Вівторок,
22 лютого 2022 року

№ 14 (19958)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Криниця
  Версія для друку          На головну
  • Гаряча тема

Урядовці гарантують, спекулянти диктують

Василь ПІДДУБНЯК.

ОТ УЖЕ й зустріч зими з літом позаду.

Гуркіт тракторних моторів на Півдні незабаром всю Україну розбудить — пора!

Якою вона буде, нинішня весна?

Синоптики і народні провидці знають, а от селянин голову ламає, як весняний клекіт — кригу.

«…На аграріїв чекає дуже непростий рік, — так обґрунтовано вважає секретар аграрного комітету Верховної Ради України Іван Чайківський. — Прибутки АПК у 2021 році — це завдяки досить високим цінам на зернові й гарному врожаю в Україні. На що аграрії їх витратять? Хтось помилково думає, що гроші спрямує на розвиток чи розширення бізнесу. А насправді — на зовсім інші цілі: сільгосп-виробники змушені були вкласти частину прибутку в страхування свого майбутнього врожаю. Якщо раніше мінеральні добрива коштували 5 тисяч, то зараз — 25 тисяч гривень. Газ був 6 тисяч гривень, зараз — 35 тисяч. Пальне — 15-17 гривень за літр, зараз — 30. Вартість засобів захисту рослин зросла… Аналогічно — перевезення зерна, логістика і сушіння. Тому ключовий виклик для АПК у 2022 році: чи зможе агросектор забезпечити виробництво продукції в нинішньому обсязі?».

Це питання з питань стосується не стільки великих агрохолдингів і компаній, скільки фермерських господарств: вони для спекулянтів — наче зайці для мисливців. І хоч останнім часом (якщо вірити статистиці) число останніх зросло і перевалило за 48 тисяч, підстав для оптимізму нема. Десять років тому ця цифра ось-ось мала дійти до 50 тисяч. Не склалось. І навряд чи складеться.

Українське фермерство кинуте не на процвітання, а на виживання.

«У мене виникає біла заздрість від того, що в Канаді фермеру відпускається дизельне пальне вдвічі дешевше, ніж іншим споживачам, — воно навіть іншого кольору. В Німеччині надається дотація фермерові на гектар ріллі до 350 євро. Польща при вступі в Євросоюз отримала для фермерів дотації на суму 8,6 мільярда євро. Навіть телефоном німецький фермер може одержати стотисячний кредит під заставу землі, яку має у власності», — зауважує голова Асоціації фермерів Волині Богдан Прус.

А тим часом на Півдні — чергова трагедія: 51-річний фермер із селища Каланчак на Херсонщині застрелився в хаті з мисливської рушниці. Причину свого трагічного кроку пояснив тим, що вліз у серйозні борги: брав кредити на пальне, насіння, зарплату під урожай помідорів. А  ціни на помідори впали і…

Поодинокі випадки, скажете? Можливо… Тут суть в іншому: український селянин від усіх цих врожаїв-неврожаїв, спекулятивних цін на різні «горючку» і «негорючку», інші катаклізми державою практично не захищений.

Здається, нарешті до влади теж дійшло: так жити не можна!

Минулої середи уряд на своєму засіданні підтримав рішення створити Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.

«Ми створюємо сучасні інструменти для підтримки малих фермерів, адже саме дрібні агровиробники є основою продовольчої безпеки нашої держави: вони виробляють понад 50% усієї сільгосппродукції. Запуск Фонду часткового гарантування кредитів суттєво знизить для банків ризики кредитування дрібних аграріїв. Отже, відсоткові ставки мають стати доступнішими, а строки кредитування — тривалішими», — переконаний міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

За словами посадовця, відсутність тривалої кредитної історії протягом багатьох років позбавляло малий агробізнес можливості інвестувати кошти в розвиток. Відсотки за кредитами для них були в середньому на 5-7 % вищі, ніж для «великих» аграріїв. Тож дрібні агровиробники віддавали перевагу «коротким» кредитам для покриття поточних потреб. Тепер же Фонд надаватиме кредитні гарантії для первинних виробників сільгосппродукції, що обробляють не більше 500 га землі. Гарантії від Фонду надаватимуться на строк до 10 років у розмірі до 50% непогашеної суми основного боргу перед фінустановою. Це суттєво знизить для банків ризики кредитування дрібних аграріїв. Таким чином, відсоткові ставки мають стати доступнішими, а строки кредитування — тривалішими.

«Ми хочемо, щоб аграрії залишалися на своїй землі та мали всі умови й можливості для розвитку. Так втілюється основна місія земельної реформи — «своє на своїй землі!» — резюмував Роман Лещенко.

Гарні слова, але що за ними? Чергові прожекти чи, нарешті, реальні кроки влади назустріч селянинові?..

Якщо все залишиться так, як було (на словах і на папері), то ця зустріч може й не відбутися.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
«Крадівництво» набирає обертів
Читати
Iнтернету — території
Читати
Iмпорт палива триває
Читати
Тим, хто потребує
Читати
Чехія приваблює
Читати
Як викликати «швидку»
Читати
Компенсують відтік капіталу
Читати
Теплиці під загрозою знищення
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове