|
Версія для друку На головну Пахне хлібом та рідним домом Інна ОМЕЛЯНЧУК. Рівненська область. |
На
фото: Віталій Коваль та Олександр Бордіян. |
Для
мене, як, мабуть, і для більшості українців, запах свіжоспеченого хліба та
рідного дому зливаються в один. Так пахне найкраща у світі наша земля. ОЛЕКСАНДР Бордіян із пристоличної Бучі приїхав до Рівного
наприкінці березня. Майже дивом він, дружина та три його доньки вирвалися з
окупації. У центрі міста випадково зустрілись із начальником обласної
військової адміністрації Віталієм Ковалем. Дізнавшись, що Бордіяни не мають де
прихилити голови, допоміг сім’ї з житлом. Роботу ж Олександр знайшов майже
відразу. «Сім років
тому в Бучі я змінив IT-сферу на пекарську справу. Відчував у ній якусь
особливу магію, що сягає глибини століть і поєднує нас із пращурами, —
зізнається пан Олександр. — У Рівному побачив оголошення, що в кафе-пекарню
потрібні пекарі. Зателефонував, пройшов співбесіду — і почав працювати. Печу
хліб та булочки, дістаю задоволення від роботи і дарую радість людям». Він
урізноманітнив асортимент пекарні — зокрема, опробуваними в Бучі оригінальними
гречаним та солодовим хлібом. Новинки розкуповують так, що охолонути не
встигають! Нещодавно
Олександр мав приємну несподіванку: до пекарні завітав Віталій Коваль. І не
сам, а з відомим польським пекарем-волонтером Яцеком Полєвським. Олександр
одразу впізнав останнього: це він у перші дні окупації привіз до Бучі пів тонни
борошна, з якого випікав хліб і безкоштовно роздавав людям. Саме цей польський
пекар, разом з іншими волонтерами (лікарка, рятувальник, військовий),
зображений на муралі авторства Костянтина Качановського «Сміливий народ
сміливої країни», що з’явився на початку травня на одному з торговельних
центрів у Рівному. Український
і польський пекарі разом із головою ОВА почаклували над хлібом дружби, який дав
старт гарному задумові — створити на Рівненщині мережу мініпекарень, де
випікатимуть насамперед недорогі соціальні сорти хліба. Цю ідею привіз пан
Яцек, а його польські партнери готові надати для проєкту відповідний супровід. Олександр
каже, що разом із сім’єю й надалі житиме та працюватиме в Рівному, яке дуже
припало їм до душі. Й залюбки візьметься за реалізацію гарної ідеї. Справді,
якщо мініпекарні з’являться навіть у віддалених селах, люди будуть із хлібом. І
не залежатимуть ані від пори року, ані від логістики — дорогого пального чи,
приміром, розбитих доріг. У двох
територіальних громадах — Старосільській та Бугринській — подібні підприємства
встигли відкрити до війни. Тож тут забезпечені хлібом власного виробництва і
бюджетні заклади (школи, садочки, лікарні), й жителі. Пекарі ж урізноманітнюють
асортимент на прохання земляків, які радо діляться з ними, скажімо, призабутими
бабусиними рецептами. «Маємо
мислити глобально, а діяти локально, — певен Віталій Коваль. — Мова про
можливість відкриття сімейних пекарень, які будуть осередком переробки нашого
борошна на хліб та інші смачні хлібопродукти. Це нові робочі місця і підтримка
економіки краю. Тож активно напрацьовуємо дорожню карту таких пекарень». У народі
кажуть: «Буде хліб — буде й пісня». У нашій ситуації можна перефразувати: «Буде
хліб — буде й перемога!» Бо зерновий
клин Рівненщини радує добірним урожаєм. Від Петра й Павла вже жнивуємо. Причому
і за себе, й за ті області, де окупанти випалюють лани зі збіжжям та захоплюють
елеватори. Як же болить, розривається душа, коли бачиш ці кадри! Як же хочеться
помститися їм! Звісно,
поліська нива не конкурент полтавським чи черкаським чорноземам. Але нинішнього
року аграрії засіяли найбільшу площу за роки незалежності — 622 тисячі
гектарів. Третина з них — під ранніми зерновими. Тож зберуть напевно не менше,
ніж торік, коли подолали позначку в мільйон тонн зерна. У полях
працює понад три тисячі комбайнів, а загальна потужність наших складів та
зерносховищ — близько півтора мільйона тонн збіжжя. Це цілком забезпечує
потребу в зберіганні врожаю ранніх зернових. До речі,
борошномельна галузь — одна з тих, яка наростила обсяги у воєнних реаліях. А
виробництво макаронів на Рівненщині подвоїлося. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Енергетичний терор нас не зламає ЧитатиУ НЕДІЛЮ росіяни обстріляли об’єкти
інфраструктури, внаслідок чого виникли проблеми з електропостачанням на
Харківщині, Полтавщині, Сумщині, Дніпропетровщині та Донеччині. Удари сталися
на тлі українського контрнаступу, в результаті якого військо визволило від
загарб-ників низку населених пунктів. Президент В. Зеленський у своєму
зверненні заявив, що ракетні обстріли цивільної інфраструктури були «навмисні й
цинічні». «Ви досі думаєте, що зможете нас налякати, зламати, схилити до
поступок? Ви справді так нічого й не зрозуміли? Холод, голод, темрява й спрага
— для нас не так страшно й смертельно, як ваші «дружба й братерство». Але
історія все розставить по місцях. І ми будемо з газом, світлом, водою та
їжею... і БЕЗ вас!» — наголосив Глава держави. Станом на ранок понеділка
вдалося повністю відновити електропостачання в Дніпропетровській, Полтавській і
Сумській областях, на Харківщині велися роботи.
Перейшли «екватор» жнив ЧитатиСТАНОМ на 9 вересня аграрії впорали 6 млн
726 тис. га посівних площ, що становить 60% від їх загальної кількості. Зібрано
25,9 млн тонн зерна за середньої врожайності 38,4 ц/га. Зокрема, пшениці
намолотили 19,2 млн тонн (врожайність — 41 ц/га), ячменю — 5,5 млн тонн (34,7
ц/га), гороху — 250,2 тис. тонн (22,9 ц/га), кукурудзи — 18,4 тис. тонн (47,2
ц/га), гречки — 30,6 тис. тонн (14,5 ц/га), проса — 42,2 тис. тонн (25,6 ц/га).
Триває збирання соняшнику (впорано 251,4 тис. га — 5% площ, намолочено 392 тис.
тонн насіння за врожайності 15,6 ц/га), сої (26,8 тис. га — 1,8%, зібрано 70,9
тис. тонн, 26,5 ц/га). Ріпаку намолочено 3,1 млн тонн (28,5 ц/га) із 1 млн 96
тис. га, що становить 100% площ. Також розпочався сезон цукрових буряків: їх
викопали 42,9 тис. тонн за врожайності 523 ц/га із площі 820 га (0,5%).
ВВП продовжує падати ЧитатиДЕРЖСТАТ інформує: внаслідок російського вторгнення
економіка у ІІ кварталі втратила 37,2% реального валового внутрішнього продукту
(ВВП) порівняно з аналогічним торішнім періодом. А проти попереднього кварталу
ВВП знизився на 19,1% (з урахуванням сезонного фактору). В Мінекономіки
очікують ще більшого падіння до кінця року — на 35-40%. Прогнози Нацбанку такі:
за підсумками поточного року економіка України скоротиться на 33,4%, впродовж
наступних двох ці втрати будуть частково надолужені.
Мінімалку не підвищуватимуть ЧитатиЗГІДНО з інформацією Мінфіну, в проєкті
держбюджету-2023 не передбачено зростання мінімальної зарплати. Як повідомив
заступник міністра фінансів Р. Єрмоличев, мінімалку планують залишити на рівні
грудня поточного року. Нагадаємо, нині вона становить 6500 грн, у
держбюджеті-2022 було заплановане її підвищення до 6700 грн із 1 жовтня.
Пріоритетами для фінансування визначено сектор безпеки і оборони та соціальну
сферу. Отож пенсій і різних соцвидатків обіцяють не зменшувати, а деякі навіть
збільшити.
Готуються до зими ЧитатиУ ЧЕРВНІ уряд заборонив продавати за
кордон газ власного видобутку, мазут та вугілля, окрім коксівного. Та днями
експортні обмеження поширились і на нього. Таке рішення зумовлене потребою
належно підготуватися до опалювального сезону: як відомо, держстандартами
дозволено використовувати коксівне вугілля у складі паливних сумішей для
теплоелектростанцій, теплоелектроцентралей і котелень, тож воно може
розглядатись як складова паливного балансу для теплової генерації.
Трубопровід з... олією ЧитатиРОЗВ’ЯЗАНА росією війна змусила Україну і світ
змінювати чимало звичних речей, зокрема довелося шукати різні шляхи для експорту
нашої агропродукції, якої потребують багатенько країн. Зусилля українців та
поляків у цьому напрямі увінчалися підписанням меморандуму щодо прокладання
транскордонного трубопроводу (проєкт реалізовуватимуть міністерства сільського
господарства та інфраструктури обох країн). Ним транспортуватиметься не що
інше, як олія. Як відомо, ця вітчизняна продукція (до речі, один із небагатьох
прикладів успішної переробки вирощеної в країні агросировини) має неабиякий
попит: до початку повномасштабної війни її купували 107 країн, найбільше
споживачів — у Європі (37%), Південно-Східній Азії (29%) та Азії (14,9%).
Збитки непоправні ЧитатиГЛАВА уряду Д. Шмигаль повідомив, що
безпосередня шкода від агресії росії сягнула 326 мільярдів доларів. Із цього
обсягу 105 млрд дол. — сума, необхідна на відновлення різних об’єктів. На швидку
відбудову потрібно 17 млрд дол., 3,4 млрд з яких держава одержить цього року,
решту — наступного. Офіс президента та Київська школа економіки окремо
порахували прямі збитки інфраструктури — вони сягають 114,5 млрд доларів і
збільшились із моменту останньої оцінки — 30 серпня — на 1 млрд дол. Від
початку повномасштабної війни зруйновано 412 промислових підприємств (промисловості
завдано збитків на 9,7 млрд дол.), пошкоджені або захоплені щонайменше 15,3
тисячі багатоповерхівок, 115,9 тисячі приватних будинків, 44 соціальні центри,
1118 закладів середньої освіти, 1991 магазин, 593 аптеки, 188,1 тис.
автомобілів, 9,5 тисячі автобусів, 492 трамваї та тролейбуси, 978 медзакладів,
511 адмінбудівель.
Скористалися позиками ЧитатиСТАНОМ на 8 вересня 30 996
сільгосптоваровиробників залучили кошти за державною програмою «Доступні
кредити 5-7-9» (можна взяти від 100 тис. до 90 млн грн, відсотки становлять від
0 до 9% залежно від умов). За даними Мінагропроду, загальна сума наданих позик
— 57,17 млрд гривень. Під посівну, до 1 червня, аграрії взяли 38,6 млрд грн
кредитів. Улітку програмою скористалися ще 12 314 сільгоспвиробників, залучивши
18,62 млрд грн. Найбільше кредитів було взято аграріями Київщини (3,42 млрд
грн), Вінниччини (2,29 млрд грн) та Чернігівщини (1,68 млрд грн).
|