Наша пошта

Або саботаж, або байдужість

Микола ЮРЧИШИН.

ЩОЙНО до редакції зателефонувала киянка Тетяна Сергіївна Трофімова, що проживає у Святошинському районі столиці, та подякувала за правдиву й змістовну газету. Заодно висловила побажання, аби зв’язківці з інших областей України рівнялися на поштових працівників 194-го відділення зв’язку м. Києва. Починаючи із 7 травня (першого воєнного випуску «СВ») і по сьогоднішнє число їй регулярно, без будь-яких перебоїв, доставляють улюблену «Селяночку».

Ми вже пораділи, що бодай у стольному Києві налагодили вчасну доставку періодики. Та даремно. Киянці Лідії Федорівні Кирій, що проживає на вулиці Полковій, із 78-го відділення поштового зв’язку в липні не доставили «Сільських вістей» за 5-те липня. Лише після втручання редакції жінці вручили недо-одержаний номер і нині регулярно приносять газету.

Таке ж саме трапилось і з Миколою Олександровичем Лисенком. Його обслуговує 148-ме відділення поштового зв’язку м. Києва. Він також недоодержав деяких номерів «СВ» за липень. Довелося втручатися редакції. Нині М. Лисенко повідомив, що всі номери йому повернули, крім 25-го за 19 липня, і тепер газету доставляють регулярно.

Добряче пограли на нервах у 6-му поштовому відділенні зв’язку Черкас нашій давній передплатниці Валентині Федосіївні Запорожець, котра захотіла передплатити «Сільські вісті» на чотири місяці з вересня. Сказали, що такої газети нема в каталозі. Та коли жінка попередила, що зараз зателефонує до редакції і поскаржиться, їй одразу ж оформили передплату.

Що це? Саботаж чи звичайнісінька байдужість, безвідповідальне ставлення до своїх обов’язків?

А ось іще один кричущий сигнал. «Я пересуваюся на милицях, — мало не плаче у слухавку багаторічна передплатниця «СВ» Тетяна Степанівна Ноздренко із Кропивницького. — Хотіла передплатити улюблену «Селяночку» на п’ять місяців за індексом 61019, але у 7-му поштовому відділенні зв’язку мені відмовили, посилаючись на те, що такого видання нема у каталозі.

Нещодавно прийшла туди вдруге, просила оформити передплату на чотири місяці, тобто з вересня. Однак знову дістала відмову. Що це за порядки у вас такі, пане Смілянський? Наведіть врешті-решт лад у своєму відомстві! — просить-вимагає жінка. — Хто дозволив позбавляти людей доступу до інформації?»

Скаржиться на поштарів Володимир Михайлович Коломієць із Вікторівки Обухівського району Київщини. За 5-те і 12 липня «СВ» йому доставили вчасно. А от номери 25-й і 26-й за 19-те і 26-те числа десь загубилися в дорозі.

Не добирає гнівних слів на адресу керівництва Укрпошти Людмила Іванівна Тертишна із Сергіївки Нікопольського району Дніпропетровщини. Вона передплатила «СВ» на друге півріччя, але жодного номера досі не одержала. Їздив її син у Томаківку (донедавна їхній районний центр), де передплачував газету, показав квитанцію, поштарі пообіцяли розібратись, але хура, як кажуть, і нині там.

Такі ж само проблеми спіткали і Миколу Миколайовича Поляха із Нового Мерчика Богодухівського району Харківщини, котрий також передплатив нашу газету на друге півріччя та, на жаль, йому за липень не доставили жодного номера. Принесли лише 27-й за 2 серпня. А ось Анатолій Іванович Дармороз із Чорної Кам’янець-Подільського району Хмельниччини у другому півріччі не одержав жодного номера, хоча газету передплатив вчасно до кінця року ще на початку червня. Скільки так можна знущатися з передплатників?