Безводдя: глобальний виклик і прикмета сьогодення

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

У селі Озереди Корюківського району колодязі висохли понад рік тому. Селянам доводиться їздити по воду у райцентр.

Влада не говорить про це відкрито, але на місцевому рівні проблему визнають. Зокрема, Чернігівська обл-рада навіть поспішно затвердила програму «Питна вода Чернігівської області на 2022-2026 роки». На її реалізацію виділять 57 мільйонів гривень із обласного бюджету, 38 мільйонів надійде з бюджетів місцевих рад. Своєю чергою сільгосп-виробники не приховують того, що вода має для них стратегічне значення. Один із представників великого агрохолдингу нещодавно обмовився, що її вистачить на 50 років.

_{Рідина сумнівної якості}

ЩЕ пів століття тому ніхто й подумати не міг, що проблема безводдя стане актуальною в місцевостях, де осушували болота на виконання комплексу меліорації. Однак це вже доконаний факт — здебільшого в краї води в криницях нема. А там, де ще залишилась, вона дуже низької якості.

Ось що говорять наукові дослідження. Як відомо, для водозабезпечення населення області беруть ресурси Четвертинного, Харківського, Бучацького, Верхньо- і Нижньокрейдяного водоносних горизонтів. Четвертинний використовують повсюди. В багатьох районах уміст нітратів у воді з нього перевищує норми Держстандарту.

Науковець Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя Тетяна Шовкун у своєму дослідженні наголошує, що нітрати виявлено у пробах, узятих у колишніх Ріпкинському, Семенівському, Корюківському, Козелецькому, Ічнянському, Новгород-Сіверському та Чернігівському районах. Харківський і Бучацький горизонти можуть бути пов’язані між собою, однак перший часто відсутній. Для води з них у багатьох районах Чернігівщини характерний підвищений уміст заліза, але її використовують найчастіше. «Найчистішими є Верхньо- та Нижньокрейдяний горизонти, — цитуємо витяг із наукової роботи Тетяни Шовкун. — В останні роки у Верхньокрейдяному горизонті (м. Семенівка) виявлено нітрати, які приблизно у два рази перевищують норми Держстандарту, а в Нижньокрейдяному збільшений уміст фтору (Прилуки, Ніжин, Сновськ, Мена)».

Високому рівню забруднення підземних вод є пояснення. На думку вчених, він зумовлений незахищеністю ґрунтових та слабкою захищеністю міжпластових вод од вертикальної інфільтрації, тобто просочування, забруднюючих речовин. Особливо це стосується північної частини області, де переважають ґрунти легкого механічного складу (піщані, супіщані). Відтак хорошої питної води катма не тільки в колодязях, а й там, де вона залягає нижче 30 метрів.

_{Мільйон на «поліську оазу»}

В ОБЛРАДІ, ухвалюючи вищезазначену програму, підрахували: через зниження рівня ґрунтових вод сьогодні страждають майже пів тисячі населених пунктів. У деяких селах люди не лише не мають змоги пити чисту колодязну воду, а й навіть використовувати її для побутових потреб! Тож якщо на це якнайшвидше не звернути уваги, то через десятиліття в регіоні може настати цілковита посуха, як в Африці.

Планується, що впродовж наступних кількох років 95 населених пунктів Чернігівщини будуть забезпечені високоякісною питною водою з канівсько-бучацького водоносного горизонту. Він залягає на глибині 150-200 метрів і добре захищений од поверхневих забруднень. Вода з цих свердловин має стабільні мікробіологічні показники, що характеризують її епідемічну безпечність. Втім, природний уміст сухого осаду, хлоридів та фтору перевищує норму в кілька разів. Якщо два перші показники більшою мірою позначаються на смаку води, то підвищений уміст останнього — це ризик захворювання дітей та дорослих на флюороз (хвороба зубів, спричинена надлишком фтору в організмі). Утім, це все ж краще, ніж пити воду з горизонту Харківських відкладів (глибина 70-100 метрів), яка є менш захищеною від поверхневих забруднень.

Починаючи з цього року на Чернігівщині в рамках існуючої «водної» програми заплановано розробку 57 свердловин завглибшки 80-150 метрів. Завершити будівництво сподіваються до 2024-го. Ще 38 свердловин з’являться у 2025-2026 роках. Біля кожної з них наміряються облаштувати водозабірну колонку й спорудити альтанку. Орієнтовна вартість однієї такої «поліської оази» — один мільйон гривень. Левова частка коштів надійте з обласного бюджету, частину ж доведеться співфінансувати громадам.

_{«Що буде далі,  не знаю»}

НА скільки вистачить свердловин, безпосередньо залежить від інтенсивності їх використання. Адже, як відомо, навіть ріки мають свій ресурс. В одному з нещодавніх коментарів представник великого кластеру агрохолдингу СТОВ «Дружба-Нова» Олег Власенко висловився таким чином: «Це питання дуже складне. В людей у колодязях води не стало не через нашу діяльність, а через серйозну зміну клімату. Це доведений факт. Подобається це комусь чи ні, але сьогодні стратегічне питання — вода. І нам зараз треба думати над тим, щоб бити свердловини. Робити їх треба на Харківському горизонті, але там води років на 50. Такий висновок дали київські науковці. Що буде далі, кажу відверто, я не знаю. Але те, що сьогодні треба приділяти увагу цій проблемі, — факт.

Утім, фактом залишається також і те, що на більшості територій, де працює згадана компанія, воду черпають без належного контролю з боку органів місцевого самоврядування. Гадаємо, так чинить не тільки це агропідприємство. Часто колишні колгоспні свердловини не оформлені в комунальну власність, тож ніхто не стежить за тим, скільки води вибирається, а вона, як ми бачимо, — дійсно стратегічний ресурс. Ба більше — це життя… Що буде за 50 років? Що питимуть наші діти та онуки?