|
Версія для друку На головну Не проживаєш – не платиш Підготувала
Марина ТІШКОВА. На
час дії режиму воєнного стану уряд запровадив певні послаблення в частині
оплати комунальних послуг. Які саме й на кого вони поширюються, з’ясовуємо
далі. ЗМІНИ були
встановлені 24 лютого постановою №206, коли почалася війна і було очевидно, що
українці наразяться на численні труднощі, зокрема фінансові. Згідно з
документом, заборонено стягувати штрафи, пеню, інфляційні нарахування, проценти
на заборгованість населення за комірне, як і припиняти надання послуг через
несплату за них. Крім того,
кілька категорій населення звільнено від «комунальних» обов’язків. Насамперед
це люди, які втратили житло внаслідок бойових дій. Проте слід усе належно
оформити: подати до правоохоронних органів заяву про скоєння росією злочину,
через що було зруйноване помешкання, і звернутися до комунальних служб. Не повинні
платити комірне за полишене житло і внутрішньо переміщені особи та люди, які
евакуювалися за кордон. За наявності лічильників справа проста — показники на
них не змінюються. Якщо ж помешкання не обладнане приладами обліку, то потрібно
підтвердити факт відсутності за місцем проживання: надати довідку про набуття
статусу внутрішньо переміщеної особи, документи, що засвідчують перебування на
військовій службі, тривале лікування, перетин кордону тощо. Комунальне
«послаблення» діє за умови відсутності домовласника впродовж не менш ніж 30
календарних днів. Українцям,
які не належать до вищезазначених категорій, але мають труднощі з оплатою
компослуг, треба, як і в мирні часи, оформлювати субсидію. Втім, на цей вид
допомоги від держави можуть претендувати не всі. Решті громадян радять
звертатися до управлінь комунальних господарств за місцем проживання і просити
про відтермінування, розстрочку через поганий фінансовий стан, втрату роботи чи
інші причини. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Енергетичний терор нас не зламає ЧитатиУ НЕДІЛЮ росіяни обстріляли об’єкти
інфраструктури, внаслідок чого виникли проблеми з електропостачанням на
Харківщині, Полтавщині, Сумщині, Дніпропетровщині та Донеччині. Удари сталися
на тлі українського контрнаступу, в результаті якого військо визволило від
загарб-ників низку населених пунктів. Президент В. Зеленський у своєму
зверненні заявив, що ракетні обстріли цивільної інфраструктури були «навмисні й
цинічні». «Ви досі думаєте, що зможете нас налякати, зламати, схилити до
поступок? Ви справді так нічого й не зрозуміли? Холод, голод, темрява й спрага
— для нас не так страшно й смертельно, як ваші «дружба й братерство». Але
історія все розставить по місцях. І ми будемо з газом, світлом, водою та
їжею... і БЕЗ вас!» — наголосив Глава держави. Станом на ранок понеділка
вдалося повністю відновити електропостачання в Дніпропетровській, Полтавській і
Сумській областях, на Харківщині велися роботи.
Перейшли «екватор» жнив ЧитатиСТАНОМ на 9 вересня аграрії впорали 6 млн
726 тис. га посівних площ, що становить 60% від їх загальної кількості. Зібрано
25,9 млн тонн зерна за середньої врожайності 38,4 ц/га. Зокрема, пшениці
намолотили 19,2 млн тонн (врожайність — 41 ц/га), ячменю — 5,5 млн тонн (34,7
ц/га), гороху — 250,2 тис. тонн (22,9 ц/га), кукурудзи — 18,4 тис. тонн (47,2
ц/га), гречки — 30,6 тис. тонн (14,5 ц/га), проса — 42,2 тис. тонн (25,6 ц/га).
Триває збирання соняшнику (впорано 251,4 тис. га — 5% площ, намолочено 392 тис.
тонн насіння за врожайності 15,6 ц/га), сої (26,8 тис. га — 1,8%, зібрано 70,9
тис. тонн, 26,5 ц/га). Ріпаку намолочено 3,1 млн тонн (28,5 ц/га) із 1 млн 96
тис. га, що становить 100% площ. Також розпочався сезон цукрових буряків: їх
викопали 42,9 тис. тонн за врожайності 523 ц/га із площі 820 га (0,5%).
ВВП продовжує падати ЧитатиДЕРЖСТАТ інформує: внаслідок російського вторгнення
економіка у ІІ кварталі втратила 37,2% реального валового внутрішнього продукту
(ВВП) порівняно з аналогічним торішнім періодом. А проти попереднього кварталу
ВВП знизився на 19,1% (з урахуванням сезонного фактору). В Мінекономіки
очікують ще більшого падіння до кінця року — на 35-40%. Прогнози Нацбанку такі:
за підсумками поточного року економіка України скоротиться на 33,4%, впродовж
наступних двох ці втрати будуть частково надолужені.
Мінімалку не підвищуватимуть ЧитатиЗГІДНО з інформацією Мінфіну, в проєкті
держбюджету-2023 не передбачено зростання мінімальної зарплати. Як повідомив
заступник міністра фінансів Р. Єрмоличев, мінімалку планують залишити на рівні
грудня поточного року. Нагадаємо, нині вона становить 6500 грн, у
держбюджеті-2022 було заплановане її підвищення до 6700 грн із 1 жовтня.
Пріоритетами для фінансування визначено сектор безпеки і оборони та соціальну
сферу. Отож пенсій і різних соцвидатків обіцяють не зменшувати, а деякі навіть
збільшити.
Готуються до зими ЧитатиУ ЧЕРВНІ уряд заборонив продавати за
кордон газ власного видобутку, мазут та вугілля, окрім коксівного. Та днями
експортні обмеження поширились і на нього. Таке рішення зумовлене потребою
належно підготуватися до опалювального сезону: як відомо, держстандартами
дозволено використовувати коксівне вугілля у складі паливних сумішей для
теплоелектростанцій, теплоелектроцентралей і котелень, тож воно може
розглядатись як складова паливного балансу для теплової генерації.
Трубопровід з... олією ЧитатиРОЗВ’ЯЗАНА росією війна змусила Україну і світ
змінювати чимало звичних речей, зокрема довелося шукати різні шляхи для експорту
нашої агропродукції, якої потребують багатенько країн. Зусилля українців та
поляків у цьому напрямі увінчалися підписанням меморандуму щодо прокладання
транскордонного трубопроводу (проєкт реалізовуватимуть міністерства сільського
господарства та інфраструктури обох країн). Ним транспортуватиметься не що
інше, як олія. Як відомо, ця вітчизняна продукція (до речі, один із небагатьох
прикладів успішної переробки вирощеної в країні агросировини) має неабиякий
попит: до початку повномасштабної війни її купували 107 країн, найбільше
споживачів — у Європі (37%), Південно-Східній Азії (29%) та Азії (14,9%).
Збитки непоправні ЧитатиГЛАВА уряду Д. Шмигаль повідомив, що
безпосередня шкода від агресії росії сягнула 326 мільярдів доларів. Із цього
обсягу 105 млрд дол. — сума, необхідна на відновлення різних об’єктів. На швидку
відбудову потрібно 17 млрд дол., 3,4 млрд з яких держава одержить цього року,
решту — наступного. Офіс президента та Київська школа економіки окремо
порахували прямі збитки інфраструктури — вони сягають 114,5 млрд доларів і
збільшились із моменту останньої оцінки — 30 серпня — на 1 млрд дол. Від
початку повномасштабної війни зруйновано 412 промислових підприємств (промисловості
завдано збитків на 9,7 млрд дол.), пошкоджені або захоплені щонайменше 15,3
тисячі багатоповерхівок, 115,9 тисячі приватних будинків, 44 соціальні центри,
1118 закладів середньої освіти, 1991 магазин, 593 аптеки, 188,1 тис.
автомобілів, 9,5 тисячі автобусів, 492 трамваї та тролейбуси, 978 медзакладів,
511 адмінбудівель.
Скористалися позиками ЧитатиСТАНОМ на 8 вересня 30 996
сільгосптоваровиробників залучили кошти за державною програмою «Доступні
кредити 5-7-9» (можна взяти від 100 тис. до 90 млн грн, відсотки становлять від
0 до 9% залежно від умов). За даними Мінагропроду, загальна сума наданих позик
— 57,17 млрд гривень. Під посівну, до 1 червня, аграрії взяли 38,6 млрд грн
кредитів. Улітку програмою скористалися ще 12 314 сільгоспвиробників, залучивши
18,62 млрд грн. Найбільше кредитів було взято аграріями Київщини (3,42 млрд
грн), Вінниччини (2,29 млрд грн) та Чернігівщини (1,68 млрд грн).
|