|
Версія для друку На головну Судитися стало дорожче Підготувала
Маргарита СИТНИК. 1
січня, як відомо, прожитковий мінімум для працездатних осіб зріс до 2481 грн
(+8,51%). До його розміру прив’язаний і судовий збір, сплата якого є неодмінною
умовою при зверненні до суду. Відтак збільшились відповідні суми. ОСЬ ЯК зріс
розмір збору в деяких найпоширеніших справах. Якщо виникла потреба розірвати
шлюб, то доведеться заплатити 992,40 грн (торік було 908), поділ майна при
розлученні коштує 1% ціни позову, але не менш ніж 992,40 грн і не більше 7443.
Подання заяви майнового характеру юридичній особі обійдеться в 1,5%. При цьому
сума не може бути меншою, як один прожитковий мінімум (2481 грн), але й не
більшою за 350 мінімумів (868 350 грн). Ставка для фізичних осіб та ФОПів дещо
нижча — 1% від ціни позову (не менш ніж 0,4 мінімуму, або 992,4 грн, і не більш
як п’ять — 12 405 грн). Заяви немайнового характеру для ФОП/юросіб та фізосіб
обійдуться в 2481 та 992,4 грн відповідно. За звернення
щодо скасування судового наказу доведеться заплатити 124,05 грн, щодо видання
судового наказу — 248,1 грн. За подання фізособою апеляційної і касаційної
скарг на ухвалу суду і заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги
ставка становить 0,2 мінімуму (496,20 грн). Усе вище перераховане для юридичних
осіб та ФОПів становить один мінімум (2481 грн). Повторне видання копії
судового рішення коштує 7,44 грн за кожний аркуш (0,003 мінімуму), видання
копії технічного запису засідання в електронному вигляді — 74,43 грн (0,03
розміру мінімуму). Втім, якщо подавати процесуальні документи з допомогою
підсистеми «Електронний суд» (тобто в електронній формі), то застосовується
коефіцієнт 0,8 для зниження відповідного розміру збору. Також треба
знати, що від сплати звільняються позивачі у справах про стягнення зарплати та
поновлення на роботі; про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим
ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи; про стягнення аліментів,
неустойки (пені) за прострочення їх сплати, індексацію чи зміну способу стягнення,
оплату додаткових витрат на дитину. Не сплачують збір особи з І та ІІ групами
інвалідності, чорнобильці 1-ї та 2-ї категорій. Проте решті
громадян звертатися до суду після кожного підвищення прожиткового мінімуму стає
дедалі дорожче. При цьому служителі Феміди є практично безальтернативним
«майданчиком», для того щоб поборотися за свою правоту. Ба навіть у питаннях
надання чи правильності нарахування комунальних послуг і державні органи, і
підприємства відправляють людей, не згодних із їхньою точкою зору, до суду.
Таким чином ніби «умиваючи руки», а часто й позбавляючи себе тягаря з’ясовувати
та шукати компроміси. Адже на судову тяганину й так наважується небагато людей:
не кожному під силу витримувати засідання, витрачати час, зусилля та кошти. І
якщо працюючі люди ще можуть сплатити збір, то для пенсіонерів такі суми
непідйомні. Домагатися справедливості — справа дуже складна, так ще й на цьому
шляху виставляються фінансові бар’єри. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Нема чим платити ЧитатиЯК ПОВІДОМЛЯЄ Держстат, торік у листопаді
населення перерахувало за житлово-комунальні послуги 16,2 млрд грн — 69,6%
нарахованих сум. Станом на початок грудня 2021-го борги зі сплати ЖКП сягнули
72,7 млрд грн проти 65,597 млрд гривень у жовтні. За постачання та розподіл
газу недоплачено 29,2 млрд грн, за опалення і гарячу воду — 23,3 млрд грн,
електрику — 6,9 млрд грн, холодну воду та водовідведення — 6,4 млрд грн, за
управління багатоквартирними будинками — 5,6 млрд грн, за вивезення сміття —
1,3 млрд грн. А в жовтні 2021-го населення заплатило 12,4 млрд за комірне —
75,2% нарахованих сум. При цьому з березня по вересень оплата комунальних
послуг з урахуванням боргів минулих періодів перевищувала 100%.
Справи з власним газом кепські ЧитатиЗА ПІДСУМКАМИ минулого року
Укргазвидобування (це держпідприємство качає з надр понад 70% вітчизняного
газу) скоротило валовий видобуток блакитного палива на 3,7% порівняно з 2020-м
— до 13,67 мільярда кубометрів. Позаторік проти 2019 року зменшення становило
5% — до 14,23 млрд кубометрів. Своєю чергою у 2018-му газу було добуто 15,5
млрд куб. м. Також компанія знизила видобуток рідких вуглеводнів на 3,7%.
«Прикрутили» ціни ЧитатиПЕРЕЛІК продуктів, вартість яких потрапляє
під держрегулювання (граничний рівень торговельної надбавки не може
перевищувати 10%), суттєво поповнився. До житньо-пшеничного хліба та батона 12 січня
додалися гречані крупи, цукор-пісок, пшеничне борошно вищого ґатунку, макаронні
вироби українського виробництва, пастеризоване молоко жирністю 2,5% (у
поліетиленовій упаковці), соняшникова олія, курячі яйця, куряча тушка, вершкове
масло жирністю 72,5%. Регулювання запровадили на період дії карантину. Також
уряд обіцяє щодня відстежувати ціни на 30 категорій товарів: борошно, макарони,
батон, хліб, олія, масло, гречка, вівсянка, пшоно, свинина, яловичина, курка,
молоко, сметана, яйця, цукор, капуста, цибуля, буряки, морква, картопля; розчин
етанолу 96% (медичний спирт), імпортні та українські жарознижувальні препарати,
антибіотики, медичні маски одноразові; автогаз, бензин марки А-95, дизпальне.
Але хліб може подорожчати ЧитатиГЕНДИРЕКТОР об’єднання пекарів
«Укрхлібпром» О. Васильченко заявив, що меморандум, укладений в останній день
минулого року, згідно з яким приватні компанії повинні продавати частину газу
виробникам соціально важливих продуктів із обмеженням націнки не більше 24%,
поки що не працює. Станом на 11 січня реального рішення щодо постачання палива
за пільговою ціною не було. Тоді як ціна газу для підприємств за рік зросла в
10 разів; вони змушені укладати угоди стосовно ринкової вартості палива від 47
тис. до 58 тис. гривень із ПДВ за тисячу кубометрів. «Підприємства зазнають
збитків. Як проміжне рішення досягнуто домовленості, насамперед із великими
торговими мережами, щодо підвищення цін на масові види хліба в січні — на 10%.
Якщо пільгова ціна на газ для хлібопекарських підприємств не стане реальністю,
слід очікувати подальшого різкого зростання вартості хліба та хлібобулочних
виробів», — застеріг О. Васильченко.
Бувають і такі пільговики ЧитатиДНЯМИ Мінагрополітики затвердило перелік
із 6803 компаній — виробників соціально важливих продуктів, які мають право на пільговий
газ (з обмеженням націнки при продажу на максимальному рівні 24%), аби своєю
чергою мати змогу виробляти товари для забезпечення найперших потреб населення.
Дещо згодом з’ясувалося, що до реєстру потрапив газзбут (!) «Ві-Ді ГАЗ» Д.
Фірташа, котрий значиться… виробником борошномельно-круп’яної промисловості. А
під ідентифікаційним кодом ЄДРПОУ 38863790, що належить газовій компанії «Є
Енергія» з річним оборотом 29,7 млрд грн цього ж діяча, заявлене підприємство
«Гоба» як виробник хлібобулочних виробів. Право на пільговий газ також дістали
структури Миронівського хлібопродукту Ю. Косюка та маслозаводи групи KerneА. Веревського,
котрі мають сумарну річну виручку понад 100 млрд грн, підприємства групи OKKO,
що постачають однойменній мережі заправок харчі, зокрема хлібобулочні вироби.
|