|
Версія для друку На головну «Господар» пропасти не дасть Віктор ЗЕЛЕНЮК.
Вінницька область. Фото автора. На
цю подію в Курилівцях, що у Жмеринській ОТГ, чекало багато селян. Та найбільше
її «винуватці» — Анатолій Кречківський, Олена Савенко, їхні діти Сергій,
Катерина, Оля, Толя, невістка Ліля і зять Віталій. Тільки й розмов було:
«Казала Настя, та чи вдасться?..» Вдалося! Сталося це завдяки бажанню людей і
організаційній та матеріальній підтримці всеукраїнського недержавного проєкту
«Сімейні молочні ферми». Перерізано обрядову стрічку — і перша на Вінниччині
сімейна ферма «Господар» поринула в нелегкі трудові будні. …ТО БУВ
важкий період у житті Анатолія Кречківського та Олени Савенко. Внаслідок
квапливої адмінреформи стали безробітними. Анатолій Феліксович втратив посаду
голови Куриловецької сільради, а Олена Іванівна — бухгалтера тієї ж сільської
ради. Хоч за плечима у подружжя п’ятнадцять і вісімнадцять років відповідно
сумлінної праці на благо громади, та хто на те зважив? Шукати
роботу у віддаленій сільській глибинці Жмеринського району — все одно що голку
в копиці сіна. — Спершу
було якось млосно на душі від думки, що ти безробітний, — розповідає Олена
Савенко. — Але тішило одне: маємо руки-ноги і здоров’ям Бог не обділив, тож не
пропадемо. І так мало статися, що під час одного із семінарів у центрі
зайнятості я дізналася про новий інвестиційний проєкт, який має на меті
створення в Україні мережі сімейних молочних ферм. Це мене зацікавило. А
досвіду не позичати — тримали на обійсті дев’ять корів… Приїхала
Олена Іванівна додому після того семінару, поділилась із ріднею почутим. Усе
заманливо, проте бриніла тривожна думка: «Чи це не якась чергова «кабала» на
рівні держави? Хіба мало таких пережили?..» Та все ж
погодилися з думкою сина Сергія: «Треба спробувати. Гірше вже не буде: своє збережемо,
а з обіцяним — побачимо…» Через три
місяці походів по інстанціях зареєструвала Олена Савенко фермерське
господарство «Господар». Так стала називатись і їхня сімейна молочна ферма. Від назви —
до діла. Як повідали господарі, на закупівлю корів, реконструкцію приміщення і
придбання напувалок, вентиляторів, гумових килимків під корів, спеціального
вакуумного обладнання та холодильної установки інвестори надали їм майже пів
мільйона гривень. Впорядкована
сімейна ферма «Господар» на території тваринницького комплексу колишнього
сільгосппідприємства «Золотий колос». Тут свого часу утримувалася понад тисяча
голів великої рогатої худоби, сотні овець, свиней, птиці й коней. Уявляєте?.. Сьогодні у
Курилівцях ніхто не веде мови про повне відновлення цього комплексу. Проте люди
все-таки мають надію на бодай часткову реанімацію тваринницької галузі в
районі. Керівник
проєкту з розвитку сімейних молочних ферм Сергій Чернієнко наголосив, що це
одна із наймасштабніших програм у сільському господарстві України. Її головною
метою є створення всеукраїнської мережі таких колективів. Проєкт стартував
наприкінці 2017 року з відкриття першої сімейної молочної ферми у селі Мощаниця
на Рівненщині. Тепер уже налічується 152 такі господарства, в тому числі 18 —
на стадії будівництва в одинадцяти регіонах держави, із них п’ять — на
Вінниччині. Вигода тут обопільна. Кожний учасник проєкту може розраховувати на
регулярний ветеринарний та зоотехнічний супровід, забезпечення збуту молока на
кращих, ніж в одноосібників, умовах, продаж доброякісних кормів за доступними
цінами, постійне навчання й обмін досвідом для підвищення кваліфікації,
цілковиту бухгалтерську та юридичну підтримку діяльності, в тому числі допомогу
в отриманні державних дотацій. «Лише минулого року наші сімейні ферми одержали
близько 10 мільйонів гривень державних дотацій», — зазначив Сергій Чернієнко. «Сімейні
молочні ферми — добробут людей та сталий розвиток села» — це потужний
інвестиційний проєкт, підтриманий урядами Канади, Швеції, а також Програмою
розвитку ООН, який має на меті створити всеукраїнську мережу сімейних
підприємств. Нині він налічує 150 сімейних ферм на 10-50 корів, які мають
необхідне технічне устаткування та ефективно піклуються про свої господарства.
Проєкт «розкручує» малий бізнес, суміжні напрями, які обслуговують молочні
господарства, і дає можливість селянам здавати молоко за вигідною ціною. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Палива треба більше ЧитатиУКРАЇНА відновила імпорт газу з Європи. За
місяць планується придбати 300 мільйонів кубометрів палива переважно зі
Словаччини, Угорщини та Польщі (яке, як відомо, всі закуповують у Росії). Газ
купують як приватники, так і Нафтогаз. Скільки він коштуватиме, не відомо:
міністр енергетики Г. Галущенко заявив, що це комерційна таємниця.
Мільярди у спільний «казан» ЧитатиУ СЕРПНІ 2014 року було запроваджено
військовий збір — 1,5% від нарахованої заробітної плати. Державна казначейська
служба повідомила, що впродовж 2014-2021 років надійшло 131,9 мільярда гривень
цього податку. Торік — 28,6 мільярда гривень, найбільше за весь час, 2020-го — 23,9
млрд грн, 2019-го — 22,4 млрд, 2018-го — 18,7 млрд, 2017-го — 15,1 млрд,
2016-го — 11,5 млрд, 2015-го — 9,2 млрд, 2014-го — 2,5 млрд грн. При цьому
надходження спрямовуються не безпосередньо Збройним силам, а до держбюджету.
Експертна організація StateWatch, котра й робила відповідний запит до
Держказначейства, зазначила, що таким чином державна скарбниця поповнилася без
чітко визначених пріоритетів на потреби оборони. Нещодавно в парламенті
розглядався законопроєкт щодо створення окремого цільового фонду з надходжень
військового збору, однак рішення не ухвалили.
Поторгуємось Читати3 ЛЮТОГО Україна та Туреччина уклали
угоду про створення зони вільної торгівлі. Переговори тривали 15 років. Основа
угоди — обнулення мит на 10 337 товарних позицій, або 95% товарів на експорт,
на 1347 існуватимуть товарні квоти чи зменшення мит. Основним досягненням
України називають те, що до вітчизняних товарів не застосовуватимуть додаткових
мит, вищих за максимальний рівень, встановлений членством Туреччини у СОТ.
Виняток — металургія: наша держава погодилася на право іншої сторони
збільшувати захисні мита на продукцію в обмін на збереження вивізного мита на
брухт. Проте український бізнес не дуже радіє цій події, побоюючись своєї
«смерті» через неспроможність витримати конкуренцію з турецькою продукцією та інші
чинники. Хоча дехто з юристів переконує, що угода цим якраз і корисна: стрімке
зростання імпорту з Туреччини і так відбувається, а угода дасть можливість
Україні застосовувати інструменти торговельного захисту.
Контрабанда аж буяє ЧитатиКУРИТИ, кажуть медики, шкідливо для
здоров’я, а курити бозна-що — ще й для економіки. Зокрема, компанія «Kantar
Україна», що спеціалізується на маркетингових дослідженнях, повідомила:
впродовж минулого року рівень нелегальної торгівлі цигарками сягнув 16,9% —
рекорд, котрий вдвічі перевищує попередній максимум 2013 року. Збитки для
бюджету оцінюються в 15,5 млрд грн. Обсяг тіньового ринку сигарет в Україні —
майже 8,5 млрд шт., основну частину в структурі становить підроблена продукція
(5,6%) і та, що призначена для продажу в зоні безмитної торгівлі (з надписом
Duty Free) або на експорт (9%). При цьому 62% нелегальних цигарок із позначкою
Duty Free вироблені на Винниківській тютюновій фабриці. У географії контрабанди
в Україну лідером залишається Білорусь. Найбільше нелегальних цигарок
розповсюджують у Харківській (13%), Одеській (12%), Дніпропетровській (11%),
Донецькій (8%), Львівській (6%), Запорізькій (6%) та Хмельницькій (5%)
областях.
Селяни виснажені ЧитатиЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ соціологічного
дослідження з’ясувалося таке: впродовж минулого року 69% опитаних українців
пережили сильний стрес. І це рекорд за останнє десятиліття. Найчастіше ударом
ставала смерть близьких — 19% (до 2020 року цей показник не перевищував 9%,
2020-го він сягнув 17%), власна важка хвороба чи операція — 18% (15% у 2020-му,
18% у 2021-му), тяжка хвороба близьких (16%), втрата роботи (11%). Найбільше
тих, хто занедужав, — серед опитаних старше 50 років, водночас серед них
традиційно менше тих, хто втратив роботу. В географічному розрізі на важкі
ситуації більше скаржилися селяни — 73% проти 67% жителів міст. Також мешканці
сіл частіше переживали хворобу чи операцію і відчували власну безпорадність.
Утім, знайшлося 29% опитаних, котрі торік не пережили жодної стресової
ситуації. У 2019-му таких було 49%.
Хто найкращий ЧитатиОПРИЛЮДНЕНО рейтинг українських закладів
вищої освіти за версією Ranking Web of Universities (усього в ньому 313
позицій). На першому місці Київський національний університет імені Тараса
Шевченка, на другому — його вічний «суперник» Національний технічний
університет України «Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського». На
третьому — Сумський державний університет. У першому десятку також Національний
авіаційний університет, Харківський національний університет радіоелектроніки,
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Національний
технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Національний
університет біоресурсів і природокористування України, Національний університет
«Львівська політехніка», Національний технічний університет «Дніпровська
політехніка».
|