|
Версія для друку На головну Аби не постраждали пацієнти Микола ЮРЧИШИН. Нещодавно у Києві в Укрінформі відбулася
пресконференція, організована Міжнародною діабетичною асоціацією України та
Всеукраїнською радою захисту прав та безпеки пацієнтів. РІЧ у тому, що 22 травня Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до
Закону України «Про лікарські засоби» щодо обмеження обігу лікарських засобів,
виробництво яких розташоване на території російської федерації або республіки
білорусь, який обмежує обіг в Україні ліків, вироблених у росії та білорусі».
Також МОЗ відмовлятиме в реєстрації лікарського засобу міжнародним
фармкомпаніям, якщо бодай один його компонент або етап виробництва здійснювався
на заводах на території цих двох країн. Кількість рецептурних медикаментів, які
можуть бути вилучені з аптек в Україні після набуття чинності закону, який
наразі очікує на підпис Президента, становитиме понад 99,5 млн упаковок, або
22% загального річного споживання ліків, наголошують експерти. При цьому буде
припинено дію реєстраційних свідоцтв низки препаратів для лікування
кардіологічних захворювань, цукрового діабету, органів дихання, а також
протиінфекційних засобів. До чого це може призвести? — Ми звертаємо увагу громадян, усіх лікарів, Міністерства охорони здоров’я
на те, що ухвалені зміни до закону про ліки, якими заборонять їх постачання з
російської федерації та білорусі, зачеплять не менш ніж 13 компаній
Європейського Союзу, Великобританії та США, — заявив президент Всеукраїнської
ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк. — Якщо Міністерство
охорони здоров’я позбавить реєстраційних свідоцтв їхні препарати, вони не
завозитимуться в Україну. Кожен четвертий лікарський засіб — близько 700
препаратів — може потрапити під заборону. Та чи зможуть українські
фармацевтичні компанії надати їм повноцінну заміну? — Почувши про прийняття цього закону, хворі на діабет захвилювалися, чи
отримуватимуть ліки, адже в цьому переліку є назви двох компаній із виробництва
інсулінів, — наголосила президент Міжнародної діабетичної асоціації України
Людмила Петренко. — Відомо, що вітчизняні виробники інсуліну можуть покрити
тільки 45 відсотків потреб України. Тож Асоціація звернулася до Президента Володимира Зеленського з проханням переглянути
дію деяких ухвалених змін до Закону України «Про лікарські засоби» і залишити
без змін список препаратів інсулінів виробництва тих зарубіжних виробників, які
відшкодовуються сьогодні за програмою «Доступні ліки». Очільниця Асоціації нагадала, що з такою ж ситуацією Україна стикалася 2002
року, коли 90 відсотків дорослого населення було переведено на вітчизняні
інсуліни, але не всі хворі за медичними показаннями змогли їх приймати. — Закон вдарить по наших пацієнтах, — упевнена Л. Петренко. — Ми направили
звернення до Міністерства охорони здоров’я, в якому просимо пояснити, як
вирішуватиметься проблема забезпечення інсулінами. Висловив на пресконференції своє занепокоєння щодо нових законодавчих
обмежень в умовах воєнного стану доктор медичних наук професор Інституту
кардіології імені М. Стражеска Юрій Сіренко. За його словами, кожен третій
дорослий громадянин має підвищений тиск (артеріальну гіпертензію), тобто це
мільйони людей. За сучасними протоколами перший крок лікування артеріальної гіпертензії
— це фіксована комбінація двох препаратів, другий крок — це три препарати в
одній таблетці. На жаль, більшість виробників таких фіксованих комбінацій
потрапляють у перелік компаній, які можуть підпасти під заборону. А замінити
препарати іншими — це погіршити ефективність лікування. Учасники пресконференції дійшли єдиного висновку: ухвалені зміни до закону
про лікарські засоби потрібно переглянути так, щоб від цього не постраждали
хворі не тільки на цукровий діабет, а й на інші тяжкі недуги. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Агроекспорт зростає ЧитатиЗА
інформацією Українського клубу аграрного бізнесу, впродовж червня Україна
експортувала 2,7 млн т сільгосппродукції — на 30% більше, ніж у травні.
Зернових продано 1,4 млн т (кукурудза — 86%, пшениця — 10%, ячмінь — 3%),
приріст — +23%; олійних — 642,5 тис. т (насіння соняшнику — 84%, сої — 14%,
ріпаку — 2%), приріст — 52%; олії — 298,5 тис. т (соняшникової — 94%, соєвої —
6%), приріст — 45%; макухи — 139,1 тис. т (соняшникової — 81%, соєвої — 19%),
приріст — 20%. Найзначніші темпи показало насіння соняшнику, яке раніше
практично все перероблялося тут на олію, котру продавали за кордон. Суттєво
змінилась географія експорту: до війни основними покупцями були Китай, Індія,
Нідерланди та Єгипет, а нині — Румунія, Польща, Болгарія, Туреччина.
Спрощено процедури реєстрації Читати1 ЛИПНЯ
парламент ухвалив зміни до Цивільного кодексу. Згідно з ними, на територіях, де
діє надзвичайний чи воєнний стан, родичам, батькам або законним представникам
особи дозволено подавати заяву про смерть чи народження до будь-якого суду
незалежно від місця проживання. До суду звертаються, коли народження або смерть
мали місце на тимчасово окупованій території і не були належним чином одразу
оформлені. Передбачається невідкладний розгляд таких справ, а ухвалене судом
рішення має бути негайно виконане. Заявників також звільнено від сплати
судового збору.
Десятки тисяч злочинів ЧитатиГЕНПРОКУРАТУРА
повідомила, що від 24 лютого зареєстровано 31 321 злочин, пов’язаний із війною.
20 940 із них — це злочини агресії та воєнні злочини, 10 381 — ті, що скоєні
проти національної безпеки. У магістральній справі проти росії фігурують 623
підозрювані — міністри, депутати, військове командування, посадовці, керівники
правоохоронних відомств, інші розпалювачі війни та пропагандисти рф.
Вкотре обіцяють подолати дефіцит ЧитатиГОЛОВА
парламентського енергетичного комітету А. Герус запевнив, що обмеження обсягу
купівлі пального водіями у липні вже не буде. З його слів, минулого місяця на
вітчизняний ринок надійшло 400 тисяч тонн дизелю і 200 тисяч бензину та
скрапленого газу, а відтак ситуація на заправках стабілізується. Зокрема, на
заході країни черг уже нема. При цьому влада закликає громадян економити
пальне.
Тепер «безвіз» ще й транспортний Читати29 ЧЕРВНЯ у
Ліоні (Франція) між Україною та ЄС було укладено угоду про лібералізацію
автомобільних перевезень. Згідно з нею, скасовується необхідність отримання
вітчизняними перевізниками дозволів для здійснення двосторонніх і транзитних
перевезень до держав Євросоюзу. Це дасть змогу уникнути зупинення експорту
нашої продукції через автомобільні пункти пропуску. Крім того, тепер українські
водійські посвідчення визнаватимуться в Європі. Термін угоди становить один рік
із можливістю продовження, на постійній основі вона почне діяти після
завершення всіх ратифікаційних процедур. Транспортний «безвіз» допоможе
пожвавити міжнародні перевезення, потреба у яких значно зросла після блокади
росією морських шляхів.
Повернулися додому ЧитатиДНЯМИ
відбувся найбільший із 24 лютого обмін полоненими. В Україну повернулися 144
наших військових. Із них 95 — захисники «Азовсталі», серед яких 43
військовослужбовці полку «Азов». Визволено 59 бійців Національної гвардії, 30 —
Військово-морських сил, 28 — Збройних сил, 17 — Державної прикордонної служби,
дев’ятеро — територіальної оборони, одного співробітника Національної поліції.
Більшість колишніх полонених мають тяжкі ушкодження: вогнепальні та осколкові
поранення, вибухові травми, опіки, переломи, ампутації кінцівок.
Жінки служитимуть лише за бажанням ЧитатиЦЕНТР
протидії дезінформації констатує збільшення неправдивих чуток про мобілізацію
після вторгнення рф. Одна з «улюблених» — влада наміряється масово призвати до
війська жінок і відправити їх просто на передову. Так от, як і раніше, це не
відповідає дійсності. Представниці прекрасної статі можуть служити у війську
тільки із власного бажання та за контрактом. Головний привід для поширення
таких чуток — взяття жінок певних професій (визначені в наказі Міноборони №313
від 11.10.2021 р.) на військовий облік, що має початися з 1 жовтня цього року.
Але цей процес не є мобілізацією. Утім, жінок, які перебувають на обліку за
військово-обліковими спеціальностями, все ж можуть мобілізувати, але тільки у
разі гострої нестачі спеціалістів, чого, як заявили в Міноборони, нині нема.
Харчів менше ЧитатиВІДПОВІДНО
до огляду продовольчої безпеки та політики від Київської школи економіки і
Мінагрополітики, індекс доступності продовольства (відношення середньої
зарплати до ціни продуктового кошика) до війни становив 12,4. Тобто на середню
зарплату можна було придбати кількість продуктових кошиків, еквівалентну запасу
на 12,4 місяця. Нині ж цей індекс становить 7,8. На ринку харчів відзначено
зростання цін і зменшення асортименту продукції. Вартість продуктового кошика у
травні була на 4,4% вищою, ніж наприкінці лютого.
|