|
Версія для друку На головну Обіцяного повернення не спостерігається Маргарита СИТНИК. За
підсумками минулого року заробітчани переслали на Батьківщину 15,02 млрд дол. —
на понад 3 млрд дол. більше, ніж позаторік (11,9 млрд). Сума, кажуть експерти,
порівнянна з 13% ВВП. НАЦБАНК
повідомив, що офіційними каналами надійшло 8,136 млрд дол., неформальними —
6,890 млрд. Пік переказів припав на вересень — 1,349 млрд дол., грудень — 1,343
млрд та серпень — 1,329 млрд дол. Найменші суми надходили у січні (1,014 млрд
дол.) та лютому (1,109 млрд). Наразі нема інформації про географію переказів,
але тенденції минулих років дають можливість припустити, що майже третину
коштів переслали заробітчани з Польщі, по 9-10% — із Чехії та Росії, 8-9%
грошей мають американське походження та 5% — британське. Економісти вважають,
що, крім приватного аспекту — утримання родини, заробітчани ще й рятують, так
би мовити, гривню: фінансовий потік позначається на платіжному балансі,
послаблюючи тиск на курс національної валюти. На постійній
основі за кордоном працюють понад 3 мільйони українців, а із сезонними
працівниками їх налічується п’ять, а чи й більше мільйонів осіб. Зокрема, у Польщі,
як інформує наш посол А. Дещиця, перебуває майже 1,5 млн осіб. Наші
співвітчизники також активно відкривають свій бізнес: 2014-го у Польщі
зареєстрували 680 фірм із власниками-українцями, а торік — уже 16 тисяч. Зароблені
мігрантами кошти могли б ефективніше впливати на економіку України, вважають
політологи. Адже, згідно з дослідженнями, кожний п’ятий заробітчанин готовий
вкладати гроші не тільки у сім’ю, а й у свою громаду. Та це можливо лише за
наявності привабливого для малого і середнього підприємництва бізнес-клімату.
До речі, повернути заробітчан додому обіцяв у своїй передвиборній програмі В.
Зеленський. На початку минулого року ця теза оформилась у законопроєкт стосовно
надання трудовим мігрантам позик у сумі до 150 тисяч гривень на розвиток власного
бізнесу, проте документ не ухвалений і досі. Якщо стан справ залишиться
незмінним, то через 10 років, прогнозують у Всеукраїнській асоціації компаній з
міжнародного працевлаштування, працездатного населення в Україні поменшає ще на
3 мільйони чоловік. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Палива треба більше ЧитатиУКРАЇНА відновила імпорт газу з Європи. За
місяць планується придбати 300 мільйонів кубометрів палива переважно зі
Словаччини, Угорщини та Польщі (яке, як відомо, всі закуповують у Росії). Газ
купують як приватники, так і Нафтогаз. Скільки він коштуватиме, не відомо:
міністр енергетики Г. Галущенко заявив, що це комерційна таємниця.
Мільярди у спільний «казан» ЧитатиУ СЕРПНІ 2014 року було запроваджено
військовий збір — 1,5% від нарахованої заробітної плати. Державна казначейська
служба повідомила, що впродовж 2014-2021 років надійшло 131,9 мільярда гривень
цього податку. Торік — 28,6 мільярда гривень, найбільше за весь час, 2020-го — 23,9
млрд грн, 2019-го — 22,4 млрд, 2018-го — 18,7 млрд, 2017-го — 15,1 млрд,
2016-го — 11,5 млрд, 2015-го — 9,2 млрд, 2014-го — 2,5 млрд грн. При цьому
надходження спрямовуються не безпосередньо Збройним силам, а до держбюджету.
Експертна організація StateWatch, котра й робила відповідний запит до
Держказначейства, зазначила, що таким чином державна скарбниця поповнилася без
чітко визначених пріоритетів на потреби оборони. Нещодавно в парламенті
розглядався законопроєкт щодо створення окремого цільового фонду з надходжень
військового збору, однак рішення не ухвалили.
Поторгуємось Читати3 ЛЮТОГО Україна та Туреччина уклали
угоду про створення зони вільної торгівлі. Переговори тривали 15 років. Основа
угоди — обнулення мит на 10 337 товарних позицій, або 95% товарів на експорт,
на 1347 існуватимуть товарні квоти чи зменшення мит. Основним досягненням
України називають те, що до вітчизняних товарів не застосовуватимуть додаткових
мит, вищих за максимальний рівень, встановлений членством Туреччини у СОТ.
Виняток — металургія: наша держава погодилася на право іншої сторони
збільшувати захисні мита на продукцію в обмін на збереження вивізного мита на
брухт. Проте український бізнес не дуже радіє цій події, побоюючись своєї
«смерті» через неспроможність витримати конкуренцію з турецькою продукцією та інші
чинники. Хоча дехто з юристів переконує, що угода цим якраз і корисна: стрімке
зростання імпорту з Туреччини і так відбувається, а угода дасть можливість
Україні застосовувати інструменти торговельного захисту.
Контрабанда аж буяє ЧитатиКУРИТИ, кажуть медики, шкідливо для
здоров’я, а курити бозна-що — ще й для економіки. Зокрема, компанія «Kantar
Україна», що спеціалізується на маркетингових дослідженнях, повідомила:
впродовж минулого року рівень нелегальної торгівлі цигарками сягнув 16,9% —
рекорд, котрий вдвічі перевищує попередній максимум 2013 року. Збитки для
бюджету оцінюються в 15,5 млрд грн. Обсяг тіньового ринку сигарет в Україні —
майже 8,5 млрд шт., основну частину в структурі становить підроблена продукція
(5,6%) і та, що призначена для продажу в зоні безмитної торгівлі (з надписом
Duty Free) або на експорт (9%). При цьому 62% нелегальних цигарок із позначкою
Duty Free вироблені на Винниківській тютюновій фабриці. У географії контрабанди
в Україну лідером залишається Білорусь. Найбільше нелегальних цигарок
розповсюджують у Харківській (13%), Одеській (12%), Дніпропетровській (11%),
Донецькій (8%), Львівській (6%), Запорізькій (6%) та Хмельницькій (5%)
областях.
Селяни виснажені ЧитатиЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ соціологічного
дослідження з’ясувалося таке: впродовж минулого року 69% опитаних українців
пережили сильний стрес. І це рекорд за останнє десятиліття. Найчастіше ударом
ставала смерть близьких — 19% (до 2020 року цей показник не перевищував 9%,
2020-го він сягнув 17%), власна важка хвороба чи операція — 18% (15% у 2020-му,
18% у 2021-му), тяжка хвороба близьких (16%), втрата роботи (11%). Найбільше
тих, хто занедужав, — серед опитаних старше 50 років, водночас серед них
традиційно менше тих, хто втратив роботу. В географічному розрізі на важкі
ситуації більше скаржилися селяни — 73% проти 67% жителів міст. Також мешканці
сіл частіше переживали хворобу чи операцію і відчували власну безпорадність.
Утім, знайшлося 29% опитаних, котрі торік не пережили жодної стресової
ситуації. У 2019-му таких було 49%.
Хто найкращий ЧитатиОПРИЛЮДНЕНО рейтинг українських закладів
вищої освіти за версією Ranking Web of Universities (усього в ньому 313
позицій). На першому місці Київський національний університет імені Тараса
Шевченка, на другому — його вічний «суперник» Національний технічний
університет України «Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського». На
третьому — Сумський державний університет. У першому десятку також Національний
авіаційний університет, Харківський національний університет радіоелектроніки,
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Національний
технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Національний
університет біоресурсів і природокористування України, Національний університет
«Львівська політехніка», Національний технічний університет «Дніпровська
політехніка».
|