Наша пошта

Скарги нові, проблеми — старі

Микола ЮРЧИШИН.

ЩОСЬ незрозуміле коїться у поштовому відділенні селища Петрове на Кіровоградщині. Інакше як дрімучою байдужістю і безвідповідальністю місцевих зв’язківців цю ситуацію і не назвеш. Річ у тому, що давня шанувальниця «СВ» Тамара Іванівна Мовчан, що проживає на вулиці Ювілейній, передплатила нашу газету на четвертий квартал минулого року, проте одержала її лише за 4 жовтня. Решту номерів їй і досі не доставили. Нова начальниця пошти нічого пояснити не може, відсилає бабусю з інвалідністю шукати кінців в іншому місці, тобто у колишньої завідувачки. Вже четвертий місяць добивається жінка, куди поділися передплачені нею номери газети, — марно. Хоч квитанція на передплату є і свіжоспечена пані начальниця пошти мала б допомогти розв’язати цю проблему. «Хочу через газету звернутися до генерального директора Укрпошти Ігоря Смілянського, щоб він якось подіяв на своїх підлеглих, розбудив їх, аби зникла душевна глухота в їхніх душах», — мало не плаче у слухавку Т. Мовчан.

На черствість місцевих поштовиків наразився і наш передплатник із Березуватки Кропивницького району цієї ж Кіровоградської області Олександр Васильович Качуренко — йому безпідставно відмовили у передплаті «Сільських вістей» на перше півріччя 2023 року. Тільки після того, як за порадою редакції звернувся в обласну філію Укрпошти, газету йому того ж дня передплатили.

До речі, це непоодинокі випадки байдужого ставлення поштових працівників Кіровоградщини до своїх клієнтів. Ось ще два факти з цієї області. Леонід Григорович Підлубний із Тишківки Новоукраїнського району 18 грудня попросив листоношу, котра принесла йому пенсію, передплатити «СВ» на перше півріччя нинішнього року, однак працівниця відповіла, що вже пізно, хоча передплату було продовжено до 27 грудня. Намагався Леонід Григорович умовити листоношу оформити передплату з 1 лютого на п’ять місяців. Але з незрозумілих причин також дістав відмову. «Так і залишився я без улюбленої газети», — бідкається Л. Підлубний.

Я негайно зателефонував у передплатний відділ обласної філії Укрпошти. Питання вирішилося буквально протягом кількох годин — до чоловіка прийшла листоноша і передплатила йому «Селяночку».

Цього ж дня у подібний спосіб було розв’язано «проблему» з передплатою «СВ» і жительці Бандуревого Голованівського району Вірі Олексіївні Бобко, котрій також відмовили у передплаті газети з лютого, посилаючись на те, що «Сільські вісті» відсутні в каталозі, при тому що ще торік наприкінці жовтня було розіслано по всіх поштових відділеннях України додаток до каталогу (інформаційний лист №1). Потрібно було лише зазирнути у комп’ютер.

Подібна ситуація склалась і в Ніни Михайлівни Карбань з Яблунівки Миргородського району Полтавщини. Їй також відмовляли у передплаті «СВ» з лютого. Аж поки не навідалася до матері дочка Олеся і передплатила їй газету через Інтернет.

Обурливого листа надіслали до редакції Людмила Федорівна та Володимир Юхимович Микитенки із села Світлогірське донедавна Кобеляцького, а нині Полтавського району. Вони й досі не одержали номерів 47-го та 48-го за минулий рік. Цих же номерів не доставили і передплатникам «СВ» із сусіднього села Орлик.

Колективні скарги надійшли до редакції і від жителів Бубельні Уманського району Черкащини. Їм не доставили останнього у минулому році 48-го номера «Сільських вістей» за 27 грудня. Сказали, що газети десь загубилися в дорозі.

Жодної відповідальності!

На несвоєчасну доставку «Сільських вістей» — на 10-12-й день їх виходу скаржаться Микола Бенедиктович Сніцар із Бурівки Чернігівського та група шанувальників нашої газети з Мармизівки Прилуцького районів Чернігівщини.

Чи не час уже керівництву центрального поштового відомства залишити подібні проблеми у старому році й більше до них не повертатися в новому 2023-му?