Жовтень

Cторінку підготував Микола ЮРЧИШИН.

Брати наші менші

Микола ЮРЧИШИН.

ЩОРОКУ 4 жовтня відзначається Всесвітній день тварин, спрямований на привернення уваги людства до їхніх прав та захисту.

Започаткував свято німецький письменник і зоозахисник Генріх Циммерман. 24 березня далекого 1925-го з його ініціативи в Берлінському палаці спорту відбулося перше відзначення Все­світнього дня тварин, на яке зібралося понад 5 тисяч людей. Із 1931 року воно набуло офіційного статусу.

Дата 4 жовтня була обрана на честь дня пам’яті відомого католицького священника Франциска Ассізького. Його католики вважають покровителем тварин. Саме Франциску приписують розвиток такого вчення, як екологічна етика.

Відзначення Всесвітнього дня тварин об’єднує рух за добробут братів наших менших, за прагнення зробити весь світ кращим середовищем для їхнього існування. Адже багато з них нині перебувають на межі зникнення. Згідно зі Звітом Всесвітнього фонду природи (WWF) «Жива планета», який оприлюднили 10 вересня 2020 року, популяції ссавців, птахів, амфібій, рептилій та риб у всьому світі скоротилися пересічно на дві третини за менш ніж пів століття.

В Україні 15 жовтня 2017 року вперше відбувся Всеукраїнський марш — хода активістів за права тварин. Його ініціатором став громадський діяч та підприємець Олександр Тодорчук. Удруге хода зібралася 5 вересня 2021-го. Метою заходу було звернення уваги та заклик припинити знущання над тваринами у цирках і дельфінаріях, заборонити притравочні (дослідні) мисливські станції та хутрові ферми. Хода за права тварин — це привід не тільки згадати про домашніх улюбленців та диких особин, а й замислитися про екологічну ситуацію у всьому світі. Адже через зміни клімату, вирубування лісів не тільки гинуть окремі представники фауни, а й зникають цілі види. Це нагода вчергове нагадати про те, що люди — не господарі, а лише сусіди усіх живих істот на планеті.

А захищати представників фауни справді необхідно, і передусім від діяльності людини. Види, що перебувають під загрозою зникнення, заносять до Червоної книги. Є така і в Україні. Тварини, що туди потрапили, мають бути під особливою охороною на всій території країни. Ось деякі з них.

Зубр. Має природоохоронний статус виду — зниклий у природі. В Україні нараховується менш як 200 зубрів. Причини зміни чисельності — браконьєрство і недбале ведення мисливського господарства.

Рись. Визначається як рідкісний вид, в Україні налічується до 500 особин. Найбільше їх у Карпатах. Чисельність рисі зменшується через деградацію місць існування, фрагментацію ареалу, збіднення кормової бази та браконьєрський відстріл.

Ведмідь бурий. Наразі зустрічається в Україні тільки в районі Карпат і вважається зникаючим видом. Кількість ведмедів не перевищує 300 особин. Причини змiни чисельностi: фрагментація ареалу, інтенсивна експлуатація та омолодження лісів і велике рекреаційне навантаження на них; високий рівень чинника неспокою, браконьєрський відстріл тварин.

Статус зникаючого має їжак вухатий. Причина — деградація степових екосистем. На території України цих істот лишилося лише кількадесят. Причини зменшення кількості тварин — деградація степових екосистем, засадження ділянок псамофітного степу монокультурами сосни, поширення їжака білочеревого, тиск хижаків (лисиці, бродячі пси).

Горностай. Ця тварина в Червоній книзі має статус неоціненого, а її чисельність в Україні не відома. 1999 року в Дунайському заповіднику було обліковано 330-470 особин. На островах Кременчуцького водосховища, у Чорноморському заповіднику, в дельті Дністра мешкає по 10-50 особин. У Донецькій та Луганській областях кількість оцінюють у 500-600 особин. Причини змiни чисельностi: трансформація водно-болотних угідь. Суттєво погіршила ситуацію депресія популяцій водяної нориці — основної жертви хижака.

Через вирубування дібров щороку скорочується популяція лісових котів. В Україні налічують приблизно 50 особин.

Корсак. Має статус рідкісного виду, в Україні зустрічається в Луганській області і не перевищує 20 особин.

Лелека чорний. Його непросто знайти у природі — він намагається уникати людей. Загалом в Україні цих птахів приблизно 400-450 пар. Гніздяться вони переважно на Поліссі та у Карпатському регіоні.

До рідкісного виду потрапив і заєць білий — чисельність тварин налічує кількасот особин. Найбільше їх спостерігається на Чернігівщині та Сумщині.

Жук-олень, рогач звичайний. Зменшення кількості жука пов’язане з прийнятою методикою лісогосподарювання, за якою багато дерев не доживають свого природного віку. Молоді насадження непридатні для харчування та розмноження виду.

Нагадаємо, дикі коні Пржевальського, які у ХХ столітті були винищені в природі, але збережені в біосферному заповіднику «Асканія-Нова», заселили у Чорнобильську зону, де вони чудово прижилися. Там уже налічується до 100 особин.