Архів
Вівторок,
15 листопада 2022 року

№ 42 (19986)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарНаша пошта
  Версія для друку          На головну
  • Екологічна панорама

Будуємо сміттєпереробні заводи

Олена БЕГМА.

НА КИЇВЩИНІ стартувало будівництво двох сміттєпереробних заводів, які обслуговуватимуть потреби трьох громад — Бориспільської, Броварської та Фастівської. Розташовуватимуться потужності поза межами населених пунктів. Переважна частина обладнання на заводах буде вітчизняного виробництва, решта — європейського. Загальний кошторис робіт — понад 117 млн доларів, із яких 70% становлять узяті громадами кредитні кошти від європейських банків, а 30% — приватні інвестиції. Стати до ладу заводи мають через півтора року. Обидва комплекси зможуть сукупно переробляти 470 тис. тонн відходів на рік. Їхня унікальність — у застосуванні відразу кількох технологій обробки. Зокрема, здійснюватиметься переробка органічних (харчових відходів) з подальшим виробництвом біометану, а також глибоке сортування сміття із виділенням ресурсоцінних матеріалів — брухту, скла та пластику.

Це перший великий інвестиційний проєкт, який реалізують у рамках реформи управління відходами в Україні. За словами експертів, наша країна потребує щонайменше 27 сучасних підприємств із переробки відходів. Наразі нема жодного.

Ґрунти, понівечені боями

НА ТЕРИТОРІЯХ, де велись або ведуться бойові дії, зокрема й артилерійські обстріли, занапащено чимало сільськогосподарських угідь. У ґрунтах — у сотні, якщо не в тисячі разів вищий за допустимий уміст цинку, важких металів і дуже отруйних хімічних сполук, а також нафтопродуктів. Про це йдеться у дослідженні, проведеному науковцями державного Інституту охорони ґрунтів України. На думку вчених, нам потрібно буде відновлювати врожайність обпалених війною земель щонайменше протягом цілого століття або й довше. «Це може вплинути на продовольчу безпеку не лише в Україні, а й потенційно у світовому масштабі», — стверджують науковці.

I зима, і літо вже не ті

В УКРГІДРОМЕТЦЕНТРІ назвали регіони України, де найбільше змінився клімат. «Це переважно західні та північні області країни. Там відзначають найбільшу зміну кліматичних умов. Найменшою вона є на півдні, у степових районах, а також на Сході України», — заявив директор Укргідрометцентру Микола Кульбіда в інтерв’ю ЗМІ. Якщо говорити про пори року, додав він, то найбільших змін зазнали літо й зима. Так, за словами очільника головного центру завбачання погоди, вони в Україні стали набагато теплішими.

Принагідно метеорологи спростували неправдиві прогнози про надзвичайно сувору зиму. Так, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС Віра Балабух висловила думку, що прийдешня зима очікується теплою.

Висихають унікальні заповідні озера

У НАЦІОНАЛЬНОМУ природному парку «Тузловські лимани», що на території Білгород-Дністровського району Одеської області, пересохли особливі дрібні внутрішні озера, названі на честь академіка Ювеналія Зайцева. За словами наукового співробітника цього парку Івана Русєва, причиною стало рекордне за останнє десятиліття обміління Дунаю. Прісна вода тепер майже не надходить його притоками — малими річками у лимани, отже, не поповнює тутешніх озер. Водночас до Тузловських лиманів «зовсім» не тече вода і з Чорного моря. Крім того, що до відсутності водообміну призвели воєнні дії, одним з факторів Русєв вважає той, що адміністрація області не дала рибалкам дозволу виконати власним коштом конче потрібну природоохоронну роботу — відкрити прорву. Відтак випаровування води з лиманів на тлі браку водообміну спричинило цілковите висихання заповідних озер, де були зосереджені, зокрема, і пташині «дитсадки» качок галагазів.

Полісся — дика природа без кордонів

НА ТЕРИТОРІЇ Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника з допомогою фотопасток зафіксували понад два десятки дорослих євразійських рисей — іще донедавна вкрай рідкісних у цих краях хижаків. Більшість їх було ідентифіковано як окремі особини за плямистим малюнком на хутрі, котрий, як відомо, у кожної рисі є унікальним, неповторним. Що прикметно, нині в заповіднику зустрічаються лише молоді особини.

Євразійська рись колись була поширена у Західній Європі, але через діяльність людини залишилась тільки у Піренеях, Альпах, Карпатах і в Скандинавії. Останніми роками чисельність рисей скорочується. З 2009-го вид занесений до Червоної книги України як дуже рідкісний. Зменшення популяції рисей, зокрема, зумовили конкурентні відносини між рисями і вовками, гадають фахівці. Вовки, число яких збільшується, ходять слідами рисі й відбирають її здобич.

Водойми під контролем рибоохоронців

БРАКОНЬЄРСТВО на українських водоймах набуло мало не промислового масштабу. Регіонами-антилідерами стали Полтавська, Сумська, Дніпропетровська та Запорізька області, повідомляє Держрибагентство.

Так, на Кременчуцькому водосховищі, що у Полтавській області, рибоохоронці заскочили на гарячому браконьєра, який встиг наловити сітками «собі на юшку» 143 кг риби. Інший зловмисник, також з допомогою сіток, незаконно піймав 227 кг живого срібла, за що був оштрафований на 2,6 мільйона гривень. Охоронці водних багатств Дніпропетровщини виявили рибних мародерів із сітками на річці Самара, відтак штраф, призначений їм, сягнув 160 тисяч гривень. На Сумщині рибпатруль піймав двох браконьєрів на водоймі в Охтирському районі — вони масово знищували рибу електрострумом. Встигли вбити чимало карасів, окунів, білих амурів та сазанів. А в Запорізькій області рибпатруль під час меліоративного тралення Каховського водосховища вирятував із браконьєрських раколовок 1522 раків…

Заради клімату

ДО 2035 РОКУ всі нові автомобілі та малі вантажівки, зареєстровані в Євросоюзі, повинні мати нульовий рівень викидів. Такої попередньої угоди досягли Рада ЄС та Європарламент. Очікується, що вже погоджений і підготовлений до ратифікації документ сприятиме «прискоренню виробництва та продажу автомобілів з низьким і нульовим рівнем викидів і виведе автомобільний транспорт на твердий шлях до кліматичної нейтральності до 2050 року».

До кола країн, що дбають про довкілля, приєднується і Канада: вона заборонить продаж нових автомобілів та легких вантажівок на паливі з 2035 року, щоб до 2050-го домогтися нульових викидів по всій країні. Влада Нью-Йорка також планує заборонити продаж усіх транспортних засобів із бензиновими та дизельними двигунами до 2035 року.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Визволили героїв
Читати
Коштів, кажуть, достатньо
Читати
Вкладаються в майбутнє
Читати
Довідка не потрібна
Читати
Освітянам доведеться важко
Читати
Генератори є
Читати
Не втрачаємо оптимізму
Читати
Від таких сусідів...
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове