Архів
Вівторок,
4 жовтня 2022 року

№ 36 (19980)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Жовтень
  Версія для друку          На головну
  • Думки вголос

Куліш проти Булгакова

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

На просторах Інтернету спалахнула суперечка, пов’язана з постаттю письменника Михайла Булгакова, щодо того, чи має право на існування музей у Києві, присвячений йому. Дискусія набула такої гостроти, що навіть на якийсь час відтіснила на задній план інші важливі події та факти: викриття російського агента у Кабінеті Міністрів, який 15 років(!) передавав москві інформацію, загроза безпеці українських АЕС, зухвале розкрадання представниками влади гуманітарної допомоги, проблеми аграріїв із реалізацією збіжжя…

ТІ, ХТО безапеляційно підтримує Булгакова, наголошують на його нібито геніальності, всесвітній пізнаваності, називають його українським літератором. Інші ж слушно зазначають, що Булгаков був українофобом, а прози такого чи й вищого рівня у світовій літературі достатньо. Тим паче, що Булгаков примудрився запозичити дещо з неї.

Можливо, останні не мають рації, мабуть, наші сучасники на тлі війни і смертей несправедливо ставляться до цього письменника, а насправді він українець і геній. Тому й заслуговує на музей, котрий називають «Будинком Булгакова». Заради правдивого слова хочу уточнити, що той будинок належав почесному громадянинові Києва архітектору, інженерові Василю Листовничому, котрий підтримав незалежну УНР, за що був катований ЧК, відправлений у концтабір, під час втечі з якого загинув. Прикро, що на честь справжнього українця, який походив із давнього козацького роду, не створено історичної пам’ятки, зате Булгакову – цілий музей. До речі, письменник у відомому романі «Майстер і Маргарита» вивів Листовничого огидним недалеким буржуєм і досить-таки познущався з нього.

Наприкінці 20-х років минулого століття точилася дискусія про українську мову, культуру, театр. Згадаймо лише Миколу Хвильового, автора гасла «Геть від Москви!», його памфлет «Московські задрипанки». Говорили й про Булгакова… Чи не в усіх його творах проглядає нелюбов до українців, вороже ставлення до нашої мови, культури, а ще вражає возвеличення цим письменником нелюдської жорстокості, притаманної, як нині ми всі переконалися, російській нації.

Вочевидь, україноненависницький роман «Біла гвардія», до якого прихильно ставився Сталін, а також п’єса «Дні Турбіних» зачепили за живе українців. Драматург світового рівня, прихильник української державної самостійності, Микола Куліш створив «полемічну відповідь Булгакову» – п’єсу «Патетична соната», а комедія «Мина Мазайло» стала відгуком на драму Булгакова «Дні Турбіних». У творі висміюється чиновник Мина Мазайло, який хоче зректися козацького прізвища й узяти «більш культурне» — Мазєнін. Його син, комсомолець Мокій, навпаки, воліє додати до прізвища загублену половину – Мазайло-Квач. Зав’язується суперечка, в якій бере участь дядько Тарас. Цей старий інтелігент вірив, що настане той час, коли люди нарешті зрозуміють: без історії, без коренів неможливо будувати щасливе суспільство. Без минулого немає майбутнього. Відома його фраза, що стала засторогою стосовно українізації від росіян: «Їхня українізація — це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було... Попереджаю!».

Українських письменників винищили в основній масі ще 1934-го. Кулішеві пустили кулю в потилицю трішки пізніше. А Булгаков у той час вступив до сталінської спілки письменників. Постала єдина і неподільна російська імперія на ім’я СРСР. Своєрідна монархія, котру оспівував Булгаков. Між іншим, коли путіна запитали, що таке союз радянських соціалістичних республік, то він відповів, що це російська імперія, просто з іншою назвою.

Так що суперечка про Булгакова не суто літературна. Ніхто не забороняє читати твори цього письменника. Та чи варто утримувати музей за рахунок українських платників податків, особливо тепер, під час війни?

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
До зими майже готові
Читати
Без призову
Читати
Підкошуються добробут і здоров’я
Читати
Жнива тривають
Читати
Повертаються до життя
Читати
Партнери надали допомогу
Читати
Знайшли нове місце
Читати
На чужині
Читати
Скалічені війною долі
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове