|
Версія для друку На головну Про газ та узурпацію Марина ТІШКОВА. Трішки
пізніше, ніж зазвичай, а саме 6 вересня, парламент розпочав восьму сесію.
Осінньо-зимова зазвичай напружена, оскільки на неї припадає активний бюджетний
процес. А під час війни і поготів. ЗИМА
близько, отож влада посилено думає, як її пережити в нинішніх надскладних
умовах. Впоратись із цим викликом Україні вже допомогла Канада, надавши
пільговий кредит у сумі 450 млн канадських доларів, або 12 млрд 700 тис.
гривень (строк погашення – 10 років, процентна ставка – 1,69% річних). Отож у
передостанній літній день Верховна Рада ухвалила зміни в держбюджеті-2022,
якими передбачається спрямувати ці кошти Міненерго задля закупівлі газу.
Нагадаємо, уряд доручив «Нафтогазу» накопичити не менш ніж 19 млрд кубометрів
палива до 1 жовтня, щоб успішно пройти опалювальний сезон. Утім, очільник
компанії Ю. Вітренко поставив під сумнів реальність виконання завдання, при
цьому додавши, що менший об’єм не буде критичним. Цим же законом передбачено
кошти і для Головного управління розвідки Міноборони в сумі 2 млрд грн, але їх
уже добудуть за рахунок збільшення внутрішніх запозичень. Звичні
номери екстрених служб замінить єдиний – 112, як це давно узвичаєно в західних
країнах. Передбачається створити єдиний центр прийняття та обробки екстрених
викликів. Потребу впровадити нову систему прискорила війна: дослідження роботи
екстрених служб та служб безпеки на деокупованих територіях показало: коли
зазнавали пошкодження наземні комунікації, на яких працювали лінії 101, 102,
103, 104, населення втрачало можливість зв’язатись зі службами. Планується
змінити не лише номер, а й саму методологію реагування на виклик: оператори
мають спілкуватися з людиною, яка звернулася. В МВС заявили, що лінія 112
запрацює в Києві та області наступного року. Бурхливим
був розгляд законопроєкту «Про медіа», ухваленого зрештою в першому читанні 233
«за». Хоча його прийняття є вимогою для вступу до ЄС, аби побороти позначення
приватних інтересів на інформпросторі, сам текст дістав зауваження і опозиції,
і експертів. В основному критикують розширення Нацради з питань телебачення та
радіомовлення, вбачаючи в цьому ризики посилення впливу влади на інформпростір.
Також, відповідно до ухваленої постанови, «в інтересах національної безпеки»
телеканал «Рада» не транслюватиме засідань парламенту у прямому ефірі, а
працюватиме в рамках «телемарафону». Опозиція заявила, що таке рішення прийняте
з метою приховування від людей діяльності законодавчої гілки влади, а Банкову
звинуватила в «узурпації інформаційного простору для самопіару». Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Зміцнення обороноздатності у пріоритеті ЧитатиУРЯД схвалив проєкт держбюджету-2023 і
направив його на розгляд Верховної Ради. Зі слів Прем’єра Д. Шмигаля, реальне
зростання ВВП прогнозується на рівні 4,6%, інфляція — близько 30%, середня
зарплата — 18,5 тис. грн, курс валют — 42 грн за дол. Власні доходи заплановані
у сумі 1,28 трлн грн, видатки – 2,57 трлн грн, дефіцит — понад 3 млрд дол.
щомісяця, або 20%. Пріоритет фінансування дістала галузь безпеки й оборони —
1,136 трлн грн (видатки у чотири рази більші, ніж цьогорічні), соціальні
витрати становитимуть 35% бюджету — понад 800 млрд грн. Також зменшено на 11,6
млрд грн порівняно з поточним роком видатки на органи державної влади.
Мінімальна зарплата, згідно з проєктом, із 1 січня 2023-го становитиме 6700 грн
на місяць, прожитковий мінімум на одну особу — 2589 гривень.
Здобуватимуть вищу освіту ЧитатиПОПРИ війну українці живуть, працюють,
навчаються: Міносвіти повідомило, що станом на 13 вересня на бакалаврат
зараховано понад 131 тисячу випускників шкіл. 56 тис. осіб навчатимуться
державним коштом (найбільше за спеціальностями «середня освіта», «медицина,
«комп’ютерні науки», «інженерія програмного забезпечення», «філологія»,
«будівництво та цивільна інженерія»), 75 тис. — приватним. За квотою 2 (жителі
тимчасово окупованих та небезпечних територій) здобуватимуть освіту на
«бюджеті» майже 11 тис. студентів. Усього для вступу до закладів фахової
передвищої та вищої освіти було подано понад 1 млн 149 тис. електронних заяв.
Мобілізація жінок: що відомо ЧитатиУКРАЇНКИ
ще рік можуть не поспішати до воєнкоматів. Міністерство оборони своїм
вересневим наказом №259 офіційно перенесло дату обов’язкової постановки жінок
на облік у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки з 1
жовтня 2022 року на 1 жовтня 2023-го. Відтак жодних обмежень для представниць
слабкої статі у перетині кордону з 1 жовтня не буде. На сайті оборонного
відомства наголошується, що більше ніяких змін у наказ не вносилося. Як
відомо, торік 17 грудня набув чинності наказ Міноборони, яким затвердили
перелік спеціальностей та/або професій жінок, які є спорідненими з відповідними
військово-обліковими спеціальностями. Представниці цих сфер упродовж наступного
року повинні були стати на облік військовозобов’язаних. Тим
часом паралельно у Верховній Раді розробляють законопроєкт, який дозволить
жінкам ставати на облік тільки добровільно. Про це сповістила заступниця
міністра оборони Ганна Маляр.
Кількість виїздів — необмежена ЧитатиЛЮДИ з інвалідністю та їхні супровідники
мали право виїжджати за межі країни під час дії режиму воєнного стану (за
пред’явлення визначених документів, що підтверджують інвалідність). Щоправда, лише
один раз. Проте уряд вніс зміни у Правила перетину кордону, відповідно
обмеження зняті. Також збільшено до семи робочих днів термін, упродовж якого
супровідники мають звернутися до закордонної дипломатичної установи України в
державі перебування щодо взяття людей з інвалідністю на консульський облік.
Уже вдома ЧитатиПОНАД вісім мільйонів українців,
рятуючись од війни, подались до країн Євросоюзу. Та станом на сьогодні, за
інформацією президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, близько п’яти
мільйонів із них уже повернулись додому. «Звісно, ми хочемо дати українським
друзям, які потребують допомоги, якнайбільше підтримки. Але ми також знаємо, що
вони знову хочуть повернутися додому, відбудувати Україну і перетворити її на
процвітаючу державу», — наголосила висока чиновниця. Євросоюз виділить 150
мільйонів євро на підтримку внутрішньо переміщених осіб в Україні, які були
змушені полишити власні домівки через війну, розв’язану рф. Крім того, Чехія,
яка головує в ЄС, готова розпочати обговорення можливого продовження статусу
тимчасового захисту для українських біженців.
Торговий дефіцит скорочується ЧитатиЯК повідомив торгпред України Т.
Качка, за першу половину вересня обсяг експорту сягнув 1,818 млрд дол., імпорту
— 1,929 млрд дол. Найбільше продали за кордон соняшникової олії (на 230 млн
дол.), кукурудзи (на 174 млн дол.), ріпаку (на 166 млн дол.), пшениці (на 147
млн дол.). Також вийшов на новий рекорд у 131 млн дол. за пів місяця експорт
електроенергії. Таким чином, за підсумками першої половини вересня торговий дефіцит
сягнув 111 млн дол. Т. Качка відзначив, що він продовжує скорочуватися: для
порівняння, у серпні становив 1,05 млрд доларів. Стосовно географії експорту,
то ЄС залишається головним партнером — його частка в обсязі продажів за кордон
сягнула 1,24 млрд дол.
У майбутнє з надією ЧитатиВІЙНА, розв’язана росією, уразила і
приголомшила кожного українця. Проте країна оговтується від удару та шоку: за
результатами свіжого соцопитування, 56% респондентів відчувають надію, коли
думають про своє майбутнє, і 66% — про майбутнє України, 38 і 40% відповідно —
оптимізм, 17 і 24% — упевненість. Тривога — ключова емоція для 36 і 31%
опитаних, 19 і 9% відчувають розгубленість, 16 і 13% — страх. Бідні люди
песимістичніші у поглядах на своє майбутнє, ніж матеріально забезпечені, втім,
серед перших на 10% частіше зустрічається почуття надії стосовно перспектив
України, ніж серед других. Інше соцопитування показало, що 87% респондентів
вважають неприпустимими територіальні поступки. Серед жителів сходу таких 85%,
півдня — 83%.
|