Наші діти під прицілом окупантів

Олена КОЩЕНКО.

Фото Тімоті Фадека з відкритих джерел.

Від початку повномасштабного вторгнення росії 5 мільйонів неповнолітніх українців, а це дві третини всього дитячого населення країни (7,5 мільйона), стали біженцями. Ці відомості враховують більш ніж 2 мільйони дітей, що переїхали до сусідніх країн як біженці, та 2,5 мільйона тих, хто зараз є внутрішньо переміщеними особами в Україні. Тим часом від куль, ракет, осколків мін і снарядів в нас загинуло вже 369 неповнолітніх, іще майже тисяча дістала тяжкі поранення і каліцтва, а дві тисячі зникли безвісти… Ви тільки вдумайтеся в ці цифри. Це не просто статистика. Це людські, що найгірше — дитячі скалічені долі й життя. І, на превеликий жаль, названа кількість жертв не остаточна…

_{Нелюди. Країна-вбивця}

ЗА ДАНИМИ Офісу ювенального прокурора, найбільше дітей постраждало на Донеччині, а також у Харківській, Київській, Чернігівській, Луганській, Миколаївській, Херсонській та Запорізькій областях.

Так, у лютому на контрольно-пропускному пункті в Чорнобильську зону поблизу села Дитятки Київської області військовослужбовці рф розстріляли цивільний автомобіль, що зупинився на узбіччі. Загинули батько та його неповнолітній син.

У ході фіксації карних правопорушень, скоєних російськими катами на території смт Гостомель та міста Буча Київщини, було виявлено тіла дітлахів чотирьох і 10 років зі слідами жорстоких тілесних тортур, а також обгоріле тіло 17-річного хлопця.

Відомо й про загибель 39 неповнолітніх у місті Маріуполь Донецької області через невибіркові обстріли житлових кварталів військовими рф.

13 червня в місті Лисичанськ, що у Сєверодонецькому районі Луганщини, внаслідок ворожого обстрілу загинув хлопчик 2016 року народження. Він мешкав на вулиці з такою, здавалося б, проросійською і милою серцю окупантів назвою — Московській. Виходить, і ця шестирічна дитина з вулиці Московської також лютий ворог для російської федерації.

14 липня у результаті масованого удару ракетами «Калібр» по центру Вінниці загинуло троє дітей і 23 дорослих.

На сьогодні в наших медзакладах перебувають дві сотні неповнолітніх поранених. За життя багатьох із них лікарі борються вже тривалий час. Зокрема, внаслідок ракетного удару, завданого російськими військовими у ніч проти 12 червня по Чорт-кову на Тернопільщині, до лікарні з тяжкими пораненнями доправили 12-річну дівчинку. Вона із Харкова і виїхала на Тернопільщину, аби врятуватися від армії недолюдків.

Великого світового розголосу набула й історія 13-річного українського хлопця Святослава, мешканця околиці Лисичанська, який потрапив під обстріл окупаційних військ поблизу своєї хати. Чотирисантиметровий осколок ворожого снаряда влучив йому в шию над правою ключицею, пройшов крізь усю легеню і зупинивсь у її нижній частині. У Бахмуті не було належного обладнання для такого складного оперативного втручання. Тому хлопця до ранку протримали в реанімації, а затим евакуаційним медичним поїздом у вагоні-реанімації доставили до Львова, де майже місяць у лікарні Святого Миколая хірурги і реаніматологи боролися за життя підлітка. І таки змогли врятувати його. Нині Святослав уже видужує. Каже, що дуже чекає моменту, коли лікарі дозволять йому ганяти на велосипеді. Мама хлопчика безмежно вдячна медикам за порятунок дитини. В їхній сім’ї троє синів, Святослав — найменший. А його 28-річний старший брат, який проживав у Боярці на Київщині, досі вважається зниклим безвісти.

На цьому тлі особливого цинізму набувають заяви російського керівництва про те, що армія рф не атакує цивільних об’єктів.

_{Не евакуація, а депортація}

ТИМ ЧАСОМ не можна не згадати про ще один страшний злочин окупаційних військ проти українських дітей — примусову депортацію їх із захоплених територій до росії з метою «денацифікації населення України». Самі ж росіяни називають депортацію наших дітей евакуацією. Хоча норми міжнародного права кваліфікують такі дії нелюдів як злочин проти людяності.

Від початку повномасштабної війни примусово вивезено понад 250 тисяч українських дітей до росії, білорусі або на тимчасово окуповані території Донецької та Луганської областей. При цьому станом на початок липня лише з інтернатів та дитячих будинків окупованих частин Луганщини і Донеччини до рф депортовано понад 2 тисячі дітей-сиріт, дітей без статусу і дітей, позбавлених батьківського піклування. Як наголосила Уповноважена президента з прав дитини та дитячої реабілітації Дарія Герасимчук, такі дії росіян є незаконними і забороненими Женевською конвенцією та міжнародним правом.

За даними української розвідки, на території рф депортованих українців поселяють переважно в економічно депресивних глибинних областях, де наші співвітчизники заздалегідь приречені на злиденне безпросвітне існування. Якщо це сім’ї з дітьми, то їм зазвичай дають прихисток в абияк облаштованих пунктах тимчасового перебування, а якщо це діти без супроводу дорослих, то їх відразу поселяють у місцеві сиротинці. Приймають «денацифікованих українців» в основному Бурятія, Якутія, Забайкальський, Камчатський, Приморський, Хабаровський краї, Амурська, Магаданська, Сахалінська, Єврейська автономна області та Чукотський автономний округ.

Втім, в особливо скрутному становищі нині перебувають неповнолітні українці, депортовані у статусі сиріт. Вони найбільш безправні заручники ситуації. За повернення додому таких украдених росією діток нині також точиться боротьба на дипломатичних і міжнародних правозахисних фронтах. Проте росіяни не наміряються повертати незаконно депортованих, за рахунок яких вони прагнуть розв’язати власні демографічні проблеми, неабияк поглиблені втратами у загарбницькій війні, розв’язаній проти України. Для чого навіть в екстреному порядку взялися спрощувати законодавство щодо всиновлення.

Зокрема, президент рф уже підписав указ про спрощену систему надання російського громадянства дітям-сиротам з України і територій, контрольованих незаконними угрупованнями «ДНР» і «ЛНР». Ці норми поширюються також на дітей, позбавлених батьківської опіки, та недієздатних людей. «Своїм указом владімір путін фактично узаконив викрадення дітей з території України», — йдеться в заяві нашого МЗС. Діти, які вже «готові» до усиновлення, за даними України, раніше перебували на окупованих територіях ОРДЛО. Інформація про них відсутня у вітчизняних реєстрах з 2014 року. Варто зазначити, що Верховна Рада України звернулася до Організації Об’єднаних Націй стосовно неприпустимості усиновлення викрадених українських дітей російськими сім’ями.

_{Замість післямови}

УКРАЇНСЬКА влада на всіх рівнях привертає увагу світової спільноти до цих жахливих подій. Крок за кроком право­охоронні органи, ювенальні прокурори фіксують факти скоєння воєнних злочинів проти дітей та збирають доказову базу з метою подальшого притягнення винних до кримінальної відповідальності. Анонсовано, що вже найближчим часом з’явиться інформаційний портал, на якому буде зібрана вся інформація стосовно дітей: загиблі, поранені; ті, що перебувають у розшуку. Буде можливість подати заяву на порталі про факт депортації дитини або надати відомості про місцезнаходження викрадених неповнолітніх. Хочеться вірити, це допоможе швидше збирати дані та повертати наших дітей на Батьківщину. Адже поки що вдалося повернути лише 44 неповнолітні.

Скільки ще горя принесуть посланці рашистського оркостану, скільки дитячих душ погублять? «Саме такі факти тепер визначатимуть сприйняття росії у світі. Не Петро І, не Лев Толстой, а діти — поранені та вбиті російськими ударами», — заявив Президент Володимир Зеленський. Нагадаю: керівник рф володимир путін раніше провів паралель між завоюваннями Петра І і вторгненням росії в Україну, порівнявши військові кампанії Петра I із завданням, яке, на його думку, зараз постало перед москвою.

Нашим воїнам залишається одне — захищати рідну землю і мститися за безневинні жертви цієї нав’язаної кремлем нашому народові війни, за кожну розірвану горем материнську душу. І водночас боротися за живих — за мирне майбутнє своїх дітей, власний дім, рідну країну до повної перемоги над агресором.

За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, щодня в Україні гинуть двоє дітей і четверо зазнають поранень — здебільшого внаслідок вогневих атак із застосуванням вибухової зброї у населених пунктах.