• Екологічна панорама

 _{Як після Чорнобиля}

Олена БЕГМА.

ДО ЗАПУСКУ води з материкової України на окупований півострів, за правильною технологією, фахівці повинні були готувати Північнокримський канал не менш ніж пів року. «Протягом восьми років простою у водах каналу навіть оселилися дикі тварини, а річище заросло травою та кущами… Загалом там багато накопичилося хімічних сумішей, добавок. Не те щоб вода була отруйною, але вона дуже брудна», — заявив експерт Інституту водних проблем та меліорації НААН України Михайло Яцюк.

Проте найбільшою загрозою він назвав бойові дії, які ведуться поруч місця водозабору. Проводити аналізи під обстрілами неможливо, тому напевне ніхто не знає, якими важкими металами від уламків ракет і снарядів нашпигований ґрунт, з якого все це вимивається водою. «Водопроводи були обстріляні, розбомблені, зокрема боєприпасами, що містять отруйні речовини», — додав Яцюк, наголосивши, що і без цього вода в Криму поганої якості через проблеми мереж. Навіть російські пропагандистські ЗМІ писали, що у водах Північнокримського каналу зафіксовано високу концентрацію штучного радіонукліда стронцію-90. Рівень його вмісту порівнюють із показниками 1988 року — через два роки після аварії на ЧАЕС.

_{Окупанти нищать усе живе}

ЧЕРЕЗ російських окупантів масово гинуть дельфіни у Чорному морі. Вже кількадесят тисяч туш прибило до берегів Болгарії, Румунії, Туреччини та України. Для дельфінів загрозу становлять не лише протикорабельні міни та випущені загарбниками потужні снаряди, а й менш руйнівні, на перший погляд, речі. Зокрема, ці морські мешканці потрапляють у зону опромінення корабельних навігаційних приладів рашистів, що «виводить з ладу» органи чуття тварин, які їм слугують для орієнтації в просторі, вони перестають сприймати ехосигнали. Втративши акустичний контроль над середовищем, дельфіни в паніці викидаються на берег і гинуть.

Як повідомив одеський еколог Іван Русєв, днями в морі біля гирла річки Ропотамо виявили кілька десятків цих знесилених морських тварин. Деякі з них мали опіки від вибухів бомб або мін, не могли орієнтуватись, а отже, знаходити собі корм. За оцінками ветеринарів, які їх оглянули, дельфіни не їли щонайменше 10 днів.

_{«Межигір’я» — не тільки золотий батон}

МАЛЬОВНИЧЕ урочище біля Дніпра «Межигір’я», яке нині є урядовою резиденцією, стане парком-пам’яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Роками ця територія була недоступною українцям. Лише після Революції гідності «Межигір’я» стало одним із популярних туристичних місць. Нині ж Кабінет Міністрів своїм розпорядженням погодив клопотання Міндовкілля про створення парку-пам’ятки на його території. Відтак Міністерство захисту довкілля має завершити всі юридичні процедури та підготувати відповідний проєкт указу Президента.

Хочеться сподіватися, що вже найближчим часом улюблена місцина українських та іноземних туристів на Київщині стане природоохоронною територією на зразок парків «Феофанія», «Маріїнський», «Голосіївський ліс».

_{Life означає життя}

УКРАЇНА долучилася до європейської екологічної програми LIFE з бюджетом 5,5 млрд євро на 2021-2027 роки, в рамках якої зможе одержати ресурси та фінансування для усунення довго­строкових наслідків російської агресії, а також відновлення довкілля в цілому.

LIFE є єдиною програмою ЄС, яка спрямована суто на збереження природи та кліматичних дій. За 30 років у її рамках реалізовано понад 5600 проєктів у Євросоюзі та за його межами. Як заявив міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець, діяльність у рамках програми LIFE насамперед матиме на меті регенерацію замінованих і знищених лісів, а також ліквідацію сотень тисяч тонн брухту, який залишається на території нашої країни внаслідок збройної агресії рф.

_{Ліси під охороною закону}

ПАРЛАМЕНТ у другому читанні ухвалив законопроєкт №5650 про збереження самосійних лісів та степів. Зокрема, в ньому спрощується і стимулюється процедура лісорозведення. Також запропоновано ускладнити процедуру зміни цільового призначення лісогосподарських земельних ділянок та інших лісовкритих площ. Встановлюється заборона на лісорозведення на степових ділянках. Закладаються умови для збереження сіножатей і пасовищ від розорювання. Консервації тепер підлягатимуть еродовані землі чи ті, що використовуються з порушеннями, а не ті, що є малопродуктивними, однак укриті природною рослинністю. Разом з тим удосконалено порядок консервації земель. Запрова­джується можливість викупу земельних ділянок коштом бюджету для збереження територій природно-заповідного фонду та ведення лісового господарства.

_{Гідна наслідування ініціатива}

ВОЛОНТЕРИ організації «Зелена Охтирка» вперше від початку повномасштабного російського вторгнення вийшли на толоку з прибирання рідного міста. Раніше вони організовували толоки в лісах, але нині це небезпечно: зелені масиви ще можуть бути заміновані.

Зранку всім добровольцям, які відгукнулися на запрошення у соцмережах, роздали пакети (окремі для сортування пластику, алюмінієвих баночок з-під напоїв, паперу та скла, а також для решти непотребу). Того ж дня небайдужі містяни назбирали сотні пакетів з непотребом, придатним для переробки. Його відразу ж здали на сортувальні пункти вторсировини. За словами волонтерів, у їхньому місті жителі найбільше смітять пластиковими та скляними пляшками, шприцами і поліетиленовими пакетами.

_{Не більше п’яти вудок на особу}

ЗАКІНЧИЛАСЯ нерестова заборона на лов риби у водоймах України. У Держагентстві рибного господарства нагадали про правила любительської риболовлі. Передовсім кожному охочому до юшки і смажених карасів із собою на річку чи ставок можна брати не більше п’яти вудок та один спінінг. Заборонено ловити сітками, електровудками, з допомогою ості, драча, «павука», ятера. Добова норма вилову становить 3 кілограми риби.

При цьому рибалкам-любителям у внутрішніх водоймах дозволяється виловлювати рибу, довжина якої від голови до хвоста перевищує такі розміри: сом — 70 см, судак — 42 см, сазан чи щука — 35 см, лящ — 32 см, короп — 25 см, лин — 20 см, плітка — 18 см та інші. За порушення правил рибальства, якщо інспектори рибнагляду заскочать на гарячому, доведеться сплатити штраф. За сома він дорівнюватиме 5117 грн, за коропа — 3706 грн, судака — 3587 грн, щуку — 3468 грн, окуня — 3162 грн, ляща — 1649 грн, лина — 1598 грн, карася — 1581 грн, плітку, краснопірку або плоскирку — по 1564 грн.