Архів
Вівторок,
8 листопада 2022 року

№ 41 (19985)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Криниця
  Версія для друку          На головну

Українська культурна спадщина: відстояти, відродити, повернути

Олена КОЩЕНКО.

Будинок музею українських старожитностей Василя Тарновського, побудований наприкінці ХІХ століття, був однією з окрас Чернігова. Він пережив обстріли більшовиків у 1918-1919 роках, вцілів у Другу світову війну. Проте московська орда зруйнувала цю, як і багато інших, історичну пам’ятку нашого народу.

Російські загарбники вдаються до безпрецедентного за масштабами мародерства
в Україні. Вони нищать і крадуть усе, до чого тільки можуть дотягтися їхні загребущі закривавлені руки.

Розграбовані музеї, вкрадені пам’ятники

ЗА ПІДРАХУНКАМИ ЮНЕСКО, в результаті збройної агресії рф у чотирнадцяти областях пошкоджено близько тисячі об’єктів культурної спадщини та духовно-культурних установ. І з кожною запущеною російською ракетою чи дроном-винищувачем по наших містах і селах кількість руйнувань невпинно зростає. Разом із тим на захоплених територіях путінські посіпаки пограбували 47 музеїв. Звідти зникли унікальні скарби, які є надбанням українського народу.

Так, у Мелітопольському краєзнавчому музеї, що на Запоріжжі, зайди вкрали разом із численними експонатами і золоту діадему, інкрустовану дорогоцінним камінням, вік якої — приблизно півтори тисячі років. Вона була чи не найціннішим артефактом часів правління Аттіли, короля кочового народу, відомого як гуни. Ще під час штурму росіянами міста співробітники краєзнавчого музею намагалися сховати експонати. Однак окупанти провели ретельний обшук і виявили схованку в підвалі. Вигребли все, що там було. Навіть теоретично експертам важко оцінити грошову вартість знаменитої діадеми. Йдеться принаймні про десятки мільйонів доларів. «А загалом вона безцінна», — стверджує головний науковий співробітник Інституту археології України Олександр Симоненко. Історики побоюються, що артефакт утрачено назавжди.

Вдершись до Маріуполя, рашисти одразу заходилися обкрадати тамтешні музеї. Не без допомоги колабораціоністів-зрадників серед музейних працівників загарбали десятки тисяч експонатів. Серед найкоштовніших предметів — старовинні ікони, унікальний рукописний сувій Тори, 200-річна Біблія та понад 200 медалей. Також окупанти знищили будівлю Художнього музею імені Архипа Куїнджі в Маріуполі, звідки перед тим вкрали картини славетного пейзажиста, а ще полотна Івана Айвазовського, Миколи Глущенка і Тетяни Яблонської. Про долю експонатів нічого не відомо.

Пограбування Херсона стане для рф ще однією ганебною сторінкою в її історії, в обласному краєзнавчому та художньому музеях якого загарбники конфіскували чимало експонатів. Втім, серед громаддя вкраденого є дещо, цінність якого для українців, як мовиться, нульова. Окупанти демонтували і вивезли з міста пам’ятники адміралу Федорові Ушакову, Олександрові Суворову та князю Григорієві Потьомкіну, заявивши, що згодом їх повернуть, а нині просто хочуть «уберегти від обстрілів». Більше того, в Катерининському соборі зламали склеп, із якого поцупили кістки Потьомкіна. Займаючись таким мародерством, рашисти, самі того не усвідомлюючи, «дерусифікують» Херсон перед його визволенням Українською армією.

Пригадаймо й історію, яка свого часу облетіла увесь світ, пограбованого в березні у Василівському районі Запорізької області музею-садиби графів Попових, звідки «асвабадітєлі» вкрали старовинний мармуровий унітаз.

А скільки музеїв просто знищено ворожими ракетними обстрілами! Серед таких, зокрема, розташований у селі Сковородинівка Богодухівського району на Харківщині Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди. А на півночі Київщини внаслідок боїв біля селища Іванків од влучання снаряду спалахнув музей, в якому зберігалися картини видатної народної художниці Марії Приймаченко. Їх витягли з палаючої будівлі небайдужі місцеві мешканці…

Можна і далі довго перелічувати пограбовані або розбомблені музеї в наших містах і селищах. «Таке масове вивезення російськими окупантами культурних цінностей із території України порівнянне з пограбуванням гітлерівцями європейських музеїв під час Другої світової війни. Воно має кваліфікуватися відповідно — як воєнний злочин», — заявив міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко. Представники Мінкультури вже звернулися до ЮНЕСКО із закликом не допустити чергового порушення міжнародного права державою-агресором і вжити заходів протидії нелегальному трафіку культурних цінностей.

Нагадаємо, що протягом самого лише ХХ століття росія різними шляхами вже й так привласнила чимало українських цінностей, які зрештою опинилися в найбільших російських музеях. А після анексії Криму «зарахувала» колекції тамтешніх музеїв до свого державного музейного фонду. Однак тепер Україна, загартована у боротьбі за територіальну цілісність, відстоюватиме і право на повернення культурних цінностей.

Зранені, але живі церкви

ВІД ПОЧАТКУ нападу війська рф зруйнували і близько трьох сотень релігійних споруд. Переважна більшість із них — православні храми. «У той час як пропагандисти кремля цинічно прикривають власні імперські амбіції тезами про «захист православ’я», агресивна атака російських військ руйнує православні храми та інші святині релігійних спільнот України», — йдеться у заяві Міністерства культури та інформаційної політики. Постраждали і мечеті, синагоги, протестантські церкви, релігійні заклади освіти, а також адмінбудівлі релігійних організацій.

Серед храмів, зруйнованих «православними» рашистами, — старовинна Георгіївська церква в селі Заворичі Броварського району на Київщині. До приходу «асвабадітєлєй» храм простояв майже 150 років.

Повністю знищено армією путіна і дерев’яний храм XIX століття в селі В’язівка Житомирської області. Церква, збудована 1862 року, була пам’яткою архітектури національного значення. Обстріляли сакральну споруду в ніч проти 7 березня. Від неї вціліла лише дзвіниця.

Варвари пошкодили ще одну національну пам’ятку архітектури — Свято-Успенський собор у Харкові. Перша згадка про нього у писемних джерелах датується 1658 роком. Колись собор славився своїм позолоченим іконостасом, виготовленим за проєктом відомого архітектора Растреллі. 2 березня внаслідок масованого обстрілу міста ворожий снаряд влучив у собор.

Непоправною втратою стало і знищення рашистами Вознесінської церкви 1879 року в селі Лук’янівка, що за 58 кілометрів од Києва. У храмі був унікальний іконостас та велика ікона Деісус — шедевр церковного живопису першої половини XVIII століття. Після того як 25 березня російський танк вистрелив по храму чотири рази, церква згоріла вщент. Від пам’ятки архітектури зостався тільки фундамент.

Пошкоджено обстрілами настінні олійні розписи ХVІІІ століття в інтер’єрі пам’ятки архітектури національного значення — Свято-Троїцькому соборі в Чернігові, зведеному в 1679-1695 роках.

Перелік сплюндрованих рашистами духовних святинь можна продовжувати і продовжувати. За даними Міністерства культури та інформаційної політики, найбільше зруйнованих релігійних споруд — у Донецькій (55), Луганській (43), Київській (34) та Харківській (30) областях. І зробили це ті, хто на весь світ волає, що вони «богоізбранний народ», який може «спасті мір, потому что нєсьот в сєбє істінноє учєніє Хріста». А благословив їх на це патріарх РПЦ кирило, котрий у своїх проповідях виправдовує знищення України і українців.

Бібліотеки у вогні

МІШЕННЮ для атак росіян стали і книгозбірні. Російські окупанти вже встигли пошкодити 251 та дощенту зруйнувати понад дві сотні вітчизняних бібліотек. При цьому 101 книгозбірня втратила значну частину своїх фондів, а у 27 не зберігся жоден документ.

Зокрема, ще на початку повномасштабного вторгнення в Чернігові росіяни розбомбили унікальний будинок Василя Тарновського ХІХ століття, де останніми роками розміщувалася бібліотека для юнацтва. На книгосховище скинули три фугасні 500-кілограмові бомби. Також у цьому місті було обстріляно іншу історичну пам’ятку — приміщення обласної універсальної бібліотеки імені Короленка.

В Маріуполі росіяни з наведення попів РПЦ спалили як «екстремістські» книги з бібліотеки храму Петра Могили. Деякі унікальні екземпляри українськомовних видань втрачені назавжди.

Насамперед кремлівські варвари знищують шкільні підручники з історії України, книжки про національні визвольні змагання, історію українських Майданів, АТО/ООС. Окупанти мають цілий перелік заборонених до згадування імен. Серед них Мазепа, Петлюра, Бандера, Шухевич, Чорновіл…

Вилучення і знищення «екстремістської» літератури рашистами нагадує нацистів Третього Рейху, які теж відразу після приходу до влади спалювали в Німеччині цілі бібліотеки.

Годі говорити про те, скільки бібліотек знищено у місцевих будинках культури і школах. Чимало їх нині перебуває і в окупації. Достеменних даних наразі нема. Відомо лише, що на початок поточного року в нашій країні функціонувало 16 тисяч книгозбірень, послугами яких користувалися понад 11 мільйонів співвітчизників. Книжковий фонд налічував близько 200 мільйонів примірників.

Відбудувати й повернути українцям бібліотеки буде коштувати немалих грошей. Зокрема, вже підраховано, що на відновлення тільки двох книгозбірень — Чернігівської центральної міської імені Михайла Коцюбинського та Харківської державної наукової імені Короленка потрібно 132,6 мільйона гривень.

Замість післямови

ЯК БАЧИМО, українська культурна спадщина та національна ідентичність є одними з головних цілей ворога. Руйнуючи та грабуючи наші музеї, церкви, театри і бібліотеки, він прагне нас її позбавити — замулити нашу пам’ять про минуле, історичну та національну свідомість.

Утім, як мовиться, нам своє робить. Українська нація перебуває на знаменному переломі. Найближчі роки будуть для нас доленосними і вирішальними. Або ми вистоїмо, відбудуємось, повернемо свої скарби минувшини та духовні, або зникнемо з історичної арени як самостійна держава. Третього шляху нам не дано.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Держбюджет-2023: суцільні рекорди
Читати
Велике «відмивання»
Читати
Жнива тривають
Читати
Iндекс борщового набору
Читати
Жертви звірств окупанта
Читати
Повертаються до життя
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове