|
|
|||||||
|
||||||||
|
||||||||
|
Версія для друку На головну
«Броня» таки надійде Михайло ВЕДМІДЬ. У ПЕРШІ дні нового року — 1-го та 2 січня — російські війська атакували Україну іранськими дронами-камікадзе. Загалом протягом двох днів було випущено 84 БПЛА «Shahed-131/136», і всі вони були знищені силами української протиповітряної оборони. Здавалося б, такий результат має надихати, адже успішними діями вбережено від знищення значну кількість цивільної (та й військової також) інфраструктури, а головне — життя багатьох українців. Утім, видання The New York Times опублікувало текст, в якому зазначалося, що через ворожі нічні атаки Збройні сили України стали використовувати авіацію і ракети систем протиповітряної оборони. Зокрема, наводяться дані керівника однієї з консалтингових компаній, який підрахував, що використання ракети для збиття безпілотника коштує в сім разів дорожче, ніж для його запуску. Так, виробництво іранських безпілотників може коштувати лише 20 000 доларів, тоді як вартість запуску однієї з ракет «земля-повітря», яку використовує Україна, може коливатися від 140 000 доларів за ракету С-300 радянських часів до 500 000 доларів за ракету норвезько-американського зенітно-ракетного комплексу NASAMS. У Повітряних силах ЗСУ відреагували на цю статтю американського видання. Зокрема, речник відомства Юрій Ігнат сказав: «Якщо є загроза життю, то ви, певно, все витратите, щоб зберегти своє життя. Тут некоректно порівнювати. Я бачив це у західній пресі. Не вперше вже. Мені іноді здається, що в деяких газетах є колонка для російських пропагандистів, аби вони там висловлювали свою думку. Зрозуміло, що ракети, які використовуються, і NASAMS, і IRIS-T, — це дорогі ракети... Чи будемо ми їх застосовувати, чи будемо піднімати в небо винищувачі, щоб збивати «шахеди»? Це дорого, але будемо. А як робить Ізраїль, щоб збивати якісь дешеві ракети? Мова йде про життя, про збереження критичної інфраструктури та об’єктів, в які може влучити дрон-камікадзе. «Шахед» — це до 40 кг вибухової речовини. Якщо вона потрапляє в об’єкт критичної інфраструктури — виникає пожежа, гинуть люди. Давайте рахувати, скільки збитків може завдати дрон і скільки коштує зенітна ракета, яку випускає. Це зовсім некоректне порівняння». Тут варто зазначити, що питання «вартості» для Заходу розв’язаної росією війни виникає не вперше. Торік восени на подібні натяки й закиди ми вже відповідали, що найвищу ціну платить таки Україна — життями своїх захисників. Тож якщо наші американсько-європейські союзники і партнери не хочуть платити подібної ціни, то хай допомагають хоч грошима та озброєнням, аби війна не прийшла і у їхні країни. І багато хто на Заході це вже зрозумів. А доказом цього є ситуація із бронетехнікою, яку раніше країни НАТО вперто відмовлялися нам постачати. Мовляв, це зброя наступальна, а ви ж обороняєтеся. Логіка так собі, адже в умовах війни діє зовсім інша логіка — доцільності. Крига скресла з настанням нового року. Причому ініціатором змін стала країна, від якої мало хто цього очікував. Ідеться про Францію, президента якої Макрона дехто вважав чи не симпатиком російського лідера путіна. Так, у середу, 4 січня, стало відомо про рішення Франції надати Україні колісні танки AMX-10RC. Це буде перше в історії постачання танків західного зразка Силам оборони України. На додаток ми одержимо також бронетранспортери Bastion. Такий крок спонукав Вашингтон і Берлін до більш рішучих дій. І вже наступного дня, 5 січня, Німеччина, яка кілька місяців вагалася, таки погодилась передати Україні свої бойові машини піхоти Marder. США своєю чергою офіційно анонсували постачання нам БМП Bradley. Ось як про це поінформувала пресслужба Білого дому: «Президент Байден і канцлер Шольц висловили спільну рішучість продовжувати надавати необхідну фінансову, гуманітарну, військову та дипломатичну підтримку Україні стільки, скільки потрібно. З цією метою США мають намір постачати Україні бойові машини піхоти Bradley, а Німеччина — бойові машини піхоти Marder». Ба більше: Німеччина також погодилася до виділеної Америкою системи ППО Patriot надати Україні додаткову батарею цієї ж системи. Як трохи згодом повідомила агенція Reuters, США мають намір включити до чергового пакета допомоги на майже 3 млрд доларів 50 одиниць БМП Bradley. При цьому видання наголошує, що в американської армії загалом є тисячі таких машин, які могли б суттєво підсилити боєздатність ЗСУ. Тут хотілося б нагадати слова нашого головнокомандувача Валерія Залужного, що він «може перемогти ворога», але для цього йому потрібно «300 танків, 600-700 БМП, 500 гаубиць». Тим часом про бажання передати Україні свою бронетехніку заявили ще кілька країн НАТО… Однак найбільший ажіотаж минулого тижня викликала мало ким очікувана (якщо й зовсім не очікувана) заява кремлівського диктатора путіна про припинення вогню на час святкування Різдва Христового — 6-7 січня (повністю цей празник відзначається три дні поспіль — із 7-го по 9-те). Що саме ставив собі за мету путін, зрозуміло — показати себе мало не миротворцем, який бажає припинити війну. Втім, задум кремлівського лідера з «Різдвяним перемир’ям» нікого в оману не ввів: репутація путіна, в тому числі й стосовно правдивості, настільки підмочена, що його словам уже ніхто не вірить. Саме про це заявили Володимир Зеленський та лідери країн Заходу. Так воно й сталося. Згідно з оперативними відомостями Генштабу ЗСУ на ранок неділі, 8 січня, «незважаючи на оголошений російськими окупантами так званий режим припинення вогню, протягом минулої доби противник завдав 9 ракетних, 3 авіаційні удари та здійснив 40 обстрілів із реактивних систем залпового вогню. Зокрема, по цивільній інфраструктурі, є поранені та загиблі серед мирного населення». Зазначається, що в суботу, 7 січня, підрозділи Сил оборони відбили атаки окупантів поблизу 16 населених пунктів. Серед них — Стельмахівка, Макіївка і Білогорівка Луганської області та Роздолівка, Соледар, Бахмут, Залізне, Первомайське, Водяне і Побєда на Донеччині. Підсумовуючи перебіг подій минулого тижня, можна тільки повторити: якщо ситуація із наданням Україні необхідної кількості бронетехніки (без якої наступальні дії важко уявити) піде так і далі, то Українська армія отримає «сталевий кулак», яким можна буде вибити війська агресора аж до кордонів 1991 року. Ну а далі видно буде. Версія для друку На головну |
ВистоялиЧитатиЖитло — у пріоритетіЧитатиВиплати урізалиЧитатиЗгладити рубці війниЧитатиКраще, ніж очікувалиЧитатиНова схема здобуття правЧитатиЗнищено безповоротноЧитатиЗалишаються з рідною школоюЧитатиНаш супутник уже в небіЧитатиНе дістали доступуЧитати |