|
Версія для друку На головну Безнадійно відстаємо Микола МОТОРНИЙ. У
Пекіні запалав олімпійський вогонь 24-ї зимової Олімпіади-2022. Офіційна
частина церемонії відкриття розпочалась парадом країн-учасниць. За традицією
відкривали урочисту ходу представники Греції, країни, де зародилися Олімпійські
ігри, далі ще 90 команд крокували ареною в алфавітному порядку згідно з
китайською абеткою. НАГАДАЄМО,
45 спортсменів представляють Україну в Пекіні-2022 у 12 спортивних дисциплінах.
Першими з української збірної на стадіоні з синьо-жовтим стягом з’явилися
прапороносці — олімпійський чемпіон із фристайлу Олександр Абраменко і
віцечемпіонка юнацьких Олімпійських ігор із фігурного катання Олександра
Назарова. Цю Олімпіаду
вже охрестили «іграми одноразових телефонів», бо спортсмени багатьох країн
отримали від своїх спецслужб рекомендації користуватися саме ними, а не
особистими смартфонами. Є побоювання, що Китай може влаштовувати технологічне
стеження та збирати дані у своїх цілях, тим більше, що влада повністю контролює
місцевий Інтернет. До цього додаються й інші технологічні ризики. Аеропорт,
олімпійські об’єкти, готелі для журналістів, містечко спортсменів — все це
входить до інфраструктури «бульбашок», де намагаються максимально не допустити
спалаху COVID-19. Ще один захід — кожен, хто перебуває в «бульбашці» (тисячі
атлетів, співробітники арен, персонал, журналісти), повинен встановити
офіційний додаток на телефон, який слідкує за станом здоров’я користувача та
контролює його переміщення між майданчиками. Додаток відразу ж викликав
побоювання, що таким чином китайська влада «спостерігає» за атлетами та
офіційними представниками країн. Щодо
безпосередньо самих змагань, то вони стартували дещо несподівано. Так, другий
день у Пекіні почався із сенсації. Золоту медаль виборола 20-річна
сноубордистка з Нової Зеландії Зої Садовські-Сіннотт. Вона стала володаркою
першого за історію своєї країни «золота» на зимових Олімпіадах. До речі, оці
«Садовські», бува, корінням не з українських країв? Та й ім’я нібито наше —
Зоя. На жаль,
українські олімпійці поки що далекі від призових місць. Так, наші лижники
Олексій Красовський та Руслан Перехода взагалі не фінішували на 30-кілометровій
дистанції зі скіатлону (масові лижні перегони, 15 км — класичним стилем, 15 км
— коньковим). Стрибун із великого трампліна Євген Марусяк завершив змагання на
47-му місці. У жіночому одиночному катанні Україну представила 16-річна
дебютантка Олімпійських ігор Анастасія Шаботова (колишня москвичка). Вона
виконала коротку програму під знаменитий український «Щедрик», посіла сьоме
місце і заробила чотири бали до командного заліку. У чоловічих
одномісних санях Антон Дукач і Андрій Мандзій боролися за потрапляння до
двадцятки учасників фіналу. І тільки 33 сотих секунди до цієї мети не вистачило
Антону Дукачу. Після третього фінального заїзду він посів 22-ге місце, а Андрій
Мандзій зупинився на 27-й позиції. Медальні
надії вітчизняні вболівальники покладають на біатлоністів. Але в першій гонці
Олімпіади-2022 наші спортсмени катастрофічно провалили змішану естафету, в якій
стартувало 20 збірних. Спочатку в змішаній естафеті збірна України з біатлону
готувалася до виступу у складі Юлії Джими, Олени Білосюк, Артема Прими та
Дмитра Підручного. Проте після прибуття до Пекіна Білосюк отримала позитивний
тест на коронавірус, і тренерський штаб замінив її на олімпійську чемпіонку
Сочі-2014 Валентину Семеренко. На жаль, Валя, для якої цей виступ став п’ятим
поспіль на Олімпійських іграх, пройшла свою дистанцію з трьома штрафними
колами. Вона передала естафету Юлії Джимі 20-ю, яка фінішувала на своєму етапі
14-ю. Артем Прима підняв Україну на 12-ту позицію, та Дмитро Підручний не
впорався зі стрільбою, і у підсумку ми фінішували 13-ми. Перші — норвежці,
другі — французи, на третьому місці — збірна ОКР. Нагадаємо, через
допінг-скандал офіційно збірна Росії не бере участі в Олімпіаді. Російські
спортсмени виступають під абревіатурою ОКР (олімпійський комітет Росії), під
час їхнього нагородження підніматиметься прапор із олімпійською символікою (із
ним команда брала участь у церемонії відкриття) і звучатиме музика
Чайковського. Після двох
днів змагань нагороди зимових Ігор-2022 завоювали представники 18 країн,
«золото» здобули 10. Найбільше — по два — мають Норвегія і Швеція. По одній
нагороді найвищого ´атунку виграли ОКР, Німеччина, Нідерланди, Австралія,
Японія, Нова Зеландія, Словенія та Китай. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Палива треба більше ЧитатиУКРАЇНА відновила імпорт газу з Європи. За
місяць планується придбати 300 мільйонів кубометрів палива переважно зі
Словаччини, Угорщини та Польщі (яке, як відомо, всі закуповують у Росії). Газ
купують як приватники, так і Нафтогаз. Скільки він коштуватиме, не відомо:
міністр енергетики Г. Галущенко заявив, що це комерційна таємниця.
Мільярди у спільний «казан» ЧитатиУ СЕРПНІ 2014 року було запроваджено
військовий збір — 1,5% від нарахованої заробітної плати. Державна казначейська
служба повідомила, що впродовж 2014-2021 років надійшло 131,9 мільярда гривень
цього податку. Торік — 28,6 мільярда гривень, найбільше за весь час, 2020-го — 23,9
млрд грн, 2019-го — 22,4 млрд, 2018-го — 18,7 млрд, 2017-го — 15,1 млрд,
2016-го — 11,5 млрд, 2015-го — 9,2 млрд, 2014-го — 2,5 млрд грн. При цьому
надходження спрямовуються не безпосередньо Збройним силам, а до держбюджету.
Експертна організація StateWatch, котра й робила відповідний запит до
Держказначейства, зазначила, що таким чином державна скарбниця поповнилася без
чітко визначених пріоритетів на потреби оборони. Нещодавно в парламенті
розглядався законопроєкт щодо створення окремого цільового фонду з надходжень
військового збору, однак рішення не ухвалили.
Поторгуємось Читати3 ЛЮТОГО Україна та Туреччина уклали
угоду про створення зони вільної торгівлі. Переговори тривали 15 років. Основа
угоди — обнулення мит на 10 337 товарних позицій, або 95% товарів на експорт,
на 1347 існуватимуть товарні квоти чи зменшення мит. Основним досягненням
України називають те, що до вітчизняних товарів не застосовуватимуть додаткових
мит, вищих за максимальний рівень, встановлений членством Туреччини у СОТ.
Виняток — металургія: наша держава погодилася на право іншої сторони
збільшувати захисні мита на продукцію в обмін на збереження вивізного мита на
брухт. Проте український бізнес не дуже радіє цій події, побоюючись своєї
«смерті» через неспроможність витримати конкуренцію з турецькою продукцією та інші
чинники. Хоча дехто з юристів переконує, що угода цим якраз і корисна: стрімке
зростання імпорту з Туреччини і так відбувається, а угода дасть можливість
Україні застосовувати інструменти торговельного захисту.
Контрабанда аж буяє ЧитатиКУРИТИ, кажуть медики, шкідливо для
здоров’я, а курити бозна-що — ще й для економіки. Зокрема, компанія «Kantar
Україна», що спеціалізується на маркетингових дослідженнях, повідомила:
впродовж минулого року рівень нелегальної торгівлі цигарками сягнув 16,9% —
рекорд, котрий вдвічі перевищує попередній максимум 2013 року. Збитки для
бюджету оцінюються в 15,5 млрд грн. Обсяг тіньового ринку сигарет в Україні —
майже 8,5 млрд шт., основну частину в структурі становить підроблена продукція
(5,6%) і та, що призначена для продажу в зоні безмитної торгівлі (з надписом
Duty Free) або на експорт (9%). При цьому 62% нелегальних цигарок із позначкою
Duty Free вироблені на Винниківській тютюновій фабриці. У географії контрабанди
в Україну лідером залишається Білорусь. Найбільше нелегальних цигарок
розповсюджують у Харківській (13%), Одеській (12%), Дніпропетровській (11%),
Донецькій (8%), Львівській (6%), Запорізькій (6%) та Хмельницькій (5%)
областях.
Селяни виснажені ЧитатиЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ соціологічного
дослідження з’ясувалося таке: впродовж минулого року 69% опитаних українців
пережили сильний стрес. І це рекорд за останнє десятиліття. Найчастіше ударом
ставала смерть близьких — 19% (до 2020 року цей показник не перевищував 9%,
2020-го він сягнув 17%), власна важка хвороба чи операція — 18% (15% у 2020-му,
18% у 2021-му), тяжка хвороба близьких (16%), втрата роботи (11%). Найбільше
тих, хто занедужав, — серед опитаних старше 50 років, водночас серед них
традиційно менше тих, хто втратив роботу. В географічному розрізі на важкі
ситуації більше скаржилися селяни — 73% проти 67% жителів міст. Також мешканці
сіл частіше переживали хворобу чи операцію і відчували власну безпорадність.
Утім, знайшлося 29% опитаних, котрі торік не пережили жодної стресової
ситуації. У 2019-му таких було 49%.
Хто найкращий ЧитатиОПРИЛЮДНЕНО рейтинг українських закладів
вищої освіти за версією Ranking Web of Universities (усього в ньому 313
позицій). На першому місці Київський національний університет імені Тараса
Шевченка, на другому — його вічний «суперник» Національний технічний
університет України «Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського». На
третьому — Сумський державний університет. У першому десятку також Національний
авіаційний університет, Харківський національний університет радіоелектроніки,
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Національний
технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Національний
університет біоресурсів і природокористування України, Національний університет
«Львівська політехніка», Національний технічний університет «Дніпровська
політехніка».
|