|
Версія для друку На головну Комунальні тарифи на інфляційних терезах Олена КОЩЕНКО. В
Україні запроваджено мораторій на підвищення низки комунальних тарифів для
населення. Вони залишатимуться незмінними протягом дії режиму воєнного стану, а
також якийсь час відтак. Відповідний закон підписав Президент Володимир
Зеленський. ДОКУМЕНТ
стосується заморожування розцінок для побутових споживачів лише на послуги із
газопостачання, розподілу природного газу, постачання теплоенергії (її
виробництво, транспортування і постачання), а також гарячої води. Багато хто з
читачів зрадіє прочитаному. І справді, тарифи на газ, тепло та гарячу воду чи
не найболючіше б’ють по гаманцеві. Адже суми, які виставляють у платіжках на ці
види послуг, іще до війни були астрономічними, що вже казати про те, якими вони
є в умовах збідніння населення через війну і тотальне безробіття. На думку
експертів, в Україні нині криза платоспроможності за комунальні послуги. Понад
три мільйони сімей змушені звернутися до держави по субсидію. Вистачає й таких,
хто на ниві безгрошів’я взагалі перестав оплачувати комірне. Наприклад, станом
на сьогодні тільки за газ українці заборгували 95 млрд грн. Це вже більше, ніж
було боргів у населення іще пів року тому за всі компослуги – 83,6 млрд грн. На
сьогодні, за попередніми даними, борги за комірне сукупно становлять 170 млрд
грн. Принагідно
варто нагадати, що в липні Верховна Рада на період дії воєнного стану
заборонила примусове стягнення заборгованості з фізосіб за житлово-комунальні
послуги. Відтак постачальникам природного газу забороняється примушувати
споживачів оплачувати заборгованість, зокрема подавати позови до суду,
здійснювати стягнення цієї заборгованості у примусовому порядку, вчиняти заходи
з припинення газопостачання тощо. Так що у
прийдешньому опалювальному сезоні обійдемося без неприємних цінових сюрпризів у
платіжках. Принаймні хочеться на це сподіватись. Своєю чергою
законом №2479-ІХ держава зобов’язується компенсувати постачальникам послуг,
насамперед — Нафтогазу, різницю в тарифах, розмір якої переглядатиметься
щокварталу. Раніше в Нафтогазі запевнили, що ціна на блакитне паливо для
побутових споживачів за тарифним планом «Фіксований» буде заморожена на довоєнному
рівні — 7,96 грн за кубометр до травня 2023 року. Зрозуміло,
що різницю постачальникам послуг компенсуватимуть із бюджету. Експерти
припускають, що на названі потреби з державної скарбниці знадобиться щонайменше
250 мільярдів гривень видатків. Звідки влада візьме на це гроші, якщо
колосальні суми йдуть на військові витрати, а енергоносії у світі карколомно
дорожчають? В уряді покладаються на те, що додаткові кошти, яких не вистачатиме
в бюджеті, надаватимуть міжнародні донори. Принаймні поки що покриття різниці
тарифів для підприємств теплокомуненерго встановили за рахунок залучення 125,5
млрд грн від міжнародних партнерів. М’яко
кажучи, малувато. І це ж іще не враховано різних фінансових форс-мажорних обставин,
які можуть виникнути. І не тільки в Україні, а й у світі, який протистоїть
агресорові на енергетичному фронті. Так, за
прогнозом, цієї зими ціна кубометру газу на європейських ринках може сягнути 4
тисяч доларів за кубометр (нині вона балансує в межах 2,3-2,5 тисячі за куб).
Через що мало не вдвічі зросте і сума компенсації, яку держава обіцяє виплатити
підприємствам теплокомуненерго. Тоді Кабміну знову доведеться позичати по
світах гроші «на проїдання», або ж на ще більшу потужність у країні запустять
грошовий верстат. Все це неодмінно завдасть нового нищівного удару по
платоспроможності гривні. Тому щойно
підписаний Президентом вищезазначений закон криє у собі чимало, сказати б,
інфляційних підводних валунів. Адже мораторій на підвищення комунальних
тарифів, на той же газ, стосується виключно побутових споживачів. Тоді як
тарифи для юридичних осіб (виробників і постачальників) продовжать зростати за
законами вільного ринку. Відтак приватному бізнесові не залишиться нічого
іншого, як закласти ці самі зрослі для них тарифи на енергоносії у вартість
своїх товарів і послуг. Що неминуче спричинить істотне подорожчання харчових
продуктів. Словом, в
опалювальному сезоні на нас очікуватиме черговий виток інфляції. Виходить, що
за «заморожені» комунальні тарифи нам усім опосередковано доведеться додатково
заплатити з власної кишені. Тим часом і прогноз аналітиків НБУ щодо перспектив
зарплат українців теж невтішний. Так, цього року рівень падіння номінальних
зарплат дорівнюватиме приблизно 15%, однак у практичному вимірі зниження наших
доходів буде значно помітнішим — близько 37%, якщо враховувати реальну інфляцію.
Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Зміцнення обороноздатності у пріоритеті ЧитатиУРЯД схвалив проєкт держбюджету-2023 і
направив його на розгляд Верховної Ради. Зі слів Прем’єра Д. Шмигаля, реальне
зростання ВВП прогнозується на рівні 4,6%, інфляція — близько 30%, середня
зарплата — 18,5 тис. грн, курс валют — 42 грн за дол. Власні доходи заплановані
у сумі 1,28 трлн грн, видатки – 2,57 трлн грн, дефіцит — понад 3 млрд дол.
щомісяця, або 20%. Пріоритет фінансування дістала галузь безпеки й оборони —
1,136 трлн грн (видатки у чотири рази більші, ніж цьогорічні), соціальні
витрати становитимуть 35% бюджету — понад 800 млрд грн. Також зменшено на 11,6
млрд грн порівняно з поточним роком видатки на органи державної влади.
Мінімальна зарплата, згідно з проєктом, із 1 січня 2023-го становитиме 6700 грн
на місяць, прожитковий мінімум на одну особу — 2589 гривень.
Здобуватимуть вищу освіту ЧитатиПОПРИ війну українці живуть, працюють,
навчаються: Міносвіти повідомило, що станом на 13 вересня на бакалаврат
зараховано понад 131 тисячу випускників шкіл. 56 тис. осіб навчатимуться
державним коштом (найбільше за спеціальностями «середня освіта», «медицина,
«комп’ютерні науки», «інженерія програмного забезпечення», «філологія»,
«будівництво та цивільна інженерія»), 75 тис. — приватним. За квотою 2 (жителі
тимчасово окупованих та небезпечних територій) здобуватимуть освіту на
«бюджеті» майже 11 тис. студентів. Усього для вступу до закладів фахової
передвищої та вищої освіти було подано понад 1 млн 149 тис. електронних заяв.
Мобілізація жінок: що відомо ЧитатиУКРАЇНКИ
ще рік можуть не поспішати до воєнкоматів. Міністерство оборони своїм
вересневим наказом №259 офіційно перенесло дату обов’язкової постановки жінок
на облік у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки з 1
жовтня 2022 року на 1 жовтня 2023-го. Відтак жодних обмежень для представниць
слабкої статі у перетині кордону з 1 жовтня не буде. На сайті оборонного
відомства наголошується, що більше ніяких змін у наказ не вносилося. Як
відомо, торік 17 грудня набув чинності наказ Міноборони, яким затвердили
перелік спеціальностей та/або професій жінок, які є спорідненими з відповідними
військово-обліковими спеціальностями. Представниці цих сфер упродовж наступного
року повинні були стати на облік військовозобов’язаних. Тим
часом паралельно у Верховній Раді розробляють законопроєкт, який дозволить
жінкам ставати на облік тільки добровільно. Про це сповістила заступниця
міністра оборони Ганна Маляр.
Кількість виїздів — необмежена ЧитатиЛЮДИ з інвалідністю та їхні супровідники
мали право виїжджати за межі країни під час дії режиму воєнного стану (за
пред’явлення визначених документів, що підтверджують інвалідність). Щоправда, лише
один раз. Проте уряд вніс зміни у Правила перетину кордону, відповідно
обмеження зняті. Також збільшено до семи робочих днів термін, упродовж якого
супровідники мають звернутися до закордонної дипломатичної установи України в
державі перебування щодо взяття людей з інвалідністю на консульський облік.
Уже вдома ЧитатиПОНАД вісім мільйонів українців,
рятуючись од війни, подались до країн Євросоюзу. Та станом на сьогодні, за
інформацією президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, близько п’яти
мільйонів із них уже повернулись додому. «Звісно, ми хочемо дати українським
друзям, які потребують допомоги, якнайбільше підтримки. Але ми також знаємо, що
вони знову хочуть повернутися додому, відбудувати Україну і перетворити її на
процвітаючу державу», — наголосила висока чиновниця. Євросоюз виділить 150
мільйонів євро на підтримку внутрішньо переміщених осіб в Україні, які були
змушені полишити власні домівки через війну, розв’язану рф. Крім того, Чехія,
яка головує в ЄС, готова розпочати обговорення можливого продовження статусу
тимчасового захисту для українських біженців.
Торговий дефіцит скорочується ЧитатиЯК повідомив торгпред України Т.
Качка, за першу половину вересня обсяг експорту сягнув 1,818 млрд дол., імпорту
— 1,929 млрд дол. Найбільше продали за кордон соняшникової олії (на 230 млн
дол.), кукурудзи (на 174 млн дол.), ріпаку (на 166 млн дол.), пшениці (на 147
млн дол.). Також вийшов на новий рекорд у 131 млн дол. за пів місяця експорт
електроенергії. Таким чином, за підсумками першої половини вересня торговий дефіцит
сягнув 111 млн дол. Т. Качка відзначив, що він продовжує скорочуватися: для
порівняння, у серпні становив 1,05 млрд доларів. Стосовно географії експорту,
то ЄС залишається головним партнером — його частка в обсязі продажів за кордон
сягнула 1,24 млрд дол.
У майбутнє з надією ЧитатиВІЙНА, розв’язана росією, уразила і
приголомшила кожного українця. Проте країна оговтується від удару та шоку: за
результатами свіжого соцопитування, 56% респондентів відчувають надію, коли
думають про своє майбутнє, і 66% — про майбутнє України, 38 і 40% відповідно —
оптимізм, 17 і 24% — упевненість. Тривога — ключова емоція для 36 і 31%
опитаних, 19 і 9% відчувають розгубленість, 16 і 13% — страх. Бідні люди
песимістичніші у поглядах на своє майбутнє, ніж матеріально забезпечені, втім,
серед перших на 10% частіше зустрічається почуття надії стосовно перспектив
України, ніж серед других. Інше соцопитування показало, що 87% респондентів
вважають неприпустимими територіальні поступки. Серед жителів сходу таких 85%,
півдня — 83%.
|