|
Версія для друку На головну Дослівно Марина Ставнійчук, правознавиця, експертка
Європейської комісії за демократію через право. Прем’єр-міністр
Шмигаль оголосив з 1 вересня велику приватизацію. В унісон з парламентом, який
схвалив скандальне внесення змін до Закону України про приватизацію майна,
запровадивши спрощені її процедури під час воєнної агресії. Тобто тенденція
«кому війна, а кому мати рідна» консолідовано триває. Поки захисники на
українському фронті, то тут і захищати буде вже нічого. У держави ні майнової
власності, ні землі з надрами… Нічого не буде! Починати
кривавий великий переділ власності — це найгірше, що можна зараз зробити у
державі, замість того щоб перевести економіку на воєнні рейки, показати всьому
світові, що влада веде себе достойно і справедливо по відношенню до людей
праці, до державної власності, порядно у відносинах з міжнародними партнерами. Де системні
й фахові пропозиції, кроки щодо виживання і стимулювання економіки у війну, де
воєнний фактор як рушійна сила розвитку знищеної економіки? Нічого цього нема.
Натомість роздерти залишки колись процвітаючої України охочих у верхівці влади
хоч відбавляй! Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Зміцнення обороноздатності у пріоритеті ЧитатиУРЯД схвалив проєкт держбюджету-2023 і
направив його на розгляд Верховної Ради. Зі слів Прем’єра Д. Шмигаля, реальне
зростання ВВП прогнозується на рівні 4,6%, інфляція — близько 30%, середня
зарплата — 18,5 тис. грн, курс валют — 42 грн за дол. Власні доходи заплановані
у сумі 1,28 трлн грн, видатки – 2,57 трлн грн, дефіцит — понад 3 млрд дол.
щомісяця, або 20%. Пріоритет фінансування дістала галузь безпеки й оборони —
1,136 трлн грн (видатки у чотири рази більші, ніж цьогорічні), соціальні
витрати становитимуть 35% бюджету — понад 800 млрд грн. Також зменшено на 11,6
млрд грн порівняно з поточним роком видатки на органи державної влади.
Мінімальна зарплата, згідно з проєктом, із 1 січня 2023-го становитиме 6700 грн
на місяць, прожитковий мінімум на одну особу — 2589 гривень.
Здобуватимуть вищу освіту ЧитатиПОПРИ війну українці живуть, працюють,
навчаються: Міносвіти повідомило, що станом на 13 вересня на бакалаврат
зараховано понад 131 тисячу випускників шкіл. 56 тис. осіб навчатимуться
державним коштом (найбільше за спеціальностями «середня освіта», «медицина,
«комп’ютерні науки», «інженерія програмного забезпечення», «філологія»,
«будівництво та цивільна інженерія»), 75 тис. — приватним. За квотою 2 (жителі
тимчасово окупованих та небезпечних територій) здобуватимуть освіту на
«бюджеті» майже 11 тис. студентів. Усього для вступу до закладів фахової
передвищої та вищої освіти було подано понад 1 млн 149 тис. електронних заяв.
Мобілізація жінок: що відомо ЧитатиУКРАЇНКИ
ще рік можуть не поспішати до воєнкоматів. Міністерство оборони своїм
вересневим наказом №259 офіційно перенесло дату обов’язкової постановки жінок
на облік у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки з 1
жовтня 2022 року на 1 жовтня 2023-го. Відтак жодних обмежень для представниць
слабкої статі у перетині кордону з 1 жовтня не буде. На сайті оборонного
відомства наголошується, що більше ніяких змін у наказ не вносилося. Як
відомо, торік 17 грудня набув чинності наказ Міноборони, яким затвердили
перелік спеціальностей та/або професій жінок, які є спорідненими з відповідними
військово-обліковими спеціальностями. Представниці цих сфер упродовж наступного
року повинні були стати на облік військовозобов’язаних. Тим
часом паралельно у Верховній Раді розробляють законопроєкт, який дозволить
жінкам ставати на облік тільки добровільно. Про це сповістила заступниця
міністра оборони Ганна Маляр.
Кількість виїздів — необмежена ЧитатиЛЮДИ з інвалідністю та їхні супровідники
мали право виїжджати за межі країни під час дії режиму воєнного стану (за
пред’явлення визначених документів, що підтверджують інвалідність). Щоправда, лише
один раз. Проте уряд вніс зміни у Правила перетину кордону, відповідно
обмеження зняті. Також збільшено до семи робочих днів термін, упродовж якого
супровідники мають звернутися до закордонної дипломатичної установи України в
державі перебування щодо взяття людей з інвалідністю на консульський облік.
Уже вдома ЧитатиПОНАД вісім мільйонів українців,
рятуючись од війни, подались до країн Євросоюзу. Та станом на сьогодні, за
інформацією президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, близько п’яти
мільйонів із них уже повернулись додому. «Звісно, ми хочемо дати українським
друзям, які потребують допомоги, якнайбільше підтримки. Але ми також знаємо, що
вони знову хочуть повернутися додому, відбудувати Україну і перетворити її на
процвітаючу державу», — наголосила висока чиновниця. Євросоюз виділить 150
мільйонів євро на підтримку внутрішньо переміщених осіб в Україні, які були
змушені полишити власні домівки через війну, розв’язану рф. Крім того, Чехія,
яка головує в ЄС, готова розпочати обговорення можливого продовження статусу
тимчасового захисту для українських біженців.
Торговий дефіцит скорочується ЧитатиЯК повідомив торгпред України Т.
Качка, за першу половину вересня обсяг експорту сягнув 1,818 млрд дол., імпорту
— 1,929 млрд дол. Найбільше продали за кордон соняшникової олії (на 230 млн
дол.), кукурудзи (на 174 млн дол.), ріпаку (на 166 млн дол.), пшениці (на 147
млн дол.). Також вийшов на новий рекорд у 131 млн дол. за пів місяця експорт
електроенергії. Таким чином, за підсумками першої половини вересня торговий дефіцит
сягнув 111 млн дол. Т. Качка відзначив, що він продовжує скорочуватися: для
порівняння, у серпні становив 1,05 млрд доларів. Стосовно географії експорту,
то ЄС залишається головним партнером — його частка в обсязі продажів за кордон
сягнула 1,24 млрд дол.
У майбутнє з надією ЧитатиВІЙНА, розв’язана росією, уразила і
приголомшила кожного українця. Проте країна оговтується від удару та шоку: за
результатами свіжого соцопитування, 56% респондентів відчувають надію, коли
думають про своє майбутнє, і 66% — про майбутнє України, 38 і 40% відповідно —
оптимізм, 17 і 24% — упевненість. Тривога — ключова емоція для 36 і 31%
опитаних, 19 і 9% відчувають розгубленість, 16 і 13% — страх. Бідні люди
песимістичніші у поглядах на своє майбутнє, ніж матеріально забезпечені, втім,
серед перших на 10% частіше зустрічається почуття надії стосовно перспектив
України, ніж серед других. Інше соцопитування показало, що 87% респондентів
вважають неприпустимими територіальні поступки. Серед жителів сходу таких 85%,
півдня — 83%.
|