|
Версія для друку На головну Надійно тримають тил Віталій НАЗАРЕНКО. |
На
фото автора: Роман Самойленко показує мінералізовані смуги на полях для
запобігання розповсюдження пожеж. |
Мінометні
обстріли для мешканців прикордонної Янжулівки, що в Семенівській громаді на
Чернігівщині, — звичне діло. За день російські терористи можуть по кілька разів
«насипати» по селу та його околицях. Коли ревуть буйволи, чекай біди СЕЛО відоме в регіоні цікавим «насіннєвим» бізнесом: більшість
активних жителів вирощує на своїх земельних паях олійні гарбузи. Ця справа тут
настільки поширена, що досвід місцевих перейняли в сусідній і теж прикордонній
Миколаївці. По гарбузове насіння із семенівського краю приїздять закупівельники
від переробних підприємств із центральної частини України. От тільки чи
збиратимуть гарбузи цього року, ніхто не знає: не кожен ризикне виїхати у поле
під обстріли. Втім, є такі відчайдухи, що жнивують по воронках. Під’їжджаючи
до населеного пункту, ми зрозуміли, що частину озимого ріпаку, ячменю та
пшениці залишили незібраними й більші сільгосппідприємства. Тут таких двоє —
ТОВ «Сновське» та «Янжулівка». Тутешні жителі розповідають, що перше навесні
взагалі не сіяло, та й озимину не зібрало: стоїть збіжжя на нивах, чорніє та
осипається. Все — через війну… «Часто стріляють?» — запитую в директора
«Янжулівки» Романа Самойленка. «Години дві тому прилітало, — відповідає
чоловік. — Гатять практично щодня. Дивіться, он крайня вулиця, що за озером,
впирається в самісінький кордон. Грубо кажучи, спершу йдуть людські хати,
городи, річка, а за нею вже межа між країнами. У нас жив дід, то його хата
стояла на території України, а хлів — у росії». На автівці
Романа ми виїжджаємо за село, де ТОВ «Янжулівка» орендує людські паї.
Підіймаємося на найвищу точку. «Он, бачите, кілометри за два прямо від нас
чорні цятки? То буйволи. Ферма належить дмітрію медвєдєву. Тому самому, що
прислужує путіну, — розповідає Роман Самойленко. — Ми помітили, що після того
як буйволи починають ревіти, по нас «прилітає». Мабуть, тварин розганяють, аби
зайняти зручну позицію. Луплять також із лісу, що праворуч від нас. Звідти вже
зовсім близько до села». Жнива під обстрілами ГОСПОДАРСТВО, яким керує Роман Самойленко, окрім
звичного рослинництва, займається ще й молочним тваринництвом. Загрози, певна
річ, колосальні, але що вдієш — треба вчитися жити і працювати в нових реаліях.
«Янжулівка» на відміну від своїх колег-аграріїв вирішила ризикнути. Навесні
вийшли в поле підживлювати озимину та сіяти ярі культури, переважно соняшник,
кукурудзу і гречку. А коли достигла пшениця, то розбили прикордонні лани на
сектори, проклавши між квадратами мінералізовані смуги. «Це потрібно, щоб у
разі влучання міни й займання ниви згоріла лише відмежована частина», — пояснює
чоловік. Таким чином аграрії рятували врожай озимини. За словами
Романа Володимировича, левову частку полів їм довелося покинути. Так, усе, що ближче
одного кілометра від лінії кордону, залишиться незібраним. До того ж не кожний
механізатор готовий ризикувати власним життям у битві за врожай. «Нещодавно
знайшли на полі нерозірваний снаряд. Ми до того місця задискували, а далі
механізатор відмовився їхати, — каже директор. — Кілометрова зона біля кордону
не обробляється, хоча за паї ми мусимо платити». Війна і бюрократи ТУТЕШНІ землі піщані, тож захмарних урожаїв, як,
скажімо, на чорноземах півдня Чернігівщини, годі чекати. Нині й поготів. У
середньому пшениця на ланах ТОВ «Янжулівка» показала від 30 до 35 центнерів із
гектара. За теперішніх закупівельних цін аграрії не виходять навіть на
собівартість. Тримаються
на плаву завдяки молочному тваринництву. А от на м’ясо ціна нікудишня: якщо
порівняти з довоєнними часами, то закупівельними нині дають майже вдвічі менше.
Держава «допомагає» аграріям не обіцяними доступними кредитами, а податковими
витребеньками, блокуючи двічі на місяць податкові декларації. Хочеш
відшкодування ПДВ — їдь у Чернігів і доводь, що молоко — від твоїх корів. Не
знаєш, що гірше, — війна чи бюрократія... Та все ж,
незважаючи на всі негаразди, прикордонні села Чернігівщини живуть і стараються
господарювати в умовах реальних бойових дій, щоб надійно і міцно тримати тил. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Зміцнення обороноздатності у пріоритеті ЧитатиУРЯД схвалив проєкт держбюджету-2023 і
направив його на розгляд Верховної Ради. Зі слів Прем’єра Д. Шмигаля, реальне
зростання ВВП прогнозується на рівні 4,6%, інфляція — близько 30%, середня
зарплата — 18,5 тис. грн, курс валют — 42 грн за дол. Власні доходи заплановані
у сумі 1,28 трлн грн, видатки – 2,57 трлн грн, дефіцит — понад 3 млрд дол.
щомісяця, або 20%. Пріоритет фінансування дістала галузь безпеки й оборони —
1,136 трлн грн (видатки у чотири рази більші, ніж цьогорічні), соціальні
витрати становитимуть 35% бюджету — понад 800 млрд грн. Також зменшено на 11,6
млрд грн порівняно з поточним роком видатки на органи державної влади.
Мінімальна зарплата, згідно з проєктом, із 1 січня 2023-го становитиме 6700 грн
на місяць, прожитковий мінімум на одну особу — 2589 гривень.
Здобуватимуть вищу освіту ЧитатиПОПРИ війну українці живуть, працюють,
навчаються: Міносвіти повідомило, що станом на 13 вересня на бакалаврат
зараховано понад 131 тисячу випускників шкіл. 56 тис. осіб навчатимуться
державним коштом (найбільше за спеціальностями «середня освіта», «медицина,
«комп’ютерні науки», «інженерія програмного забезпечення», «філологія»,
«будівництво та цивільна інженерія»), 75 тис. — приватним. За квотою 2 (жителі
тимчасово окупованих та небезпечних територій) здобуватимуть освіту на
«бюджеті» майже 11 тис. студентів. Усього для вступу до закладів фахової
передвищої та вищої освіти було подано понад 1 млн 149 тис. електронних заяв.
Мобілізація жінок: що відомо ЧитатиУКРАЇНКИ
ще рік можуть не поспішати до воєнкоматів. Міністерство оборони своїм
вересневим наказом №259 офіційно перенесло дату обов’язкової постановки жінок
на облік у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки з 1
жовтня 2022 року на 1 жовтня 2023-го. Відтак жодних обмежень для представниць
слабкої статі у перетині кордону з 1 жовтня не буде. На сайті оборонного
відомства наголошується, що більше ніяких змін у наказ не вносилося. Як
відомо, торік 17 грудня набув чинності наказ Міноборони, яким затвердили
перелік спеціальностей та/або професій жінок, які є спорідненими з відповідними
військово-обліковими спеціальностями. Представниці цих сфер упродовж наступного
року повинні були стати на облік військовозобов’язаних. Тим
часом паралельно у Верховній Раді розробляють законопроєкт, який дозволить
жінкам ставати на облік тільки добровільно. Про це сповістила заступниця
міністра оборони Ганна Маляр.
Кількість виїздів — необмежена ЧитатиЛЮДИ з інвалідністю та їхні супровідники
мали право виїжджати за межі країни під час дії режиму воєнного стану (за
пред’явлення визначених документів, що підтверджують інвалідність). Щоправда, лише
один раз. Проте уряд вніс зміни у Правила перетину кордону, відповідно
обмеження зняті. Також збільшено до семи робочих днів термін, упродовж якого
супровідники мають звернутися до закордонної дипломатичної установи України в
державі перебування щодо взяття людей з інвалідністю на консульський облік.
Уже вдома ЧитатиПОНАД вісім мільйонів українців,
рятуючись од війни, подались до країн Євросоюзу. Та станом на сьогодні, за
інформацією президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, близько п’яти
мільйонів із них уже повернулись додому. «Звісно, ми хочемо дати українським
друзям, які потребують допомоги, якнайбільше підтримки. Але ми також знаємо, що
вони знову хочуть повернутися додому, відбудувати Україну і перетворити її на
процвітаючу державу», — наголосила висока чиновниця. Євросоюз виділить 150
мільйонів євро на підтримку внутрішньо переміщених осіб в Україні, які були
змушені полишити власні домівки через війну, розв’язану рф. Крім того, Чехія,
яка головує в ЄС, готова розпочати обговорення можливого продовження статусу
тимчасового захисту для українських біженців.
Торговий дефіцит скорочується ЧитатиЯК повідомив торгпред України Т.
Качка, за першу половину вересня обсяг експорту сягнув 1,818 млрд дол., імпорту
— 1,929 млрд дол. Найбільше продали за кордон соняшникової олії (на 230 млн
дол.), кукурудзи (на 174 млн дол.), ріпаку (на 166 млн дол.), пшениці (на 147
млн дол.). Також вийшов на новий рекорд у 131 млн дол. за пів місяця експорт
електроенергії. Таким чином, за підсумками першої половини вересня торговий дефіцит
сягнув 111 млн дол. Т. Качка відзначив, що він продовжує скорочуватися: для
порівняння, у серпні становив 1,05 млрд доларів. Стосовно географії експорту,
то ЄС залишається головним партнером — його частка в обсязі продажів за кордон
сягнула 1,24 млрд дол.
У майбутнє з надією ЧитатиВІЙНА, розв’язана росією, уразила і
приголомшила кожного українця. Проте країна оговтується від удару та шоку: за
результатами свіжого соцопитування, 56% респондентів відчувають надію, коли
думають про своє майбутнє, і 66% — про майбутнє України, 38 і 40% відповідно —
оптимізм, 17 і 24% — упевненість. Тривога — ключова емоція для 36 і 31%
опитаних, 19 і 9% відчувають розгубленість, 16 і 13% — страх. Бідні люди
песимістичніші у поглядах на своє майбутнє, ніж матеріально забезпечені, втім,
серед перших на 10% частіше зустрічається почуття надії стосовно перспектив
України, ніж серед других. Інше соцопитування показало, що 87% респондентів
вважають неприпустимими територіальні поступки. Серед жителів сходу таких 85%,
півдня — 83%.
|