Архів
Вівторок,
13 вересня 2022 року

№ 33 (19977)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарНаша пошта
  Версія для друку          На головну
  • З літопису воєнних днів

На чужий коровай очей не поривай

Микола НЕЧИПОРЕНКО.

Дніпропетровська область.

Бентежні й зворушливі неповторні ранкові миті, коли аграрії виводять комбайни на перші зажинки. Здавалося б, Анатолію Гергелю, бувалому в бувальцях фермеру, власникові ПП «АВІ» з Дніпропетровщини, хвилюватися не пасує, та де там — і цього року ледве стримував приємні емоції, заїжджаючи на рідне поле. Аж раптом навперейми комбайну вилетіли дві прудкі іномарки. З них вистрибнуло кілька хвацьких молодиків, які кинулися мало не під жниварку і щосили заволали: «Стій! Куди прешся?!»

СЛІДОМ примчала заступник сільського голови Нивотрудівської громади Тетяна Сєннікова. Аби не лише підтвердити, що так-так, хто б цю пшеницю не виростив, тепер її передано підприємству «Стронг-інвест», а ще й нагнати страху на фермера. Оскільки відібрано в нього 48 гектарів виплеканого збіжжя рішенням не абикого, а самої військової адміністрації.

У чому ж річ? Щоб відповісти на це запитання, нагадаємо опублікований у номері від 28 червня ц. р. матеріал «Ще й військова адміністрація на наші голови». В ньому йшлося про створення кілька місяців тому в Нивотрудівській ОТГ військової адміністрації. Зайнялася вона не облаштуванням блокпостів навколо населених пунктів, а видала несподіваний наказ «Про припинення чинності акта на право постійного користування ПП «АВІ» земельною ділянкою площею 48,1 га». На основі цього документа нібито «безгоспну» ниву з достигаючою пшеницею було передано компанії «Стронг-інвест», яка входить до складу холдингу KSG-Agro відомого тут земельного магната Сергія Касьянова.

Причому як тільки власник Анатолій Гергель здійняв хвилю справедливого обурення, заходилися стверджувати, начебто йому ніхто землі не виділяв. Ця історія бере початок ще понад тридцять років тому. Тоді Нива Трудова перебувала в межах Апостолівського району. Нині ж вона в об’єднаному Криворізькому. В Нивотрудівській військовій адміністрації хтось зненацька виявив, нібито свого часу ніякою сесією Апостолівської райради землю Гергелю не виділяли. І це попри те, що Анатолій Іванович надав оригінали всіх документів, за якими отримував ділянку для приватного господарства. Ні, вперто заперечували йому, протоколу такої сесії не існує, і крапка.

Та Анатолія Гергеля почули в Дніпрі. Глава ОВА Валентин Резніченко скасував наказ про створення в Ниві Трудовій військової адміністрації за непотрібністю. Це значить, що втратили чинність і всі накази, котрі встиг підписати «головнокомандувач» Андрій Ровнов. Сьогодні з’ясувалося, що було їх небагато: одним у фермера вгіддя вилучили, а другим земельному магнатові Касьянову передали. Так що версія «Сільських вістей», висловлена у публікації за 28 червня ц. р., дістала своє підтвердження: військова адміністрація в Ниві Трудовій займалася виключно підступними земельними оборудками.

Здавалося б, афери після цього мали припинитися. Проте через місяць стався інцидент, описаний на початку цієї статті. Фермер не розгубивсь і викликав поліцію. Наряд не забарився прибути. Одначе з’ясовувати конфлікт «без відриву від поля» навідріз відмовився, затребувавши від усіх сторін їхати «розбиратися» за 20 із гаком кілометрів в Апостолівське відділення. А там заступник начальника Микола Пилипчук та заступниця сільського голови Нивотрудівської ОТГ Тетяна Сєннікова почали вмовляти Гергеля припинити свій «нерозумний» опір.

— Мені пообіцяли не заважати косити свою ж пшеницю, — розповідає Анатолій Іванович, — але за однієї умови: неодмінно мушу намолочене зерно пропускати через вагову компанії «Стронг-інвест». Дані про загальний тоннаж зібраного негайно передати — вгадаєте куди? У поліцію! А після цього вези на власний склад, от лише без права самому розпоряджатися врожаєм.

Хитромудра пропозиція, згодні? Анатолій Гергель на таку «змову» не пішов. І правильно вчинив. Тут варто нагадати, що фермер не єдиний у громаді, хто постраждав від загарбницьких апетитів. У згаданій попередній публікації йшлось і про власника СФГ «Калаур» Володимира Калаура із сусіднього села Новоукраїнське, який тридцять років обробляє 45 гектарів. Ще під час посівної прийшов до фермера юрист «від сільради» Віталій Скубенко і порадив йому укласти «мирову» — добровільно передати землю на користь «Стронг-інвесту», позаяк надання спершу 22,5, потім 22,4 га — діло давнє і довести сьогодні його законність може і не вийти. Голова Нивотрудівської громади Ірина Пелецька пояснила «застережливіше»: мовляв, землю в Калаура відбираємо «у зв’язку з воєнним станом».

Залагодити бучу вдалося лиш тому, що голова обласного осередку Асоціації фермерів та приватних землевласників України Анатолій Гайворонський відрядив на підмогу побратимові юристку Надію Чухраєву. Та не минуло й місяця, як із Калауром сталося те, що й із Гергелем. Але як тугим жмутом паперів не тицяла межи очі «повпред» «Стронг-інвесту» — жіночка, котра назвалася Оксаною, фермер оперував значно вагомішими аргументами. Викликаному місцевому шерифу нічого не лишалось, як урешті-решт стати на бік фермера. Отож останньому «дозволили» почати косовицю вирощеного ним ячменю.

Обидва інциденти далі вирішувалися в сесійній залі сільради. На розгляд депутатів подали насамперед ситуацію з Калауром. Вона нібито і на його користь, але наче іще надвоє баба ворожила. Так, сумнозвісний наказ короткочасного «військового комісара» Андрія Ровнова — як приший білими нитками коневі хвіст. Та й рішення адміністрації не належать до документообігу громади. Проте, як повідомила Ірина Пелецька, сільрада подала позов до суду про визнання недійсними документів, якими земельні ділянки свого часу надавались у власність ФГ «Калаур». Справа розглядається в обласному Господарському суді.

Виходить, сама сільрада аж горить бажанням вилучити у Володимира Калаура землю. Бо ж інакше не бралася б «сприяти» ТОВ «Стронг-інвест», а точніше, бути в нього на побігеньках, оскільки без рішення суду — якого, повторюємо, нема, це кримінал. Юристка Надія Чухраєва закликала депутатів сільради не підставляти себе навіть «ненароком» під досить серйозну відповідальність. Депутати зажадали від фермера всі докази, що одержав обидві земельні ділянки без порушень чинного на ті часи законодавства. Однак не лише це хвилювало їх, а і те, як розпоряджається аграрій землею, чим допомагає громаді та решта важливих для селян питань. Калаур чітко і ясно відповів на всі.

— Є такий термін — неприйнятність до розгляду, — підвів риску голова депутатської земельної комісії Володимир Мудрак. — У нас немає претензій до фермера, які дозволяли б не на його користь вирішувати питання. Отож знімаємо з розгляду.

Пропозицію підтримали одноголосно. Хочеться вірити, що на цьому тепер і зупиняться. Втім, мусимо сказати, що залишаються сумніви. Бо Ірина Пелецька нагадала: «Слід зачекати на рішення Господарського суду».

На сесію винесли й пропозицію таки позбавити земельної ділянки ПП «АВІ» на чолі з Анатолієм Гергелем. Обговорення виявилося навіть більш емоційним. Депутати зажадали побачити Анатолія Івановича, бо ж він за межами свого села нібито рідко з’являється. Це по-перше. А по-друге, за інформацією Ірини Пелецької, законність одержання Гергелем землі перевіряє СБУ. Що ж, мовила на це юристка Надія Чухраєва, хай служба вивчає стільки, скільки їй треба, а вона вже вникнула у справу до останніх подробиць і ніякого гріха за фермером не знайшла. Після того як Гергель повідомив, що його 48 гектарів, крім членів родини, обробляють ще троє найманих працівників і всі одержують пристойні зарплати, тон у депутатів почав змінюватися. Запитали у фермера, як він сприймає факт, що земельні нюанси винесено на сесію. Анатолій Іванович сказав як відрізав: «Явне продовження рекету, мета якого — зведення нанівець фермерського руху».

Ось тут депутати збагнули, що не тим шляхом крокує керівництво територіальної громади. Компанія «Стронг-інвест» і агрохолдинг «KSG-Agrо» — може, й хороші підприємства, але збережене українське село — це краще. Зникнуть фермери, одноосібні та сімейні господарства, то недовго залишиться жити й селу. З його, до речі, невичерпними можливостями вирощувати і переробляти найрізноманітніші дарунки щедрої землі.

Чи зрозуміла сільська голова Ірина Пелецька позицію своїх депутатів, котрі відмовились узаконювати «віджим» землі у двох фермерів громади, ми не певні. Наперекір загальним настроям вона раптом підкинула дрівець у вогонь: повідомила про намір якомога швидше передати компанії «Стронг-інвест» ще й землі, які тут орендує в людей ТОВ «Добробут». А це вже не кількадесят гектарів, як у фермерів, а цілих одна тисяча двісті. Відчутна буде добавка олігарху місцевого значення! Хоч головиха мерщій вчепилася за свій «слушний» аргумент: нібито від «Стронг-інвесту» надходитимуть більші податки до місцевого бюджету. У щирість чого депутати не повірили. Очевидно, маючи на це певні підстави. В селі, як відомо, від людей нічого не сховаєш. Мов на долоні бачать усе, що відбувається. Хіба не так, запитуємо в наших читачів, даючи змогу зробити свої висновки.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Енергетичний терор нас не зламає
Читати
Перейшли «екватор» жнив
Читати
ВВП продовжує падати
Читати
Мінімалку не підвищуватимуть
Читати
Готуються до зими
Читати
Трубопровід з... олією
Читати
Збитки непоправні
Читати
Скористалися позиками
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове