|
Версія для друку На головну Криницю копати — наче долю дарувати Віктор ЗЕЛЕНЮК. Вінницька область. У
копача криниць зі Степанків Могилів-Подільського району Василя Гуляка є два дні
народження. Перший — 28 лютого 1941 року, а другий… ТОГО дня він
мав закінчити роботу в селі Лісове сусіднього Барського району. Зранку зробив
усе, як завжди, — перевірив надійність троса і з молитвою «пірнув» у безодню —
до живої води… Та один із помічників не закріпив як слід карабін за дужку бадді
і вона полетіла вниз. На щастя, зачепила лише ніс. — Витягнули
мене, сяк-так обмили і завезли в Копайгородську лікарню, — згадує Василь
Давидович. — Там і досі працює мій рятівник — талановитий хірург Вадим
Костянтинович Попов. Він і пришив мені відбитого носа. Навіть швів не видно,
тільки нюх втратив. Та головне — живу… Після цього випадку я ще викопав добру
сотню криниць, загалом же — понад пів тисячі. Точного їх
обліку майстер ніколи не вів — цим спочатку займалася його дружина Анастасія
Павлівна, світла їй пам’ять. Нарахувала десь три сотні, потім збилась і все
просила: «Виходь, чоловіче, з-під землі, здоров’я побережи…». На знак згоди
Василь Давидович кивав головою, а як тільки черговий прохач з’являвся на
подвір’ї, то відмовити не міг… Першу
криницю Василь Гуляк викопав 1964 року коло своєї з мамою хати. Дуже хотілося,
щоб ненька не носила здалеку воду на коромислі. Батька не пам’ятав, він на
війні загинув, а мама весь вік вдовувала. Поголос, що Маріїн син вміє «добувати
воду», миттєво розлетівся Степанками. До нього почали йти односельці, просили
викопати і їм колодязь… Хата Василя
Гуляка стоїть у Степанках на початку вулиці Квітневої. По сусідству живе його
партнер по колодязній справі Василь Антонович Луцик. Обидва
Василі дуже шановані у селі люди. Їх запрошували копати колодязі і в інші
області — Хмельницьку, Черкаську, Чернівецьку, Житомирську, але найбільш
пам’ятна робота залишилась у Моринцях — батьківщині Тараса Шевченка. Там тепер
теж п’ють воду із криниць подільських майстрів. Та не лише
криницями заробляли на хліб Василь Гуляк та Василь Луцик. За фахом вони
механізатори. Але за яку роботу не бралися, все у них до ладу виходило. Василь
Давидович ще й професійний пасічник — 12 років завідував пасікою Івашковецького
лісництва. Тепер вдома доглядає 40 бджолосімей. Колись
знавців колодязної справи було небагато, а тепер і поготів. Степанкам
пощастило, що тут живуть люди такої рідкісної професії. Від батька перейняли
науку сини Василя Луцика — Сергій та Валерій, а також односельці Володимир
Слободянюк, Микола Ткаченко та Микола Стаханков. Василь Антонович сподівається,
що їхню родову естафету копачів криниць підхоплять онуки Іван та Антон. — Кожна
криниця, — пояснює Василь Давидович, — неповторна. Зі своєю оповідкою та
історією. Були неглибокі — на кілька кругів, а були й такі, з дна яких ледь
світла цятка угорі виднілася. У Попівцях за п’ять днів викопав свою найглибшу
32-метрову криницю. Думав, не подужаю — як навмисно, все разом зібралося у ній
— і твердий ґрунт, і каміння, і пливун. Копати
колодязь не кожен візьметься. Це ремесло сильних і витривалих людей. Хтось
підрахував: пройти 10 метрів углиб — це що накидати повнісінький кузов
потужного КрАЗа землі в екстремальних умовах. Буває, круги
колодязні засмоктує пливун чи обвал трапляється, тоді самому майстру треба
стерегтися — вся надія на тих, хто зверху і може в останню мить вихопити із
земляного полону. — Та
найбільше ми боялися нестачі кисню, — додає Василь Луцик. — Копаєш, копаєш, і
раптом затинає дихання. Так підступно діє ґрунтовий газ без запаху. Пристосувалися
подавати кисень у криницю побутовим пилососом або компресором, залежно від
глибини… За сезон, із
весни до пізньої осені, по 20-25 криниць викопували Василь Гуляк та Василь
Луцик. Бувало, що й узимку копали, коли морозів не було. Але найкраще копати
восени, не так спекотно і земля податливіша. — Сотні
криниць викопали, Василю Антоновичу, важко навіть уявити! Невже жодного разу
хоч якого скарбу не знайшли? — Ні, нічого
вартого не попадало… Всі роки один і той самий скарб знаходили — воду. Люди п’ють
з наших криниць її, чисту та смачну, і згадують добрим словом. А це за всякий
скарб найцінніше! На
фото автора: Василь Луцик та Василь Гуляк. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
«I на оновленій землі...» ЧитатиЗБРОЙНІ сили України визволили від
окупантів 1060 населених пунктів. Багато з них зазнали значних руйнувань через
бойові дії та потребують відновлення. Допомога в цьому буде надана з-за
кордону, запевнив Президент України Володимир Зеленський у своєму відеозверненні
за підсумками 6 серпня. «Один із найвідповідальніших напрямків на серпень і
вересень — це реалізація нашого Плану швидкого відновлення. Те, що необхідно
зробити на звільненій від ворога території, щоб дати людям умови для
нормального життя і підготуватися до осінньо-зимового сезону». Зеленський
повідав також, що в рамках цього плану першою об’єкти для відновлення вибрала
Естонія. Естонський народ узяв шефство над Житомирською областю, що постраждала
від російських ракетних ударів. Українські дипломати також працюють з урядами
та компаніями по всьому світу, аби узгодити з ними відновлення найбільш
постраждалих од війни областей.
Прощання з Героєм України ЧитатиМИНУЛОЇ п’ятниці у Києві попрощались з
українським бізнесменом, власником найбільшої в Україні зерноторгової компанії
«Нібулон» Героєм України Олексієм Вадатурським. Відомий у Європі та світі
підприємець, а також його дружина загинули у ніч проти 31 липня, коли ракета
російських окупантів влучила в їхній будинок у Миколаєві. Через щоденні
обстріли міста корабелів церемонія прощання відбулась у столиці у
Володимирському соборі. Поховали подружжя в рідному Миколаєві. Олексій
Опанасович ніколи не афішував своєї безкорисливої допомоги армії, постійно
підтримував ЗСУ — чи то з ремонтом двигунів для танків, чи з соляркою для
військової техніки. На початку російської агресії компанія «Нібулон» надала
свої баржі, аби загородити ворогові вхід до акваторії Миколаївського морпорту.
Нова державна відзнака — «За оборону України» ЧитатиПРЕЗИДЕНТ України Володимир Зеленський
підписав Указ №559/2022, яким встановлюється нова відзнака для
військовослужбовців та цивільних осіб «За оборону України». Документ
опубліковано на сайті Президента України. Відзначається, що цю нагороду
вручатимуть не тільки військовослужбовцям, а й цивільним особам, які зробили
вагомий внесок у зміцнення оборони України, а також волонтерам та іншим особам,
що відзначилися, зокрема іноземним громадянам. Від початку повномасштабного
збройного вторгнення російських окупантів на територію України 23 тисячі наших
військовослужбовців були відзначені державними нагородами. При цьому 3,5 тисячі
воїнів удостоїлись нагороди посмертно.
Жнива йдуть за графіком ЧитатиСІЛЬГОСПВИРОБНИКИ 11 областей
України повністю завершили обмолот гороху, а Одещини і Миколаївщини — збирання
пшениці, повідомили у Мінагрополітики. В Одеській області намолочено 2,5 млн
тонн збіжжя, у Дніпропетровській — 2 млн тонн. Аграрії Вінниччини та
Миколаївщини зібрали по 1,6 млн тонн зерна, Кіровоградщина намолотила 1,4 млн
тонн, Хмельниччина і Черкащина — понад 1 млн тонн зерна кожна. Озимий ріпак
впорано на площі 929 тис. га (79%), покладено в засіки 2,5 млн тонн збіжжя за
врожайності 26,8 ц/га. Найвища врожайність зернових та зернобобових культур в
аграріїв Івано-Франківщини — 61,2 ц/га.
Нива виявилася щедрішою, ніж передбачали ЧитатиПРОГНОЗ урожаю зернових та олійних культур
в Україні поточного сезону поліпшено орієнтовно на 5-7 млн тонн — із 60 млн
тонн до 65-67 млн. Про це повідомляється на сайті урядового порталу. Про
зростання прогнозу врожаю заявив міністр аграрної політики і продовольства
Микола Сольський. Водночас Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що в умовах
російського воєнного вторгнення в нас уже зібрано 12 млн тонн зерна нового
врожаю із загальної площі 3,5 млн га.
Приватизація мала — користь велика ЧитатиПРО ЦЕ сказав Прем’єр-міністр Денис Шмигаль
під час селекторної наради з керівниками областей. За словами очільника
Кабміну, «мала приватизація, особливо в регіонах, де люди в селах і містечках
знають об’єкти, які роками стоять і неефективно використовуються, покликана
дати можливість викупити ці приміщення за справедливу ціну та розпочати
роботу». Приватизація також дасть змогу розширити виробництво для аграріїв. У
Міністерстві економіки повідомили, що на початку вересня, згідно з графіком,
будуть оголошені аукціони на елеваторні потужності, а також комбінати
хлібопродуктів.
Уряд думає про зиму. Щодня! Читати«РОБОТА з підготовки триває щоденна.
Стан готовності до опалювального сезону — майже 60%. Стан готовності житлових
будинків до опалювального сезону — 56%, мереж — 57%, об’єктів теплопостачання —
58%», — поінформував на засіданні Кабміну минулої п’ятниці його глава Денис
Шмигаль. За його словами, вже 141 об’єкт теплопостачання відремонтований, а дві
ТЕЦ, які зазнали пошкоджень від обстрілів, відновлені. Крім того, Прем’єр
зазначив, що створюється резервний запас обладнання на випадок пошкодження
інфраструктури в опалювальний сезон, на що виділено 1,4 млрд грн.
Ціни на овочі диктуватиме врожай ЧитатиЕКОНОМІСТ Олексій Кущ вважає, що до зими в
Україні очікується дефіцит овочів та фруктів. Крім того, ціни на них суттєво
зростуть. Про це він сказав в ефірі телемарафону. Також додав, що взимку
Україні доведеться переходити на тепличне виробництво літніх овочів, проте вже
зараз зрозуміло, що проблеми в галузі будуть. Кущ пояснив, що це пов’язано з
дефіцитом газу, який використовується для опалення теплиць. Зазначимо, раніше
інший експерт, аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин,
запевнила, що овочів та фруктів в Україні не бракуватиме.
|