Архів
Вівторок,
18 жовтня 2022 року

№ 38 (19982)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  Версія для друку          На головну

Символ боротьби та перемоги

Павло ЯКИМЕНКО.

Рівносторонній білий хрест на козацькому прапорі середини XVII ст.

Рівносторонні хрести на бронетехніці ЗСУ.

Із початком контрнаступу Збройних сил на Харківщині на відео і фотографіях, що з’являлися в Інтернеті, користувачі могли побачити нову позначку на українській військовій техніці — рівносторонній білий хрест. Що він означає? Наші воїни стали новітніми хрестоносцями, що захищають Європу від сил зла? Чи це данина поваги українським бойовим традиціям?

ІСТОРІЯ цього символу сягає найдавніших часів. Рівносторонній хрест з’явився ще задовго до того, як Європою поширилося християнство. У різних народів він символізував богів сонця або дощу. Крім того, цей знак міг використовуватися на позначення чотирьох головних природних стихій — повітря, землі, вогню, води. Він вважався магічним, віщим. Існує давня легенда про імператора Римської імперії Костянтина І Великого та його вирішальну перемогу над своїми ворогами 312 року. Перед битвою володар побачив хрест у небі й почув голос, який промовляв: «Цим знаком переможеш!». Він наказав нанести символ на щити воїнів, і після цього вони здолали вороже військо.

У християнській релігії хрест — один із головних символів. Він уособлює розп’яття Господа Ісуса Христа та спасіння, яке він приніс людству. Стрімко ширитися теренами Європи зображення хрестів, у тому числі рівносторонніх, почало в епоху Раннього Середньовіччя, коли християнство ставало державною релігією в багатьох країнах, зокрема і в Київській Русі. Рівносторонні хрести використовували під час оздоблення церков, виготовляли з дерева та різних металів, малювали на прапорах і щитах воїнів.

Укорінення цього знака не лише як релігійного, а й бойового символу в українській історії невідривно пов’язане з козацтвом. Будучи захисниками рідної землі та християнської віри, козаки наносили рівносторонній хрест на бойові стяги і під ним ішли у бій проти ворогів. Один із найвідоміших прикладів — знамено Богдана Хмельницького. 1651 року воно було захоплене військами Речі Посполитої в битві поблизу Берестечка. Але через кілька років, під час польсько-шведської війни, цей прапор потрапив до рук шведів і нині зберігається в Стокгольмі разом із кількома іншими козацькими стягами з рівностороннім хрестом.

1917-го до влади в Києві прийшли соціалісти, які прагнули усунути з військової символіки Української Народної Республіки будь-який натяк на релігію. Попри протести військових, які хотіли продовжити козацькі традиції, рівносторонні хрести таки прибрали з прапорів армії. Втім, вони продовжили своє життя у нагородах. Наприклад, рівностороннім «Залізним хрестом» відзначали учасників Першого зимового походу 1919-1920 рр. До речі, з 2019 року 28-ма окрема механізована бригада ЗСУ носить ім’я Лицарів Зимового походу, а на шевронах її бійців зображена саме військова нагорода УНР. Використовували відзнаки у вигляді рівносторонніх хрестів і воїни Української повстанської армії, які боролися проти німецьких і радянських загарбників із 1942-го до 1961 року.

Ясна річ, рівносторонній хрест не можна побачити ні у військовій, ні в державній символіці УРСР: за радянських часів викорінювалося все, пов’язане із релігією — «опіумом для народу». Проте він не лише не зник у вирі епох, а й символічно повернувся в сьогодення незалежної України — після повномасштабного вторгнення рашистів. Із білим козацьким хрестом на бойовій техніці українські воїни почали визволяти захоплені російськими окупантами землі. І з цим знаком вони переможуть віковічного ворога нашої Вітчизни!

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Нагороди достойним
Читати
Довірили керувати
Читати
На внутрішні потреби вистачить
Читати
Опалення ввімкнуть незабаром
Читати
Експорт знизився
Читати
Попри все — щасливі
Читати
Повернули додому
Читати
Дію правил подовжено
Читати
Санкції проти «папєрєдніків»
Читати
Уряд підтримав «реорганізацію»
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове