|
|
|||||||
|
||||||||
|
||||||||
|
Версія для друку На головну
Незламні духом Олена БЕГМА. «МИ українці: честь і слава незламним!» — такою буде тема першого уроку в новому навчальному році в українських школах. Разом з учителями його проведуть військовослужбовці-земляки, яким випало боронити Батьківщину від рашистів на фронті починаючи з 2014-го і до сьогодні. …Уже пів року ми живемо в умовах найжорстокішої в Європі війни після Другої світової, яку розв’язала проти нас росія. Для нашої країни вона стала народною війною за суверенітет та цивілізаційний вибір. Кожний українець має свою історію боротьби, що у сукупності складають нашу спільну історію спротиву. А для дітей ця історія опору ще й має добре знайомі й упізнавані обличчя, адже в Україні не знайдеться бодай найменшого села, яке б не відправило до війська своїх захисників. I після 30 червня можуть бути уроки У ВОЄННИХ умовах новий навчальний рік може виявитися непередбачуваним для учасників освітнього процесу. У зв’язку з цим внесено ряд змін у законодавство. Так, на період воєнного стану призупиняється дія положення про тривалість освітнього процесу. 2022/2023 навчальний рік може тривати більше або менше 175 днів: усе залежатиме від ситуації в регіонах. При цьому розклад занять визначатиметься самим закладом з урахуванням навчального часу на проведення державної підсумкової атестації, учнівської практики, додаткових консультацій для усунення прогалин у навчанні тощо. Окрім того, педагогічною радою освітнього закладу визначаються також тривалість навчального тижня (п’ять чи шість днів), занять і відпочинку. За партами чи «дистанційка» МІНОСВІТИ заздалегідь затвердило різні варіанти проведення занять у школах, залежно від умов війни. Отже, опановувати програму можна буде дистанційно, офлайн (відвідуючи школи), або ж можливий змішаний формат, коли частина уроків відбуватиметься онлайн, а решта — офлайн. За даними МОН, із загалом 12,8 тисячі шкіл України очна форма навчання (неодмінною її умовою є наявність укриття) 1 вересня має розпочатись у трьох тисячах закладів, дистанційна — у майже 5,7 тисячі, а змішана — у чотирьох тисячах. На сьогодні найвищі показники готовності до освітнього процесу в очній формі — у школах Львівської області (83%), Чернівецької (78%) і в Києві (68%). У регіонах бракує безпечних укриттів. Найгірше забезпечені ними заклади освіти Миколаївщини, де захисні споруди мають лише 16% шкіл. У шести областях — Донецькій, Запорізькій, Луганській, Одеській, Харківській та Херсонській — очного навчання не буде. А в 17 областях школи функціонуватимуть у всіх формах. Організація освітнього процесу може змінюватися залежно від ситуації з безпекою в населеному пункті. Зміни у шкільній програмі В УКРАЇНІ оновили зміст навчальної програми із восьми предметів. Відтепер на уроках новітньої історії буде окремий блок про російсько-українську війну з 2014 року. Школярі вивчатимуть терміни «рускій мір», «рашизм», «політика зросійщення», «колабораціонізм» тощо. На заняттях із захисту Вітчизни навчатимуть, як поводитись із міною. Учні старших класів проходитимуть посилений курс вогневої підготовки. До курсу з основ здоров’я внесено тему, як діяти під час обстрілів і бомбардувань, як облаштувати укриття, а також як упоратись із панікою. Програму з основ правознавства розширено вивченням питань, пов’язаних із правами людини у російсько-українській війні, та інформацією про міжнародне гуманітарне право. У старшій школі з програми зарубіжної літератури видалили твори майже всіх російських письменників. Водночас праці літераторів, які писали російською мовою, але життя і творчість яких були тісно пов’язані з Україною, залишать. Це стосується творів Гоголя, Короленка, Булгакова («Собаче серце»). Натомість вивчатимуть твори Жана де Лафонтена, О’Генрі, Анни Ґавальди, Ульфа Старка, Джона Бойна та інших. Учителів вистачає, але... ВІД ПОЧАТКУ воєнних дій за кордон виїхали 22,5 тисячі вчителів, багато з яких досі не повернулися додому. Проте це не стане на заваді організації освітнього процесу в Україні. «На сьогодні педагогів у країні вистачає, враховуючи те, що в нас 1300 шкіл в окупації, але при цьому відбувся дуже сильний переселенський рух між сходом і заходом. Також чимало учителів стали переселенцями на безпечніших територіях України, і там їх теж задіяно, адже побільшало і дітей переселенців», — заявив міністр освіти Сергій Шкарлет. Однак проблема у підготовці педкадрів для країни давно жевріє. Дуже малий відсоток здобувачів вищої освіти державним коштом за спеціальністю «вчитель» надалі обирає саме цю професію: лише кожний шостий (якщо не сьомий) випускник педвишу. Водночас за останнє десятиліття народним коштом було підготовлено у п’ять разів більше вчителів-предметників, ніж є вакансій в українських школах. Виходить, більшість абітурієнтів обирають педагогічну спеціальність тому, що не визначилися з майбутньою професією, або роблять це просто для одержання диплома про вищу освіту. Навчання за кордоном ЗА ДАНИМИ генерального директорату Єврокомісії з міграції і внутрішніх справ, у національні шкільні системи країн Європейського Союзу було інтегровано щонайменше пів мільйона українських дітей. І якраз напередодні 1 вересня чимало їхніх сімей постали перед великою проблемою. Єврокомісарка з питань внутрішніх справ Ілва Йоганссон повідомила, що діти-іноземці, чиї родини дістали тимчасовий захист у ЄС, зокрема у Норвегії, Австрії, Німеччині, Словаччині, з початком навчального року мають іти до школи в країні перебування. Такий обов’язок дітей-іноземців визначено законодавством цих країн. Інакше їхні родини муситимуть повернутися додому, або ж їх буде позбавлено грошових виплат у країні Євросоюзу. Тим часом більшість наших учнів та їхні батьки, які перебувають за кордоном, бажають продовжувати навчання у вітчизняних закладах освіти, що працюють у дистанційному форматі. Так, діти, які вимушені були змінити місце навчання і проживання, можуть продовжити вчитись екстерном у Міжнародній українській школі Міністерства освіти і науки та здобути документ про освіту державного зразка. «Заява Йоганссон доволі жорстка і змушує нас замислитися, чи дозволяє та освіта, яку отримують за кордоном наші діти, підтримувати контакт із Україною. Адже здебільшого в європейських школах не вивчають української історії, мови, літератури», — заявив освітній омбудсмен Сергій Горбачов. Без мови окупанта У ПРИЙДЕШНЬОМУ навчальному році в школах Києва більше не вивчатимуть як предмет російську мову, котра стала інструментом війни, агресії та антиукраїнської пропаганди. А також не викладатимуть нею. Таку заяву поширив столичний департамент освіти і науки КМДА. І столиця не перша так учинила. У низці регіонів виконкоми територіальних громад уже ухвалили рішення відмовитись від будь-якого вивчення російської мови та викладання мовою російських окупантів у комунальних загальноосвітніх закладах. У переліку міста Житомир, Миколаїв, Хмельницький та інші. А громадські заклади Львова зобов’язали послуговуватися лише українською мовою. Коментуючи ухвали територіальних громад, омбудсмен з питань освіти Сергій Горбачов зазначив, що прямої заборони на вивчення російської в Україні нема. Тому етнічні росіяни можуть вивчати свою мову в школах, наприклад, факультативно. Або ще деінде. Законодавство гарантує людям, які належать до національних меншин України (а так і є: росіяни — ніяка не «титульна нація» в Україні), право на навчання в комунальних закладах освіти мовою відповідної національної меншини поряд із державною. Версія для друку На головну |
Півострів заживе гідним життямЧитатиООН танцює під балалайку?ЧитатиСкільки газу у підземних сховищахЧитатиНаші атомники — героїЧитатиКров російська — мов водицяЧитатиУрядові «лісозаготівлі» під час війниЧитати |