії, на користь президентської програми «Велике будівництво». А ще ж потрібні гроші на так зване переформатування телеканалів «Рада» та «ДОМ» (останньому планують надати статус всеукраїнського російськомовного телеканалу), яке вже охрестили «медіадиктатурою Зеленського». За попередніми даними, з бюджету (тобто, ще раз наголосимо, за наші гроші) на «президентські» телеканали планують виділити понад 1,5 мільярда гривень. Водночас політики та медіаексперти не сумніваються, що ця сума — лише офіційна вершина фінансового айсберга, а про її підводну частину можна тільки здогадуватись. Зрозуміло, що Офіс президента використовуватиме зазначені телеканали суто у власних інтересах та задля самореклами з прицілом на друге президентство свого патрона.

Тим часом фахівці енергоринку застерігають, що наступного року, найімовірніше, з травня можновладці відмовляться від обмеження цін на газ для населення, як це відбувається зараз у формі річного тарифу. Аргументом на користь цього твердження є, зокрема, той факт, що новий меморандум про співробітництво, підписаний між Україною і Міжнародним валютним фондом в обмін на позичку останнього, передбачає запровадження ринкових цін на газ для всіх учасників ринку. А якщо подорожчає газ, то вслід за ним злетять тарифи на тепло і гарячу воду, адже підприємствам теплокомуненерго, вартість послуг яких вельми залежить від ціни на блакитне паливо, теж доведеться платити по повній. Кажуть, тарифи можуть збільшитися на 40-70%, залежно від регіону…

Так що, як не крути, а за такого недолугого і недалекоглядного керівництва державою громадян, не спроможних самотужки оплачувати комунальні послуги, не те що не поменшає, а істотно збільшиться. Всі вони звертатимуться по допомогу до держави, яка вже, не виключено, на 2022 рік розробляє для таких прохачів ще жорсткіший «тест на бідність». Виходячи з того, ясна річ, як цю бідність уявляють собі наші «слуги народу». «Йдеться до того, що незабаром субсидію даватимуть тільки тим, хто пред’явить рот, в якому вже повипадали всі зуби, покаже на собі драні шкарпетки та хто досі їздить на «горбатому» «Запорожці» 1959 року випуску», — іронізують користувачі соціальних мереж, коментуючи дуже змілілі видатки на субсидії в держбюджеті-2022 в очікуванні нових урядових ініціатив у вигляді «тесту на бідність» для субсидіантів.

Де уряд збирається брати гроші на «армію» прохачів держдопомоги після закінчення опалювального сезону, питання залишається відкритим.

Згідно з чинними нормами призначення субсидії, у допомозі відмовлять, якщо в розпорядженні родини є автомобіль віком до 5 років, якщо вона бодай раз на рік здійснила покупку на більш ніж 50 тис. грн або має житло площею понад 130 кв. м. Також у такій підтримці відмовляють сім’ям, які мають комунальні борги, або ж коли член родини працездатного віку офіційно трудиться на зарплату, нижчу за мінімальну. Не можуть на неї претендувати й особи, у яких є два і більше будинки (квартири), або ж вклад у банку на суму від 100 тис. грн.